Проведено дослідження становлення історіографії як навчальної та наукової дисципліни в імператорському Харківському університеті. Виділено етапи історико-історіографічного процесу та з'ясовано особливості його розвитку, що зумовлювався ступенем когерентності між когнітивною системою, системою інфраструктури та соціокультурною системою в межах певних історіографічних ситуацій. Охарактеризовано процес становлення історіографії як навчальної дисципліни в системі професійної історичної освіти, в тому числі формування певного дисциплінарного образу історіографії в університетському науковому співтоваристві гуманітаріїв. Здійснено типологізацію історіографічних праць істориків Харківського університету на основі розуміння ними функціонального призначення їх історіографічних репрезентацій. Аналіз розвитку історіографії під кутом дослідження еволюції професійної культури істориків, розгляд процесу усвідомлення істориками етичного характеру історіографічного знання та процесів формування комунікативного простору історіографії надали можливість показати тісний зв'язок між розвитком цієї галузі знання та потребами формування наукового співтовариства.

Досліджено процес становлення та розвитку історіографії як наукової та навчальної дисципліни в імператорському Харківському університеті. Визначено етапи історико-історіографічного процесу та типи історіографічних репрезентацій істориків Харківського університету. Простежено процес формування дисциплінарного образу історіографії. Вивчення еволюції професійної культури істориків та формування комунікативного простору історіографії надало можливість проблематизувати зв'язок історіографії з розвитком наукового співтовариства істориків.

Подано інформацію про Харківський університет та інституції, що постали на його основі у процесі реорганізації системи вищої освіти в Україні у 1920 - 1930-х рр., зокрема, Академію теоретичних знань, Харківський інститут народної освіти, Харківський педагогічний інститут професійної освіти, Харківський фізико-хіміко-математичний інститут. Увагу приділено навчальному процесу, становленню та розвитку наукових шкіл, традиціям і побуту викладачів і студентів на тлі докорінних суспільно-політичних перетворень.

Захід відбувся 28 вересня 2018 р. на історичному факультеті Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Традицію проведення цих конференцій було започатковано 1992 р. з нагоди 70-річчя професора Віктора Івановича Астахова (1922 - 1972 рр.) - засновника першої в УРСР кафедри історіографії. Відтоді "Астаховські читання", що проводяться раз на два роки, перетворилися на майданчик для професійного спілкування провідних історіографів із наукових центрів не тільки України, але й зарубіжжя. Захід став важливою інституційною основою для розвитку історіографічної школи, яка має ознаки співтовариства комунікативного типу: її характеризують "мережеві зв'язки", розподілення праці та обмін науковими досягненнями. Ця школа об'єднала фахівців із різних університетів та наукових установ, але основу становлять співробітники кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (завідувач - проф. С. І. Посохов), а також кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара (завідувач - проф. О. І. Журба). Реалізація певної спільної програми відбувається, зокрема, шляхом узгодження тематики "Астаховських читань" і "Читань пам'яті професора М. П. Ковальського", які регулярно відбуваються у Дніпровському університеті.