Теоретично обгрунтовано системний підхід у педагогіці, який розглянуто як контекстно-залежне інтелектуальне керування семантичних зв'язків між суб'єктами, а навчальний процес - як процес інтелектуалізації навчальної групи студентів через адаптивне інтелектуальне управління складності мови викладача. Розроблено й експериментально апробовано лінгводидактичну модель формування комунікативно-мовної компетенції студентів немовних ВНЗ, педагогічні умови, критерії, показники ефективності навчання / викладання, що дозволяють інтенсифікувати й оптимізувати освітній процес з гарантованим позитивним результатом.

Обстежено 76 дітей шкільного віку, хворих на персистувальну бронхіальну астму (БА), які одержували як протизапальну базисну терапію інгаляційні глюкокортикостероїди не менше 3-х останніх місяців та потребували корекції обсягу профілактичного лікування. Виявлено, що у дітей, хворих на БА, посилена дегрануляція еозинофілів мокротиння (за вмістом еозинофільного катіонного білка) асоціює з виразнішим запальним процесом у бронхах, про що свідчать підвищена інтенсивність окисної модифікації білків (ВШ = 3,6) і протеолітичної активності; високою активністю каталази; зростанням вмісту VEGF як маркера ремоделювання бронхів, а також зі зменшенням вмісту метаболітів монооксиду нітрогену в конденсаті видихуваного повітря.

Проблема генези правової думки щодо особистих немайнових прав і обов'язків дітей та батьків посідає одне з провідних місць у соціальному розвитку суспільства, а також у загальній системі юридичних наук, насамперед в теорії цивільного права. Висвітлено еволюцію суспільної думки щодо взаємних прав та обов'язків дітей і батьків, показано передумови, етапи становлення і розвитку відповідних правових норм на теренах сучасної України.