Розглянуто висвітлення основних проблем української історії 1945 - 1991 рр. у публікаціях "Українського історичного журналу". Простежено домінування тематики соціально-економічної історії у дослідженнях цього періоду до 1991 р., історіографічні та методологічні трансформації і спад кількості розвідок у 1990-х - на поч. 2000-х рр., розширення тематичного спектра наукових пошуків, методологічні новації та поступове збільшення кількості статей в останні роки.

На підставі аналізу відповідних джерел з'ясовано ступінь дослідження в англомовній історіографії другої половини ХХ - початку ХХІ ст. проблем соціокультурної історії України. Розглянуто тематичний спектр даних досліджень та їх етапи. Визначено проблемно-хронологічний принцип структуризації матеріалу, методологічні та концептуальні засади англомовних праць. Визначено їх обмеження щодо українських реалій. Встановлено етапи розвитку радянологічних студій: тоталітаризм, ревізіонізм і сучасний етап, кожен з яких співвіднесено з динамікою вивчення української проблематики. Запропоновано перспективні напрями подальших досліджень.

На прикладі теоретичних дискусій 1980 - 2000-х pp. розглянуто дослідницькі стратегії та методологію вивчення соціальної історії СРСР в американській історіографії. Особливу увагу приділено обговоренню проекту соціально-історичних студій, запропонованому американською дослідницею Ш. Фіцпатрик.

Розглянуто проблеми соціальної історії України пізнього сталінізму та хрущовського періоду. На основі оригінальних джерел, більшість з яких вперше введено до обігу, проаналізовано основні параметри соціальної стратифікації українського радянського соціуму, динаміку соціальних процесів і трансформацій усередині різних соціальних груп. Досліджено методологічне підгрунтя вивчення соціальної історії України.