Дослідження присвячено такому явищу як "політичний дискурс ЗМІ", який є комунікативною областю накладання політичного дискурсу та дискурсу ЗМІ. Політичний дискурс ЗМІ має маніпулятивний потенціал, тобто можливість цілеспрямовано управляти думками та відносинами аудиторії. Передумовами для маніпулювання суспільною свідомістю є особливості цього виду дискурсу: його мета та завдання, соціокультурний контекст, передача інформації.

Исследование посвящено такому явлению как "политический дискурс СМИ", который представляет собой коммуникативную область наложения политического дискурса и дискурса СМИ. Политический дискурс СМИ обладает манипулятивным потенциалом, т.е. возможностью целенаправленно управлять мнениями и отношениями аудитории. Предпосылками для манипуляции общественным сознанием являются особенности данного вида дискурса: его цель и задача, социокультурный контекст, передача информации.

The article is devoted to the phenomenon of "political media discourse" which presents a combination of a communicative sphere of political discourse and media. Political media discourse is marked by the manipulative potential, i.e. it purposefully directs audienceТs opinions and attitudes. Some peculiarities of the discourse under study serve as prerequisites for the social consciousness manipulation: the aim and task of the discourse, its social and cultural context, information transmission.

Увагу приділено теоретико-методологічним і прикладним аспектам формування системи управління суб'єктами господарювання реального сектору економіки України на засадах теорії забезпечення енергоефективності та стратегічного управління. Подано науково-концетуальні обгрунтування щодо вирішення проблем із формування алокаційно-інверсійного механізму як системоутворювального регулятора, що може бути запровадженим у системі забезпечення енергоефективності суб'єктів господарювання реального сектору економіки України. Запропоновано технології регулювання інноваційних процесів в системі забезпечення енергоефективності суб'єктів господарювання та здійснено ідентифікацію масштабів розвиненості стратегічного потенціалу суб'єктів господарювання в системі забезпечення енергоефективності промислового виробництва.

Розкрито проблеми державного регулювання економічної безпеки держави в розрізі регіонів. Обгрунтовано теоретико-методологічну концепцію державного регулювання економічної безпеки на регіональному рівні. Проаналізовано сучасний стан, тенденції та перспективи соціально-економічного розвитку держави та регіонів. Запропоновано методичні положення та рекомендації щодо діагностики рівня економічної безпеки держави та регіонів на основі визначення інтегрального показника економічної безпеки за виділеними функціональними складовими та сформованою системою індикаторів. Надано прогнози рівня економічної безпеки держави та регіонів на короткострокову перспективу. Висвітлено напрями вдосконалення системи моніторингу державного регулювання економічної безпеки на регіональному рівні.

Визначено роль вищої освіти за сучасних умов розвитку економіки України. Досліджено взаємозв'язок якості освіти з державним регулюванням сфери освітніх послуг. З'ясовано проблеми та перспективи розвитку безперервної освіти в Україні. Вивчено ресурсне забезпечення освітньої сфери. Здійснено рейтенгове оцінювання іміджевої привабливості ВНЗ, що готують фахівців у галузі легкої промисловості. Розглянуто відповідність системи професійної освіти перспективам соціально-економічного розвитку України. Наведено методологічні підходи до прогнозування потреби у фахівцях з вищою та професійно-технічною освітою в Україні. Запропоновано перспективні напрями інноваційного розвитку системи освіти України.

Розглянуто принципи побудови і схему експертної системи "Програмне забезпечення "Універсальний експерт" з базами даних, встановлено залежність і виділено функціональні складові для дослідження рівня економічної безпеки регіону, обгрунтовано етапи дослідження стану економічної безпеки регіону й наведено результати апробації експертної системи.

Висвітлено методологічні основи формування економічної безпеки на різних ієрархічних рівнях національної економіки, зокрема, інвестиційно-інноваційний аспект. Увагу приділено інноваційно-інвестиційному аспекту формування фінансово-економічної безпеки підприємств на основі партнерства, сучасним викликам для національної економіки у грошово-кредитній сфері. Запропоновано напрями вдосконалення державного регулювання венчурного інвестування в Україні. Акцентовано увагу на формуванні стратегій забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства за умов глобалізації.

Розглянуто метод драматизації в контексті культури читання та письма некласичної філософії. Проведено культур-філософський аналіз "методу драматизації", що дозволяє визначити генеалогію цього методу - його генезу в філософії культури Ф. Ніцше та подальшу концептуалізацію в роботах Дельоза. У співвідношенні концептів Ніцше та Дельоза окреслено риторичну стратегію некласичної філософії. Розглянуто місце концепту "драматизації" у філософській культурі читання та письма. Проаналізовано вплив драматичної теорії Ф. Ніцше на становлення сучасної культури перформативного мистецтва та дискурса "залученого читання". Здійснено аналіз рецепції концепту драматизації в полі сучасної філософії (зокрема - у Йельському деконструктивізмі).

Розкрито теоретичні основи, принципи, методи й інструменти, що використовуються в процесі функціонування промислового підприємства. Наведено види підприємств, їх організаційно-правові форми. Подано прогнозування та планування діяльності підприємств. Проведено оцінювання ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності. Викладено сучасні моделі розвитку підприємств.