Виконано ультрасонографію (УСГ) сухожилків згиначів пальців кисті у 15-ти осіб без патології кисті і створено базу даних сонографічної картинки сухожилків згиначів пальців кисті в нормі. Застосування спеціальних способів підвищило якість візуалізації сухожилків і зменшило кількість артефактів.

Выполнена ультрасонография сухожилий сгибателей пальцев кисти у 15-ти больных без патологии кисти и создана база данных сонографической картины сухожилий сгибателей пальцев кисти в норме. Применение специальных способов улучшило качество визуализации сухожилий и уменьшило количество артефактов.

Розроблено стандартизований огляд колінного суглоба, який забезпечує покращання ультрасонографічної діагностики травматичних ушкоджень. Визначено ультрасонографію (УСГ) -еквіваленти деструкції суглобового гіалінового хряща. Встановлено, що клінічна діагностика гострого розриву ПСЗ може бути покращена за допомогою УСГ, на підставі оцінювання непрямих УСГ-критерів ушкодження та вимірювання передньовеликогомілкового зміщення.

Вивчено зміни структурно-функціонального стану судинного русла передпліччя та кисті в пацієнтів із вторинним синдромом Рейно залежно від ступеня його тяжкості. Під час реовазографічного обстеження встановлено, що в пацієнтів із легким ступенем перебігу спостерігалися функціональні порушення в судинах як асиметрії кровонаповнення правої та лівої кінцівки, тобто зростання коефіцієнта асиметрії, що підтверджено також даними ультрасонографічного (УСГ) дослідження, а саме збільшенням індексу периферичного опору (ІПО) та пульсаційного індексу (ПІ) без потовщення комплексу інтима - медія. У групах із середнім та тяжким ступенем перебігу за допомогою реовазографії встановлено зменшення реосистолічного індексу. Під час УСГ обстеження в цих групах виявлено подальше зростання ІПО та ПІ, а також збільшення товщини комплексу інтима - медія, що вказує на структурно-функціональні порушення в досліджуваних судинах. Таким чином, ступінь судинних порушень за вторинного синдрому Рейно знаходиться в прямо пропорційній залежності від його клінічного перебігу.

На основании анализа профессиональной зарубежной и отечественной периодики, посвященной проблеме слюнно-каменной болезни, можно утверждать, что это наиболее распространенное заболевание слюнных желез неопухолевого генеза. Из особенностей калькулезного сиалоаденита можно отметить поражение поднижнечелюстных слюнных желез в подавляющем большинстве случаев и полиэтиологичность заболевания. Случаи заболевания слюнно-каменной болезнью детей и выявление мегалитов свидетельствуют о неизменной актуальности вопроса выяснения этиологии, усовершенствования диагностики и лечения калькулезных сиалоаденитов.

Складові скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) можуть бути відображені в ультразвуковому дослідженні. Ультрасонографія - добре відтворюваний метод, який може бути використаний для оцінки структур СНЩС. Методика ультрасонографії СНЩС є основою для створення сонографічних критеріїв за ушкоджень та дисфункцій СНЩС.

Наведено аналіз ускладнень після проведення 224 маніпуляцій торакоцентезу в пацієнтів із синдромом плеврального випоту різного генезу: перша група - 134 (60 %) пацієнти, яким виконували торакоцентез за класичною методикою; 2-га група - 90 (40 %) пацієнтів - під УСГ-навігацією. Усім пацієнтам перед маніпуляцією проводили рентгенографію органів грудної клітки та ультрасонографію (УСГ). Серед ускладнень торакоцентезу виділено: біль, пневмоторакс, затруднене дихання, кашель, вазовагальна реакція. За спостереженнями такі ускладнення, як гемоторакс та пневмоторакс під час торакоцентезу під УСГ-навігацією відбуваються удвічі рідше, ніж за класичною методикою, а пошкодження суміжних органів та "пустих" спроб торакоцентезу взагалі можна уникнути.

Слинокам'яна хвороба піднижньощелепних слинних залоз є найпоширенішим непухлинним захворюванням великих слинних залоз людини. Актуальним залишається питання неінвазивного інтраопераційного променевого контролю процесу вилучення конкремента й оцінки стану залози та її вивідної протоки безпосередньо після операції. Мета дослідження - з'ясувати можливості ультрасонографії як інтраопераційного променевого контролю при вилученні конкрементів із піднижньощелепних слинних залоз та їх вивідних проток. У дослідження включено 10 клінічних випадків слинокам'яної хвороби піднижньощелепних слинних залоз. Проаналізувавши отриману з фахових джерел інформацію та спираючись на наш попередній позитивний досвід, усім пацієнтам під час вилучення конкрементів ми застосували інтраопераційну ультрасонографію. Інтраопераційний променевий контроль надає лікарю можливість огляду ділянки втручання безпосередньо під час роботи. Це підвищує точність і прецизійність втручання та знижує ризик можливих помилок або післяопераційних ускладнень.

Проведено аналіз ультрасонографічних (УСГ) досліджень 125 пацієнтів віком від 18 до 85 років за період з 2013 по 2015 рр., з метою з'ясування причини запалення ПВЖД. Усі пацієнти, які увійшли до основної групи, мали клінічні ознаки запалення ПВЖД різного ступеня тяжкості. Висновки: використання УСГ суттєво підвищує точність діагностики запальних захворювань привушно-жувальної ділянки. Повторні ультразвукові дослідження надають змогу простежити еволюцію патологічного процесу, що важливо для адекватного планування тактики лікування та оцінки ефективності проведених лікувальних заходів. За допомогою УСГ-дослідження можна точно визначити індивідуальні топографо-анатомічні особливості патологічного процесу, що важливо для планування консервативного (терапевтичного) лікування або хірургічних втручань. На основі поміченого вище можна стверджувати, що метод УСГ є важливою складовою усього діагностичного алгоритму під час обстеження пацієнтів із запальними захворюваннями привушно-жувальної ділянки.

Проаналізовано групу пацієнтів із проникаючою травмою органів грудної клітки. Розроблено ехографічні ознаки ушкодження легені та ультрасонографічну оцінку стану плевральних порожнин при динамічному спостереженні у пацієнтів із травмою органів грудної клітки.