Узагальнено результати вивчення субклінічного гіпотиреозу за останні 5 років. Наведено дані епідеміологічних і клінічних досліджень. Детально проаналізовано причини та клінічне значення латентних порушень функції щитовидної залози. Особливу увагу приділено підходам до лікування субклінічного гіпотиреозу.

Обобщены результаты изучения субклинического гипотиреоза за последние 5 лет. Приведены данные эпидемиологических и клинических исследований. Детально проанализированы причины и клиническое значение латентных дисфункций щитовидной железы. Особое внимание уделено подходам к лечению субклинического гипотиреоза.

The results of the study of subclinical hypothyroidism during last 5 years are summarized. The data of epidemiological and clinical investigations are presented. Causes and clinical impact of latent thyroid dysfunctions are given in details. Particular attention is paid to the treatment of subclinical hypothyroidism.

Висвітлено валеологічні аспекти здоров'я. Розглянуто питання фізичного розвитку, зокрема, нервово-психічного і статевого та методи його оцінки.

Вивчено стан здоров'я (особливості фізичного, нервово-психічного та статевого розвитку) дітей шкільного віку залежно від геоендемічної зони проживання та ступеня йодної недостатності. Визначено рівень зобної ендемії та розповсюдженість зоба серед дитячого населення північної Буковини за окремими критеріями ВООЗ/ЮНІСЕФ/ІССІDD. Показано невідповідність між частотою зоба серед дітей з різних зон проживання та медіаною йодурії, що передбачає наявність інших зобогенних факторів у формуванні ендемічного процесу на північній Буковині. Вивчено розповсюдженість субклінічного гіпотиреозу серед дітей шкільного віку, які проживають за умов йодного дефіциту та проведено оцінку стану здоров'я та розвитку цих дітей. Виділено основні напрямки порушення розвитку дітей з зобом залежно від функціонального стану щитовидної залози. Удосконалено алгоритм активної ранньої діагностики тиреопатій. Запропоновано та показано терапевтичну ефективність харчових домішок "Еламін" та "Біостар плюс спіруліна" в дітей для корекції йодного дефіциту.

Вперше здійснено оцінку тяжкості йодного дефіциту в Карпатському регіоні з урахуванням критеріїв, запропонованих ВООЗ. Дослідження проведено у трьох клімато-географічних ярусах Українських Карпат - високо-, середньо- і низькогірському. Вивчено частоту виявлення зоба за даними пальпації, ультразвукового дослідження (УЗД); медіану йодурії та функціональний стан щитоподібної залози (шляхом визначення рівнів тироксину, трийодтироніну та тиреотропного гормону). За даними УЗД частота тиреомегалії на всіх обстежених територіях становила, в середньому, 63,7 %, а медіана йодурії - 42,8 мкг/л. На підставі даних УЗД щитоподібної залози та відповідно до критеріїв тяжкості за оцінкою йодного дефіциту ВООЗ зобну ендемію у Карпатському регіоні визнано як тяжку. Результати досліджень не заперечують індикаторного значення окремих параметрів, а підтверджують необхідність їх використання для визначення функціонального стану щитоподібної залози великих контингентів населення. Однак, для з'ясування конкретної ендемічної ситуації в окремо взятому регіоні, кожний з них не досить інформативний, і лише інтерпретація за сукупністю усіх критеріїв дозволяє уточнити реальну тяжкість відхилень у тиреоїдному статусі населення та визначити диференційовані підходи до їх корекції.

Вивчено поширеність ендемічного зоба серед дітей у різних клімато-географічних ярусах українських Карпат. Збільшення щитовидної залози встановлено у 77,5 % дітей, що мешкають на високогір'ї Карпат, у 72,5 % дітей - на середньогір'ї і у 41,8 % дітей - на низькогір'ї. У більшості дітей виявлено легкий чи помірний ступінь недостатності йоду в організмі. Зниження ренальної екскреції йоду нижче мінімального рівня норми (< 100 мкг/л) визначено у 82,3 % дітей. Отримані результати свідчать про необхідність впровадження державної програми йодної профілактики у Карпатському регіоні.

Наведено показники стану здоров'я дітей шкільного віку, їх інтелектуальний розвиток залежно від району мешкання з різним ступенем йодного забезпечення. Встановлено, що із збільшенням ступеня йодної недостатності порушується стан їх здоров'я, знижується рівень розумової працездатності та показники основних когнітивних функцій.

Досліджено особливості фізичного розвитку дітей із лабораторним гіпотиреозом. Установлено нижчі показники фізичного розвитку, стирання меж між періодами активного витягування у довжину, зміщення або відсутність чітких зростових стрибків, частіше трапляються особи з низькою або надмірною масою тіла.

Вивчено поширеність зоба серед дітей шкільною віку, які проживають у різних географічних зонах Чернівецької області. Розповсюдженість зоба - 53,2 %. Як у хлопчиків, так і в дівчаток переважає зоб IA ступеня, вірогідно вища частота та переважання тяжких його ступенів зареєстровано в дітей гірської зони мешкання.

Досліджено особливості розвитку дітей, які мешкають за умов йодного дефіциту. Встановлено нижчі показники фізичного розвитку, загальну тенденцію до затримки статевого розвитку, порушення пам'яті та дрібної моторики. Рівень інтелектуальної сформованості дітей, продуктивність і точність виконання роботи знижуються по мірі наростання ступеня йодного дефіциту.