Викладено дані про вплив післяопераційного гіпотиреозу на стан матково-плацентарного і плодового кровотоку, а також на період ранньої неонатальної адаптації новонароджених від матерів, оперованих на щитовидній залозі. Аналіз результатів показав, що після оперативних втручань на щитовидній залозі спостерігаються порушення гемодинаміки в системі мати - плацента - плід, а також особливості перебігу постнатальної адаптації. Частота і важкість порушень зумовлені змінами гормонального фону, застосуванням адекватної гормонозамісної терапії та терміном, за якого виявлені ознаки гіпоксії.

Изложены данные о влиянии послеоперационного гипотиреоза на состояние маточно-плацентарного и плодового кровотока, а также на период ранней неонатальной адаптации новорожденных от матерей, оперированных на щитовидной железе. Анализ результатов показал, что при состоянии после оперативных вмешательств на щитовидной железе наблюдаются нарушения гемодинамики в системе "мать - плацента - плод", а также особенности течения постнатальной адаптации. Частота и тяжесть нарушений обусловлены изменениями гормонального фона, применениями адекватной гормонзаместительной терапии и сроком, в котором обнаружены признаки гипоксии.

Изучена интенсивность спонтанной и металлкатализируемой модификации белков у доношенных новорожденных при привычном эндокринном невынашивании у матери. Выявлено наличие признаков оксидативного стресса, что может служить причиной нарушения энзимной активности и рецепторного регулирования. Сохранение высокой интенсивности пероксидации белков к концу раннего неонатального периода может быть механизмом развития неонатальной патологии.

Подано результати дослідження глутатіонової антиоксидантної системи (глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, глутатіон-S-трансферази), активності каталази та концентрації відновленого глутатіону у доношених немовлят у динаміці раннього неонатального періоду за звичного ендокринного невиношування. Виявлено дисбаланс антиоксидантної системи, вираженість якого залежить від особливостей перебігу та медикаментозного супроводу гестаційного періоду.

Представлены основные компоненты и эффекты метода мама-кенгуру, которые рассмотрены с позиций влияния на соматическое состояние, психомоторное развитие, поведение недоношенных новорожденных и детей с задержкой внутриутробного роста. Рассмотрены аспекты взаимоотношений в семье и гуманизации интенсивной неонатологии.

Наведено результати дослідження динаміки показників активності глутамату та концентрації <$E alpha>-кетоглутарату протягом раннього неонатального періоду у доношених новонароджених, які зазнали гіпоксичного впливу. Розглянуто можливі патогенетичні механізми ураження центральної нервової системи за умов дисбалансу вмісту ексайтотоксичних амінокислот.

Патогенетично обгрунтовано систему діагностики, прогнозування, профілактики та лікування перинатальної полісистемної патології у дітей, народжених від матерів зі звичним невиношуванням вагітності ендокринного генезу. Доведено важливу роль порушень енергетичного обміну, накопичення ексайтотоксичних амінокислот, розладів глутатіонової антиоксидантної системи, інтенсифікації спонтанної та металкаталізованої окисної модифікації білків та характеру гормонального гомеотсазу у розвитку перинатальних гіпоксичних пошкоджень у немовлят за умов звичного невиношування вагітності ендокринного генезу у їх матерів. Досліджено особливості розвитку немовлят першого року життя за даними катамнезу. Визначено роль енергетичного метаболізму, стану системи антиоксидантного захисту та процесів перекисного окиснення білків у порушенні функіонування компенсаторно-пристосувального механізму у глибоко недоношених новонароджених гестаційного віку 30 - 32-х та 26 - 28-ми тижнів. Визначено біохімічні маркери, які мають вирішальне значення для ранньої діагностики розвитку гіпоксичних пошкоджень. Створено алгоритм встановлення фази метаболічної адаптації та прогнозування перинатальної полісистемної патології у новонароджених від матерів зі звичним невиношуванням вагітності. Науково обгрунтовано патогенетично орієнтований диференційований комплекс лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів для новонароджених дітей у разі звичного невиношування вагітності у матерів, експериментально підтверджено його ефективність.

Мета роботи - проаналізувати розвиток і захворюваність дітей на першому році життя залежно від тяжкості перебігу вродженої пневмонії (ВП) і методів її лікування. Проведено обсерваційне проспективне дослідження захворюваності та нервово-психічного розвитку дітей з ВП упродовж 12 міс життя, на базі кабінету катамнестичного спостереження консультативної поліклініки Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні. Проведено динамічне спостереження за 68 дітьми, які були розподілені на дві групи за клінічними ознаками тяжкості перенесеної вродженої пневмонії. Предметом дослідження стало вивчення частоти інфекційно-запальних захворювань, анемії, алергічних проявів, дисбіозу та неврологічних порушень; фізичного та нервово-психічного розвитку; аналіз нейросонографії, морфометричних параметрів тимусу і дослідження кількості основних імунокомпетентних клітин. Катамнестичне спостереження протягом першого року життя за дітьми після перенесеної ВП показало достовірно меншу кількість здорових дітей у порівнянні з дітьми порівняльної групи у 2 міс (14,7 проти 88,0 % дітей, p << 0,05) і у 12 міс (48,5 дітей проти 76,0 % дітей, р << 0,05). Зроблено висновки, що діти, які перенесли вроджену пневмонію, мали об'єктивні підстави бути віднесеними до групи високого ризику інфекційно-запальних захворювань, алергії, перинатальних порушень центральної нервової системи і підлягати диспансерному нагляду на етапі дитячої поліклініки у педіатра, невролога та імунолога.

Поданий огляд наукових джерел спрямований на висвітлення досягнень у розумінні особливостей авторегуляції церебральної перфузії у передчасно народжених дітей, встановлення значення сучасних методів її моніторингу та визначення загальних підходів до профілактики цереброваскулярних порушень. Розглянуто історію дослідження реактивності церебральних судин, висвітлено функцію внутрішнього нейропротективного фізіологічного феномену - церебральної авторегуляції відповідно до новітніх міжнародних досліджень. Проведений огляд комплексу інтегрованих механізмів церебральної авторегуляції. Наведені результати досліджень ролі міогенних, нейрогенних і метаболічних механізмів у здійсненні церебральної авторегуляції, а також можливий генез їх розладів у передчасно народжених дітей. Відповідно до наведених у дослідженнях даних незрілість авторегуляційних механізмів, анатомічні особливості мозкової тканини, численні внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на цереброваскулярні структури, обумовлюють високий ризик уражень центральної нервової системи у передчасно народжених дітей. Зусилля дослідників спрямовані на розвиток неінвазивних діагностичних технологій, які можуть допомогти тривалий час проводити моніторинг церебральної оксигенації, сприяти своєчасній корекції терапевтичних підходів. Параінфрачервона спектроскопія є відносно новим у інтенсивній неонатології методом, який вже довів свою безпечність та ефективність при прийнятті тактичних рішень під час виходжування передчасно народжених дітей. В огляді наведено отримані дослідниками референтні значення для передчасно народжених дітей різного гестаційного віку, які можна використовувати у практиці інтенсивної неонатології для оптимізації інфузійної терапії та респіраторної підтримки немовлят на доклінічному етапі розвитку цереброваскулярних уражень. Розглянуто питання щодо діагностики гіпотензії у недоношених новонароджених, окремі фармакологічні підходи до профілактики та лікування порушень церебрального кровообігу.

Мета дослідження - оцінка ступеня нутритивного дефіциту у дитини паліативної групи, розрахунок її фактичних потреб у ентеральному субстраті та організація адекватного харчування. Для визначення ступеня нутритивної недостатності використовували індекс Брока, індекс Пін'є, Z-score. Проведено обчислення фізіологічних і фактичних енергетичних потреб за рівнянням Schofield (WН). Визначено, що значення індексу Брока 2 у дитини становило 40 %, ІМТ - 9,18, Z-score для маси тіла на вік - "-"6, Z-score для росту на вік - "-"12, Z-score для маси тіла на довжину тіла - "-3,5", що свідчить про крайній ступінь нутритивної недостатності (кахексія) та значне відставання у фізичному розвитку. Високі енергетичні фактичні потреби та низька толерантність до потрібних об'ємів годування зумовили призначення спеціалізованого ізокалорійного клінічного харчування. Висновки: застосування простих стандартизованих індексів надає змогу визначити ступінь нутритивного дефіциту у дітей паліативної групи. Визначення фактичних, замість фізіологічних потреб, а також застосування продуктів спеціалізованого клінічного харчування надає змогу забезпечити адекватне харчування, незважаючи на низьку толерантність до високих об'ємів їжі.