Індекс рубрикатора НБУВ: Ч34(4УКР)

Рубрики:

Організація освіти

Шифр НБУВ: В344958/1 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено порівняльний аналіз розвитку такого суспільного явища, як корпоративізм, в Україні та Росії. Увагу акцентовано на факторах, що впливають на характер корпоративізму в нашій країні, в якому домінують олігархічні складові, завдяки чому він має тенденцію до переростання в авторитарний корпоративізм із яскраво вираженими клієнтельно-патронажними відносинами латиноамериканського штибу.

Досліджено проблеми сучасного розвитку України крізь призму глобального розвитку.

Розглянуто проблеми освіти, того "соціального капіталу", який би допоміг утвердити принципи демократії, особистісної самореалізації та виявлення талантів і творчого потенціалу різних спільнот.

Висвітлено сучасні тенденції розвитку полікультурної освіти в Польщі й Україні у контексті процесів глобалізації й євроінтеграції. Розглянуто теоретико-методологічні засади полікультурної освіти, проблеми національного самовизначення польської й української систем освіти в контексті історії, сучасності та майбутнього. З'ясовано роль полікультурної освіти в культурно-історичному розвитку цих країн. Показано полікультурну спрямованість діяльності польських та українських культурно-освітніх товариств. Наведено відомості про визначні постаті освіти Республіки Польща й України.

Продовжено розгляд питання стосовно статті "Толерантність як імператив: національна ідентичність в добу глобалізації", видрукуваній у попередньому номері "Політичного менеджменту", з акцентуванням уваги на вирішенні проблем міграції за умов України.

4 - 6 лютого 2011 року у Мюнхені відбувалася 47 міжнародна конференція з безпеки. Започаткована 1962 року, вона стала своєрідним політичним аналогом світового економічного форуму в Давосі. Спершу коло її учасників було досить вузьким - практично це було місце, де США узгоджували з європейцями політику в межах НАТО. З часом до участі в конференції почали залучати країни Центральної і Східної Європи, а згодом і деякі азійські держави. Нині в роботі цього форуму брало участь 70 країн, що, на думку оглядачів, дещо знизило значення конференції - не в останню чергу через те, що в Мюнхен стало приїздити все більше гравців, серед яких далеко не всі сповідують європейські цінності.

Увагу приділено аналізу світової освітньо-наукової еволюції початку XXI ст. з висвітленням найбільш імовірної картини майбутнього, яка детермінуватиме основні риси модернізації вищої освіти. Акцентовано увагу на природничо-математичній складовій вищої освіти, оскільки порятунок людства станеться тільки в тому разі, якщо воно докладе достатніх зусиль до прогресу у виробничих і гуманітарних технологіях. Доведено, що розпочалося змагання між деструктивними процесами, які полягають у продовженні індустріального розвитку та рухові до екологічного колапсу, та конструктивними - створенням, застосуванням і поширенням ноотехнологій, що ліквідують потребу в індустріальних засобах виробництва та гарантують сталий розвиток у формі ноопрогресу. Наведено стислий форсайтний прогноз майбутнього, викладено головні освітньо-філософські принципи позитивної еволюції людства у XXI ст. з урахуванням факту поширення нанотехнологій і появи серед них ноотехнологій. Викладено еволюцію вищих рівнів освіти, причини множинності моделей університетів і постійного ускладнення всього сектора вищої освіти. Наведено деталізовані приклади сучасних систем вищої освіти Японії, США, Німеччини, Китаю та Росії.

Зосереджено увагу на трансформаціях у різних сферах життя і діяльності людини, зокрема у освіті та педагогіці, що викликані входженням людства в інноваційний стан прогресу. Розкрито сутність поняття "інноваційна людина" - людина з новим типом мислення невід'ємним від так званої ситуації постмодернізму, і актуалізовано необхідність її підготовки до продукування та впровадження інновацій. Розглянуто відповідність освіти викликам сучасності, інформаційній реальності XXI ст., що вимагає від людини інноваційного мислення, інноваційного підходу до її розуміння. Проаналізовано можливі ризики майбутнього розвитку людства і наголошено, що захист і збереження людини залежать від дотримання концепту людиноцентризму. Констатовано, що на цій основі мають бути вироблені нова філософія, нова психологія, нова етика та нова педагогіка.

Сосредоточено внимание на трансформациях в различных сферах жизни и деятельности человека, в частности в образовании и педагогике, вызванных вхождением человечества в инновационное состояние прогресса. Раскрыта сущность понятия "инновационный человек" - человек с новым типом мышления, неотъемлемым от так называемой ситуации постмодернизма, и актуализирована необходимость его подготовки к продуцированию и внедрению инноваций. Рассмотрено соответствие образования вызовам современности, информационной реальности XXI в., требующей от человека инновационного мышления, инновационного подхода к ее пониманию. Проанализированы возможные риски будущего развития человечества и отмечено, что защита и сохранение человека зависят от соблюдения концепта человекоцентризма. Констатировано, что на этой основе должны быть выработаны новая философия, новая психология, новая этика и новая педагогика.

The article considers the problem of compliance of education to challenges of the present, information reality of the XXIth century, that requires innovative thinking, innovative approach to its understanding. Possible risks of future development of mankind are analyzed and it is emphasized that the protection and preservation of the person depends on adherence to the principles of humancentrism. On this basis should be developed a new philosophy, a new psychology, a new ethics and a new pedagogy.

Розглянуто внесок Національної академії педагогічних наук (НАПН) України як головної освітянської наукової установи, яка у квітні 2012 р. відзначила 20-річчя з часу свого заснування, у забезпечення розвитку національної системи освіти, підготовку наукових і педагогічних кадрів, у проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень з проблем освіти, педагогіки і психології. Висвітлено питання щодо структури НАПН України та напрямів її діяльності, зокрема місце Академії в міжнародній педагогічній науці. Зосереджено увагу на поліпшенні ситуації щодо підготовки вчителя та суспільному значенні цієї професії. Розкрито шляхи перебудови середньої, професійно-технічної та вищої школи, реалізації ідеї освітніх округів. Висвітлено погляди щодо сучасного стану української педагогічної періодики.

Репрезентовано нову парадигму сучасного стилю мислення. Підкреслено, що з погляду синергетики духовність розглянуто як синтезоване, інтегративне поняття, з відмовою від дихотомічного підходу "або-або", тобто протилежності можуть співпрацювати одна з одною до певних меж, підсилюючи одна одну і цим забезпечуючи максимальний розвиток особистості. Зауважено, що нині синергетика як нова методологія впливає на розвиток техніки, економіки, мистецтва та має проникати в освіту. Висвітлено актуальність синергетичного підходу як методологічної орієнтації в пізнавальній і практичній діяльності, яка передбачає застосування сукупності ідей, понять, методів у дослідженні й управлінні відкритими нелінійними самодостатніми ситемами. Синергетична парадигма - новий шлях розвитку освіти, що грунтується на особистість учня і викладача, колектив студентів і співтовариств викладачів, це установа освіти та середовище, що оточує її. Виокремлено патерни нового мислення: здатність системи обмінюватися із середовищем енергією, речовиною, інформацією; достатня віддаленість системи від точки рівноваги; нерівноваженість системи; нестабільність; випадковість. Виявлено тенденцію розвитку міждисциплінарних підходів за формою і сутністю близьку до освітнього процесу. Актуальність використання синергетичного підходу сприяє збагаченню навчально-виховного процесу діалоговими засобами та методами освітньо-педагогічної взаємодії, що інтенсифікує розвиток як учнів, так і викладачів.

Представлена новая парадигма современного стиля мышления. Подчеркнуто, что с точки зрения синергетики духовность рассмотрена как синтезированное, интегративное понятие, с отказом от дихотомического подхода "или-или", то есть противоположности могут сотрудничать друг с другом до определенных пределов, усиливая друг друга и, тем самым, обеспечивая максимальное развитие личности. Замечено, что сейчас синергетика как новая методология влияет на развитие техники, экономики, искусства и должна проникать в образование. Освещена актуальность синергетического подхода как методологической ориентации в познавательной и практической деятельности, которая предусматривает применение совокупности идей, понятий, методов в исследовании и управлении открытыми нелинейными самодостаточными системами. Синергетична парадигма - новый путь развития образования, опирающегося на личность ученика и преподавателя, коллектив студентов и сообщества преподавателей, это учреждение образования и среду, окружающую ее. Выделены паттерны нового мышления: способность системы обмениваться со средой энергией, веществом, информацией; достаточная удаленность системы от точки равновесия; неуравновешенность системы; нестабильность; случайность. Выявлена тенденция развития междисциплинарных подходов по форме и сути близкой к образовательному процессу. Актуальность использования синергетического подхода способствует обогащению учебно-воспитательного процесса диалоговыми средствами и методами образовательно-педагогического взаимодействия что интенсифицирует развитие как учащихся, так и преподавателей.

The item presents a new paradigm of the modern style of thinking. Noting that today synergetics as a new methodology has an impact an the development of technology, economics, arts, and, of course, must penetrate into education. Synergetic paradigm isa fundamentally new way of education.

Розглянуто цінності як складову гуманітарного знання, його смислову особливість. Розуміння природи та специфіки ціннісного соціального та гуманітарного знання, освіти в цілому подано як діалог і синтез двох підходів - абстрактно-теоретичного і емпіричного. На прикладі теорії цінностей Г.Ріккерта виокремлено філософію оцінок, що базується на гносеологічному підході вибору і переваг, і філософію цінностей, яка склалася в культурі та соціумі матеріального та духовного життя. Розглянуто погляди на природу цінностей та особистості Н.Гартмана та ціннісний релятивізм Ф.Ніцше.

Обсуждены ценности как составляющая часть гуманитарного знания, его смысловая особенность. Понимание природы и специфики ценностного социального и гуманитарного знания, образования в целом представлены как диалог и синтез двух подходов - абстрактно-теоретического и эмпирического. На примере теории ценностей Г. Риккерта выделены философия оценок, основанная на гносеологическом подходе выбора и предпочтений, и философия ценностей, которые сложились в культуре и социуме в материальной и духовной сфере. Рассмотрены взгляды на природу ценностей и личности Н. Гартмана и ценностный релятивизм Ф. Ницше.

It are discussed the value as a component of human knowledge, its semantic features. Understanding the nature and specificity of values for social and human knowledge, education in general is presented as a dialogue and synthesis of two approaches Ц the abstract and theoretical and empirical. For example, the theory of values G. Rickert singled philosophy estimates based on the epistemological approach of choice and preferences, values and philosophy that has evolved in the culture and society of thematerial and spiritual life. Considered views on the nature of values, basis of personality N. Hartmann and value-relativism of Friedrich Nietzsche.

Розглянуто таку особливість глобалізації, як свідома орієнтація на нове - в знаннях, досвіді, політичних, культурних досягненнях. Зазначено, що специфічна налаштованість на інновацію в сучасному світі є основною, сутнісною рисою прогресивного розвитку суспільства. Розкрито сутність феномену інновацій. Викладено пов'язані з ними завдання науки та освіти. Сформульовано принципи основних вимог до інноваційної освіти. Узагальнено значення інноваційної освіти, яка передбачає розвиток здатності людини систематично аналізувати найважливіші питання і проблеми, а також ефективно передавати знання і порушувати питання.

Рассмотрена такая особенность глобализации, как сознательная ориентация на новизну - в знаниях, опыте, политических, культурных достижениях. Подчёркнуто, что специфическая настроенность на инновацию в современном мире является основной, сущностной чертой прогрессивного развития общества. Раскрыта сущность феномена инноваций и изложены связанные с ними задачи науки и образования.

Іs considered a feature of globalization, as a conscious orientation to novelty - in the knowledge, experience, political and cultural achievements. Emphasized that the particular mood and innovation in the modern world is the basic, essential featureof the progressive development of society. The essence of the phenomenon of innovation and outlines the related problems of science and education.

Розглянуто основні етапи становлення інтелігенції, визначено її сутність і роль у розвитку супільства, яка полягає у нагромадженні, удосконаленні, розповсюдженні та передачі відповідних знань, навичок і вмінь. Висвітлено сучасні наукові погляди на історичну місію інтелігенції - виражати складні й суперечливі потреби суспільного цілого та виховувати, базуючись на філософії людиноцентризму, інноваційно мислячу людину, здатну до творення нової України.

Рассмотрены основные этапы становления интеллигенции, раскрыта ее сущность и роль в развитии общества, которая состоит в накоплении, усовершенствовании, распространении и передачи соответствующих знаний, навыков и умений. Освещены современные научные взгляды на историческую миссию интеллигенции - представлять сложные и противоречивые нужды общественного целого и основываясь на философии человекоцентризма воспитывать инновационно мыслящего человека, способного к созиданию новой Украины.

The modern point of view on the intelligentsia and its role in the society development is suggested; the intelligentsia genesis, the corrrelation of the intelligentsia with the education, its intellectual activity, the intelligentsia and the patriotism, an intelligent and masses are analyzed.

Визначено загальноцивілізаційні та національні тенденції розвитку суспільства, що складають підгрунтя для сучасних змін в освіті. Виокремлено кілька загальноцивілізаційних напрямків, що передбачають безумовні зміни усієї системи освіти України, серед яких зростання динаміки суспільного розвитку, розвиток демократії, глобалізація, розвиток новітніх технологій. Сформовано вимоги нової людини - людини знаннєвої, людини інноваційного мислення, людини самодостатньої, вільної, демократичної особистості. Звернено увагу на питання формування сучасної системи цінностей, питань патріотизму, національного єднання, а також питання традицій нашого суспільства. Досліджено ідеї зміни в освіті та суспільстві - людино- і дитиноцентризм. Узагальнено значення вищої освіти, яка дозволяє запровадити інформаційно-комунікаційні технології, попередньо підготувавши до цього людину, суспільство, досягнувши на цьому фундаменті знань суспільством.

Определены общецивилизационные и национальные тенденции развития общества, составляющие основу для современных изменений в образовании. Выделены несколько общецивилизационных направлений, предусматривающих безусловные изменения всей системы образования Украины, среди которых рост динамики общественного развития, развитие демократии, глобализация, развитие новейших технологий. Сформированы требования нового человека - человека знаний, человека инновационного мышления, человека самодостаточного, свободной, демократической личности. Обращено внимание на вопросы формирования современной системы ценностей, вопросов патриотизма, национального единения, а также вопросы традиций нашего общества. Исследованы идеи изменения в образовании и обществе - человеко- и детоцентризм. Установлено значение высшего образования, которое позволяет внедрить информационно-коммуникационные технологии, предварительно подготовив к этому человека, общество, достигнув на этом фундаменте знаний обществом.

Determined civilization and national trends of social development, constitute the basis for recent changes in education. Highlighted several areas of general civilization, providing unconditional change the entire education system of Ukraine, among them the growth dynamics of social development, democracy, globalization, development of new technologies. Formed by the requirements of the new man - a man a knowledge, a man of innovative thinking, a man self-sufficient, free, democratic personality. Attention is paid to questions of formation of the modern system of values, issues of patriotism, national unity, as well as the traditions of our society. Explored the idea of changes in education and society - human tsentrizm. The conclusion about the value of higher education which enables you to implement information and communication technology, pre-prepared for this man, society, reaching on this foundation of knowledge society.

Стан сучасної освіти розглянуто у трьох аспектах цивілізаційних змін: місце освіти в суспільстві, вимоги до людини та корективи, які потрібно внести до освіти, зміни в самому освітньому просторі. Наголошено, що без зміни педагогіки на суб'єкт-суб'єктну ми не змінимо суспільства, держави. Стверджено, що сучасна цивілізація вносить корективи в систему цінностей, яку потрібно формувати в людині, навіть вічні цінності (такі, як добро і зло) набирають нових відтінків. Перераховано основні зміни, які відбуваються в освіті під впливом цивілізаційних трансформацій: активне формування глобального освітнього простору, інтернаціоналізація, інноваційний характер діяльності освітніх інституцій. Наведено деякі статистичні показники щодо освіти в Україні (індекс економіки знань у 2009 р. становив 6,00, що відповідає 51-му місцю, індекс конкурентоспроможності - 3,95, що відповідає 82-му місцю, індекс якості освітньої системи - 3,9, що відповідає 49-му місцю).

Висвітлено проблему сутності якісної освіти за умов сучасного глобалізованого світу. Наголошено на необхідності виховання сучасної людини з інноваційним типом мислення, підготовлену до життя в сучасному світі постійних змін. Визначено засади формування громадянина, патріота в умовах глобалізованого економічного простору.

Розглянуто завдання сучасної освіти та педагогічної думки в сучасних умовах. Акцентовано увагу на таких слабких і нерозвинених функціях школи, як залучення дитини навчатися впродовж життя; вироблення у неї уміння та навичок до самонавчання. Окреслено завдання АПН України, якій нещодавно виповнилося 15 років, з підготовки науково обгрунтованих рекомендацій, популяризації інноваційного досвіду різних регіонів. Висвітлено один з кроків наближення навчання дитини до конкретних її здібностей - організацію профільного навчання в старшій школі, об'єднання цієї справи з можливостями ПТНЗ.

Звернено увагу на мету презентації, яка спрямована на ознайомлення громадськості з новим конкурсом для обдарованих дітей та їх наставників, з роботами його переможців та повинна стати відбірковим етапом щодо визначення героя наступних сторінок проекту "Педагоги-новатори в Україні". Розглянуто результати оцінювання журі конкурсних робіт учасників "Первоцвіту", а також ознайомлено з громадською експертизою, яка представлена знаними особистостями сторінок зазначеного проекту. Визнано доцільним щорічне проведення цього Конкурсу для виявлення, поширення досвіду серед колег та науковців.

Розглянуто статутну діяльність Національної академії педагогічних наук (НАПН) України з метою подальшого розвитку та використання досліджень у сфері педагогічних і психологічних наук задля модернізації української освіти в контексті європейського вибору. Запропоновано шляхи та моделі реформування всіх рівнів освіти - від дошкільної до вищої та післядипломної. Визначено й охарактеризовано концептуальні основи, принципи побудови і зміст діяльності навчальних закладів за авторськими педагогічними системами. Обгрунтовано змістові і процесуальні характеристики початкової освіти, дидактичні умови та методику формування її основних складових, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів на засадах компетентнісного підходу, методичне забезпечення реалізації особистісно орієнтованого навчання у профільній старшій школі. Охарактеризовано актуальні проблеми, на яких слід зосередити зусилля вчених академії.