Висвітлено засади автоматизації керування виробництвом у сучасному господарстві, а також основні положення теорії систем, датчиків, мікропроцесорів, інформатики. Викладено сучасні засоби керування виробництвом, розкрито суть понять інформації, інформаційного ресурсу, інформаційного сигналу. Висвітлено особливості подання й обробки інформації в комп'ютерах, а також кодування символів, чисел, графічної та звукової інформації.

Освещены основы автоматизации управления производством в современном хозяйстве, а также основные положения теории систем, датчиков, микропроцессоров, информатики. Изложены современные средства управления производством, раскрыта сущность понятий информации, информационных ресурса и сигнала. Освещены особенности подачи и обработки информации в компьютерах, а также кодировки символов, чисел, графической и звуковой информации.

Розглянуто основи алгоритмічної мови CI, а також засоби її застосування до розв'язання задач з практичного програмування. Проведено порівняльний аналіз мовних конструкцій CI та Паскаля у процесі переходу з однієї мови на іншу. Визначено структуровані типи даних, зокрема, покажчики та масиви, файлові потоки. Висвітлено особливості функціонально-модульного програмування, зокрема, функціонального підходу, передачі параметрів, додаткових можливостей функції main(), класів пам'яті. Наведено тексти лабораторних, контрольних робіт, тестові завдання для перевірки знань з даного питання.

Рассмотрены основы алгоритмического языка CI, а также средства его использования для решения задач по практическому программированию. Приведен сравнительный анализ языковых конструкций CI и Паскаля в процессе перехода с одного языка на другой. Определены структурированные типы данных, в частности, указатели и массивы, файловые потоки. Освещены особенности функционально-модульного программирования, в частности, функционального подхода, передачи параметров, дополнительных возможностей функции main(), классов памяти. Предложены тексты лабораторных, контрольных работ, текстовые задания для проверки знаний по данному вопросу.

Висвітлено основи складання алгоритмів, історію виникнення найбільш відомих мов програмування. Викладено основні положення програмування мовою Паскаль, описано структуру програми.

Освещены основы составления алгоритмов, история возникновения наиболее известных языков программирования. Изложены основные положения программирования на языке Паскаль, раскрыта структура программы.

Розглянуто основи програмування мовою Delphi. Висвітлено історію виникнення цієї потужної системи. Викладено основні положення, а також приклади та рекомендації щодо освоєння программування даною мовою. Запропоновано різноманітні задачі з поясненням їх створення. Описано варіанти індивідуальних завдань та приклади подібних програм.

Рассмотрены основы программирования языком Delphi. Описана история возникновения этой системы. Изложены основные положения освоения программирования данным языком, приведены примеры и рекомендации относительно облегчения усвоения предмета. Предложены разнообразные задачи с объяснением их создания. Описаны варианты индивидуальных заданий и примеры подобных программ.

Розглянуто основи програмування мовою Ci, історію виникнення мови, технологію створення різних програм, роботу у середовищі програмування Ci. Наведено огляд стандартних бібліотечних функцій мови програмування Ci. Для кожної із функцій розглянуто опис прототипу та зміст її призначення. Проаналізовано особливості технології програмування у середовищі BORLAND C++. Розкрито зміст понять циклу, масиву, анімації, оператора вибору switch.

Рассмотрены основы программирования на языке Ci, история возникновения языка, технология создания различных программ, работа в среде программирования. Приведен обзор стандартных библиотечных функций языка программирования Ci. Для каждой из функций рассмотрено описание прототипа и содержание ее назначения. Проанализированы особенности технологии программирования в среде BORLAND C++. Раскрыто содержание понятий цикла, массива, анимации, оператора выбора switch.

Исследованы влияние различных значений температур (5, 12, 20, 28 и 32 <$E symbol Р>C) на скорость радиального роста на сусло-агаризованной среде и культурально-морфологические особенности мицелиальных колоний 13 штаммов G. applanatum и 27 - G. lucidum. Установлено, что температура значительно влияет на штаммовую вариабельность колоний по скорости радиального роста. Оптимальной температурой для роста большинства штаммов исследуемых видов была 28 <$E symbol Р>C , для остальных - 32 <$E symbol Р>C. Температурный режим от 20 до 32 <$E symbol Р>C не влиял на тип мицелиальних колоний 5-ти штаммов G. applanatum и 10 штаммов G. lucidum. Повышение температуры инкубирования культур до 28 и 32 <$E symbol Р>C изменяло тип мицелиальных колоний у 8-ми штаммов G. applanatum и 17-ти - G. lucidum.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.561.21 Gan*334.2

Рубрики:

Aphyllophorales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Протестированы антимикробная активность образцов культуральной жидкости с мелкодисперсной биомассой и их экстракты 13 штаммов G. applanatum и 27 штаммов G. lucidum по отношению к тест-культурам. Антигрибная активность против до A. niger у вышеперечисленных культур не установлена ни в образцах культуральной жидкости с мелкодисперсной биомассой, ни в их экстрактах. В данных условиях культивирования образование антибактериальных веществ выявлено только в экстрактах образцов 6 штаммов G. applanatum и 8 штаммов G. lucidum. Для штамма G. applanatum 1552 и штамма G. lucidum 1908 установлена наибольшая антимикробная активность против meticillin sensitive S. aureus (устойчивый к 0,125 мкг/мл оксациллина), meticillin resistant S. aureus (устойчивый к 32 мкг/мл оксациллина) и B. subtilis.

Досліджено вплив високих температур інкубації на життєздатність вегетативного міцелію 40 штамів грибів роду Ganoderma. Виявлено штамову специфічність життєздатності вегетативного міцелію досліджених культур під час їх інкубації за температур 33 - 45 <$E symbol Р>C. Встановлено критичні температури росту вегетативного міцелію штамів G. applanatum і G. lucidum.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.561.21 Gan*736-636

Рубрики:

Aphyllophorales

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

У міцеліальній масі та культуральній рідині Cordyceps sinensis (Berk.) Sacc. ідентифіковано 17 амінокислот з домінуванням 3-х незамінних: лізину, лейцину, треоніну. У загальньній фракції ліпідів міцеліальної маси C. sinensis знайдено 10 жирних кислот, а в культуральній рідині - 12. Виявлено переважання ненасичених жирних кислот у жирно-кислотному складі міцеліальної маси (77,82 %) та культуральної рідини (74,34 %) C. sinensis. У міцеліальній масі та культуральній рідині C. sinensis встановлено наявність вітамінів В1, В2, В12, А, С, каротиноїдів та 14 хімічних елементів.

Досліджено здатність деяких видів лікарських та їстівних грибів з різних систематичних та екологічних груп біотрансформувати відходи харчової промисловості (биту вермішель, відхід борошномельного виробництва - крупку, відхід кондитерського виробництва - какаовелу) та рослинництва - відходи СО2-екстракції (шроти з Echinacea purpurea (L.) Moench, Humulus lupulus L., Amaranthus caudatus L.). За показником накопичення біомаси визначено перспективні альтернативні субстрати для культивування 17 досліджених видів грибів.

Досліджено динаміку накопичення біомаси, екзополісахаридів, фенолів, органічних кислот, редукуючих і сухих речовин, а також pH у процесі глибинного культивування G. lucidum 1900 на хлібній крихті, яка свідчить про перспективність і можливість використання цього відходу харчової промисловості України. Встановлено, що максимальна кількість біомаси й екзополісахаридів досягається під час культивування на 15-ту добу (<$E 18,10~symbol С~0,2> та <$E5,2~symbol С~0,3> г/л відповідно). Показано, що у зв'язку із вмістом різних за доступністю джерел вуглецю в субстраті спостерігаються явище диауксії і два піки у швидкості росту та концентрації редукуючих речовин у культуральній рідині. Відповідно до розрахованих показників швидкості росту, питомої швидкості росту продуцента, питомої ефективності біоконверсії субстрату та метаболічного коефіцієнта найбільш інтенсивно процеси утворення біомаси відбуваються до шостої доби, проте максимальна швидкість, питома швидкість і продуктивність біосинтезу екзополісахаридів спостерігаються до дев'ятої доби культивування.

Досліджено динаміку росту та синтезу екзополісахаридів, описано морфологію колоній певних штамів лікарських грибів Ganoderma applanatum (Pers.) Pat. і G. lucidum (Curtis) P. Karst. за умов глибинного культивування на відходах харчової промисловості України - молочній сироватці та крохмальній крупці. Вивчено мікроморфологічні характеристики вегетативного міцелію, які забезпечують контроль за чистотою росту культур. Встановлено, що молочна сироватка була сприятливішим середовищем для накопичення культурального міцелію та екзополісахаридів для обох культур. Максимальну кількість (17,2 г/л) міцелію G. applanatum 1572 одержано на 11-ту добу, G. lucidum 1621 - 29,6 г/л - на 5-ту добу. На 11-ту добу культивування найбільша кількість екзополісахаридів G. applanatum 1572 становила 9,1 г/л, а G. lucidum 1621 - 10,0 г/л.

Шляхом біологічного синтезу під час культивування міцелію гриба Pleurotus ostreatus з солями CdSO4 і Na2S одержано напівпровідникові наночастинки (квантові точки) CdS. За допомогою спектрального аналізу утворених частинок встановлено, що одержані піки поглинання та випромінювання є типовими для наночастинок CdS. Використовуючи метод просвічувальної електронної мікроскопії, продемонстровано, що квантові точки CdS утворюють щільні скупчення діаметром 40 - 70 нм. Розмір окремих наночастинок у межах цих скупчень становить 5 - 8 нм.

Мета роботи - вивчення впливу субстратів культивування (відходів агропромислового комплексу) на накопичення біомаси, амінокислотний склад, вміст полісахаридів та сорбційну здатність щодо важких металів біомаси їстівного гриба Pleurotus ostreatus. Досліджено можливості поверхневого культивування P. ostreatus на субстратах на основі відходів агропромислового комплексу, характерних для України. Інтенсивність накопичення біомаси (18 - 24,1 г/л) та високий рівень конверсії субстратів (33,3 - 44,6 %) показали перспективність для культивування нових субстратів - шротів зародків пшениці, амаранту (після CO2-екстракції) та макухи рапсу. Знайдено оптимальні концентрації відібраних субстратів: 70 г на 1 л дистильованої води - для шротів зародків пшениці та амаранту, 60 г/л - макухи рапсу. У гідролізаті біомаси гриба виявлено 17 амінокислот, із них 9 незамінних. Встановлено значний вплив субстратів культивування на кількісний склад амінокислот. Загальним для всіх зразків біомаси було переважання серед замінних амінокислот глютамінової та аспарагінової кислот, аргініну, серед незамінних - лейцину, лізину та цистину. Вміст ендополісахаридів у біомасі гриба та екзополісахаридів у культуральній рідині дещо різнився залежно від обраних субстратів. Сорбція важких металів біомасою P. ostreatus збільшувалась у ряду <$E roman {Hg sup 2+~<<~Pb sup 2+~<<~Cd sup 2+}>. Встановлено біологічну активність біомаси P. ostreatus як джерела важливих незамінних амінокислот та ендополісахаридів, а також сорбційну здатність щодо токсичних іонів Pb<^>2+, Cd<^>2+, Hg<^>2+, що є основою використання її як інгредієнта в складі функціональних продуктів харчування або продуктів спеціального призначення з метою підвищення їх поживної цінності та виведення з організму людини важких металів.

Постійне виникнення мультирезистентних до існуючих ліків форм збудників та їх нових видів, а також часта поява побічних ефектів від цих ліків спричиняють необхідність пошуку нових антибіотичних сполук, особливо антибіотиків природного походження (з рослин, грибів, мохів). Гриби є перспективним об'єктом досліджень завдяки продукуванню різноманітних біологічно активних речовин. Мета дослідження - аналіз результатів досліджень антибактеріальних властивостей різних представників макроміцетів і визначення перспектив їх практичного застосування. Аналіз і узагальнення інформації щодо об'єктів і методик дослідження антибактеріальної активності макроміцетів. Серед макроміцетів значна увага приділена базидіоміцетам, особливо видам родів Agaricus, Ganoderma, Lentinus, Phellinus, Pleurotus, Polyporus, Trametes. На практиці використовують як плодові тіла, біомасу і культуральну рідину макроміцетів, так і виділені з них антибіотичні речовини. Зважаючи на це, перевага надається їстівним видам грибів (Agaricus sp., Pleurotus sp. і Lentinus sp.). Висновки: з урахуванням диверсифікованості досліджень, пов'язаних із пошуком антибактеріальних властивостей грибів, отримані дані щодо антибіотичної активності дещо складно піддаються узагальненню. Вивчення антибактеріальної активності, механізмів дії є особливо актуальним і перспективним напрямом досліджень антибактеріальних сполук, виявлених у макроміцетах, для подальшого впровадження антибактеріальних препаратів та/чи компонентів на основі культуральної рідини, міцелію і плодових тіл грибів.