Розглянуто конструкцію та основні технічні характеристики кріогенного теплового приймача оптичного випромінювання з електричним заміщенням. Прилад працює за принципом проточного калориметра з організованим теплостоком. Температура нагріву порожнини контролюється напівпровідниковим перетворювачем напруги. Для кріогенного радіометра суттєво поліпшено характеристики за рахунок високої температуропровідності міді за температури рідкого гелію, різкого зниження втрат на випромінювання та завдяки використанню надпровідних проводів. Величина порогової потужності не перевищує < 10^-9 Вт, випромінювальна спроможність 0,9994, інтегральний коефіцієнт перетворення 1000 В/Вт, а діапазон вимірюваних потужностей знаходиться у межах 10^-5 ... 2 ^. 10^-4 Вт.

Рассмотрены конструкция и основные технические характеристики криогенного теплового приемника излучения с электрическим замещением. Прибор работает на принципе проточного калориметра с организованным теплостоком. Температура нагрева полости контролируется полупроводниковым преобразователем напряжения. Для криогенного радиометра удалось существенно улучшить характеристики за счет высокой температуропроводности меди при температуре жидкого гелия, резкого снижения затрат на излучения и благодаря использованию сверхпроводящих проводов. Величина пороговой мощности не превышает <$E<<~10 sup -9> Вт, излучающая способность 0,9994, интегральный коэффициент преобразования 1000 В/Вт, а диапазон измеряемых мощностей находится в пределах <$E10 sup -5 ~-~2 cdot 10 sup -4> Вт.

The design and basic technical characteristics of the cryogenic thermal receiver of optical radiation with electrical substitution is considered. The device operates on the principle of a flow calorimeter with organized heat distribution. The temperature of heating the cavity is monitored by a semiconducting voltage converter. It is shown that the magnitude of the threshold power does not exceed 10-9 watts, radiant emmitance 0,9994, the integrated factor of transformation is 1000 volt/watts and measured power range is within 10-5 - 10-4 watts.

Визначено вплив температур охолодження та терміну зберігання молока на фермі на динаміку розмноження золотистого стафілококу. Виявлено, що максимально можливий строк перетримки молока за умов охолодження до <$E+8~ symbol Р ~ roman C> - 6 год, <$E+6~ symbol Р ~ roman C> - 12 год, <$E2~-~4~ symbol Р ~ roman C> - 24 год. Науково обгрунтовано ветеринарно-санітарний норматив безпеки сирого молока, що надходить на переробні підприємства за вмістом золотистого стафілококу, який становить <$Esymbol Г ~500~ roman {О"/"см sup 3 }> молока, а метод його визначення є найбільш об'єктивним у разі дослідження не однієї, а п'яти проб і оцінки результату за певною формулою. Вивчено основні патогенні властивості золотистого стафілококу біотипу великої рогатої худоби (ВРХ). Наведено метод ветеринарно-санітарної оцінки наявності стафілококових гемолізинів у молоці та молочних продуктах, який базується на використанні еритроцитів ВРХ та оптимізації pH витяжки з молокопродукту 1 % розчином NaOH. Запропоновано застосувати для виділення золотистого стафілококу з сирого молока гемоагар з 5 % крові ВРХ і 5 % NaCl. Визначено середовище для визначення лецитиназної активності золотистого стафілококу, яке містить кальцію хлорид-активатор ферменту лецитинази. Розроблено поетапну схему видової ідентифікації плазмокоагуляційних стафілококів, виділених з молока.

Досліджено питання ветеринарно-санітарного нормування технологічних процесів одержання та передачі на переробне підприємство молока коров'ячого незбираного екстра-гатунком. Розроблено концепцію санітарно-гігієнічного нормування такого молока. Встановлено наявність "фази кріомікрофлори" у мікробіологічному процесі молока незбираного охолодженого, в якому домінуючу роль відіграє психротрофна мікрофлора. Встановлено, що для одержання молока незбираного свіжонадоєного з загальним бактеріальним обсіменінням у межах 20 - 25 тис. КУО/куб.см. необхідно, щоб мікробне обсіменіння доїльного устаткування та молочного інвентаря було близько 500 КУО/куб.см змиву. Розроблено середовище психротрофних мікроорганізмів, яке забезпечує визначення вмісту психротрофів у молоці незбираному охолодженому та змивах з деталей доїльного устаткування протягом 48 год., що у п'ять разів швидше у порівнянні з загальновизначеним стандартним методом. Удосконалено схеми індикації та родової ідентифікації психротрофних мікроорганізмів.

Наведено результати лабораторних випробувань бактерицидної дії дослідного варіанту мийно-дезінфікуючого засобу до тест-мікробів та визначено його мийний ефект. Встановлено, що розчин дослідного варіанту засобу в концентрації 0,5 % проявляє добру бактерицидну дію до S. aureus, E. coli, St. agalactiae протягом 2 хвилин, відсутність росту P. аeruginosa за даної концентрації відмічається через 5 хвилин. 1 % розчин засобу проявляє бактерицидну дію до S. aureus, E. coli, St. agalactiae, P. aeruginosa протягом 2 хвилин. Розчини дослідного варіанту засобу в концентраціях 0,5 - 1 % проявляють добрий мийний ефект, а 1,5 % концентрація розчину засобу забезпечує відмінний мийний ефект.

Розроблено поживне середовище для прямого визначення вмісту психротрофних мікроорганізмів з молока сирого та змивів з доїльного обладнання, яке дає змогу одержувати результат дослідження протягом 24 - 48 год, на відміну від стандартного методу, тривалість якого 10 діб. Середовище, яке названо ПМ (для психротрофної мікрофлори), дає можливість визначити протеолітичні властивості в окремих видів бактерій психротрофної групи та їх здатність продукувати пігменти. На середовищі, в основному, ростуть психротрофні неферментуючі грамнегативні мікроорганізми.

Висвітлено становлення оцінки якості молока з використанням санітарно-показових бактерій групи кишкових паличок (БГКП). Виявлено непридатність титру БГКП для визначення ефективності санобробки доїльної апаратури. Відсутність науково обгрунтованих нормативів колі-титру молока збірного свіжонадоєного та змивів з доїльних установок і молочного посуду, як показника їх епідеміологічної безпеки, унеможливлює використання його (колі-титру) в системі контролю якості та безпеки молока сирого.

Рассмотрены вопросы определения анизотропии диэлектрической проницаемости нематических жидких кристаллов (НЖК) по измерению малых изменений резонансной частоты и добротности СВЧ резонатора, нагруженного НЖК, методом частотной модуляции. Данный метод основан на анализе спектра огибающей сигнала с резонатора при модуляции питающего генератора по гармоническому закону с девиацией частоты порядка полосы пропускания резонатора. Приведены результаты измерений анизотропии диэлектрической проницаемости НЖК класса 5-СВ с помощью цилиндрического резонатора 3-см диапазона с колебаниями Е101 от постоянного магнитного поля.

Розглянуто характеристику продуктивності та стабільність врожайності озимої пшениці різних строків сівби. Досліджено процеси мінералізації та гуміфікації осадів міських стічних вод на різних типах грунтів, вплив елементів технології на урожайність та якість ячменю ярого в умовах Північного Степу України, інтродукцію листопадних магнолій в умовах Хоростківського дендрологічного парку. Проаналізовано сучасний стан земельних ресурсів Гологоро-Кременецького кряжу. Показано можливості використання вторинних метаболітів псевдомонад для створення біопрепаратів у сільському господарстві. Досліджено вплив батьківської лінії на надій корів-дочок симентальської породи провідних племінних заводів Вінницького регіону, ефективність визначення якості молока за вмістом соматичних клітин. Розкрито особливості діяльності інтеграційних корпоративних структур в агропромисловому комплексі України, проблемні аспекти його інституційного й організаційного забезпечення. Наведено проблеми кредитування сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової економіки. Здійснено аналіз впливу операційно-фінансового лівериджу на фінансову стійкість підприємства. Обгрунтовано необхідність застосування інноваційних технологій у виробництві сої.

Наведено результати досліджень здатності бактерій, виділених з доїльного устаткування, формувати мікробні біоплівки. Мета роботи - вивчити склад мікрофлори доїльного устаткування і свіжонадоєного молока залежно від проведеної санітарної обробки та здатність цієї мікрофлори формувати біоплівки на абіогенних поверхнях. Дослідження проведено в 3-х господарствах, де санітарна обробка доїльного обладнання та молочного інвентарю проводиться різними мийно-дезінфікуючими засобами. Відбір змивів з доїльного устаткування проводився перед доїнням корів, безпосередньо після проведеної його повної санітарної обробки. Вивчення здатності мікроорганізмів формувати біоплівки та визначення їх щільності проводили у чашках Петрі, куди вносили добову тест-культуру бактерій у концентрації 10<^>5 КУО/см<^>3, з наступним додаванням 5,0 см<^>3 МПБ та інкубуванням за t 30 C протягом 24 - 48 год. Здатність формувати біоплівки оцінювали візуально та мікроскопічно, щільність біоплівок визначали в одиницях, спектрофотометрично, за оптичною густиною промивного розчину спирту - до 0,5 од. низька щільність, від 0,5 до 1 од. - середня, від 1 - висока. За умови доброї та задовільної санітарної обробки доїльного устаткування мікрофлора змивів більше, ніж на 50 % була представлена грамнегативними паличками родів Pseudomonas, Acinetobacter, Alcaligenes, Enterobacter, Escherichia та Citrobacter і на 40 % - коковими формами бактерій Staphylococcus, Streptococcus, Enterococcus та Micrococcus та грампозитивними паличками. На недостатньо чистому устаткуванні склад мікрофлори в основному був представлений коковими формами і грампозитивними паличками, які становили близько 70 % всієї мікрофлори. Результати проведених досліджень показали, що склад мікрофлори доїльного устаткування, щільність утворених біоплівок і контамінація бактеріями молока, свіжовидоєного, безпосередньо залежить від якості проведеної санітарної обробки і виду мийно-дезінфікуючих засобів. Встановлено, що для одержання молока високого гатунку на молочних фермах необхідно проводити ретельну санітарну обробку доїльного устаткування як лужними, так і кислотними мийно-дезінфікуючими засобами, після кожного доїння корів, незалежно від технології одержання молока.

Розроблено методичні рекомендації з оцінки придатності й ефективності мийних, дезінфікуючих і мийно-дезінфікуючих засобів для санітарної обробки доїльного устаткування та молочного інвентарю. В рекомендаціях наведено визначення термінів, понять і загальні вимоги до засобів для санітарної обробки доїльного устаткування та молочного інвентарю; запропоновано фізичні та хімічні методи контролю, за допомогою яких можна визначити основні показники якості, що характеризують засіб і його розчини; описано методики визначення бактерицидної концентрації розчинів засобу як для планктонних мікроорганізмів, так і мікроорганізмів у біоплівках, а також методики проведення токсикологічних і виробничих досліджень засобу і його розчинів.

Встановлено, що в молоці незбираному кількість психротрофних мікроорганізмів (ПМО) є найменшою літом; весною та восени їх вміст поступово зростає, а взимку збільшується в 1,3 - 3,0 рази. У молоці з початковою кількістю психротрофної мікрофлори (ПМФ) 8,0x10<^>3 КУО/см<^>3 динаміка нагромадження вільних жирних кислот є незначною, збільшення їх протягом 48 год становило 1,4 раза за кінцевому вмісту психротрофів близько 5,0x10<^>4 КУО/см<^>3. Зі збільшенням початкової кількості психротрофів у молоці до 1x10<^>5 і більше КУО/см<^>3 ліполітичний процес інтенсифікувався та залежав від динаміки розмноження ПМФ. Вміст ПМО у молоці незбираному свіжонадоєному до 5,0x10<^>3 КУО/см3 можна вважати гігієнічним нормативом якості та безпеки, який характеризує придатність молока до охолодження та зберігання. Вміст психротрофів у молоці охолодженому перед переробкою до 7,5x10<^>4 КУО/см<^>3 є показником його технологічної якості, що вказує на помірний рівень ліполізу, за якого молоко є придатним для перероблення на всі види молочних продуктів.

Викладено основні положення оптоелектроніки, наведено характеристики хвилеводів та джерел випромінювання. У доступній формі розглянуто основні оптоелектронні прилади та пристрої, які застосовуються в сучасній промисловості та побуті. Висунуто корисні пропозиції для інженерно-технічних працівників, що надають змогу поновити їхні знання в галузі оптоелектроніки.

Досліджено стан розробки та використання нанометалів у ветеринарній медицині. Охарактеризовано засоби санітарної обробки доїльного устаткування та молочного інвентаря. Висвітлено проблеми ветеринарно-санітарної оцінки та дезінфекції на об'єктах м'ясопереробних підприємств. Досліджено фізико-хімічні властивості бактерицидних препаратів. Доведено санітарно-гігієнічну й економічну ефективність застосування препарату "Геоцид" у свинарстві. Вивчено бактерицидну дію препарату "Аргіцид", визначено його токсикологічні властивості за умов дослідження на лабораторних тваринах. На базі експериментальних досліджень розроблено методичний комплекс для оцінки дезінфікуючих препаратів за їх ефективністю та безпечністю під час розробки та застосування. Запропоновано науково-практичні рекомендації щодо санітарно-мікробіологічного дослідження змивів із поверхонь тест-об'єктів та об'єктів ветеринарного нагляду та контролю.

Розглянуто проблеми тополевих насаджень на водозборах лівобережного лісостепу. Висвітлено особливості застосування різних типів літальних апаратів для обліку чисельності мисливської фауни. Охарактеризовано застосування природних антиоксидантів у профілактиці отруєння важкими металами. Проаналізовано питання поширення гетеракохзу курей за умов одноосібних селянських господарств Полтавської області. Досліджено фактори впливу машинних агрегатів на екологічність аграрного виробництва. Увагу приділено особливостям розвитку сільських територій України. Розкрито питання соціально-демографічної кризи українського села з огляду на соціальну політику держави та шляхи виходу з неї. Висвітлено теократичні основи суспільного та державного ладу перших поселень в Америці.