Штам Streptomyces globisporus 1912 та його похідні мутанти 3-1 - високоактивний продуцент ландоміцину E та Б1 - антибіотиконеактивний штам за вирощування на мінімальному та соєвому середовищах утворюють ізофлавони, які після екстракції та очистки за допомогою тонкошарової хроматографії були ідентифіковані як даїдзеїн і геністеїн на основі показників Rf і максимумів поглинання в УФ-промінні, ідентичних стандартним ізофлавонам. Антибіотиконеактивний мутант Б2 не утворює зазначених ізофлавонів і відновлює синтез ландоміцину Е під впливом геністеїну, внесеного у середовище або виділеного культурою штаму Б1 за сумісного вирощування у тесті на косинтез. Даїдзеїн не відновлює біосинтез антибіотика у цього мутанта. Тест на косинтез використано для попереднього відбору штамів стрептоміцетів на здатність до синтезу геністеїну. Показано, що 10 % із 200 свіжовиділених грунтових стрептоміцетів синтезують геністеїн і даїдзеїн. Синтез ізофлавонів стрептоміцетами може відбуватися de novo на мінімальному середовищі або за допомогою гідролізу <$E beta>-галактозидазою відповідних глікозидів сої. Геністеїн підвищує утворення полікетидних антибіотиків ландоміцинів A і E, тетраценоміцину та хлортетрацикліну на 11 - 42 % й пригнічує синтез урдаміцину на 15 %.

Вивчено здатність Streptomyces globisporus 1912 та його мутантів до синтезу біологічно активних речовин - антибіотиків, каротиноїдів та ізофлавоноїдів. З застосуванням індукованого мутагенезу N-метил-<$EN prime>-нітро-N-нітрозогуанідом у штаму S. globisporus 1912 одержано нову групу ландоміцинеактивних мутантів, що продукують різні біологічно активні речовини. Визначено чутливість вихідного штаму й одержаних мутантів до дії антибіотиків. Певні мутанти набули резистентність 100 мкг/мл до антибіотиків - стрептоміцину (3-1 Smr, 3-1Б Smr, 27 Smr, RS1 Smr), канаміцину (RS2 Kmr), флориміцину (27 Flr, RS2 Flr) і доксорубіцину (RS1 Dxr, RS2 Dxr, 3-1 Dxr). На підставі позитивних результатів генетичної рекомбінації у разі злиття протопластів ландоміцин- і геністеїннедостатніх мутантів зроблено висновок про належність фенотипово подібних мутацій lndE і gsn до різних генів, що контролюють біосинтез антибіотика й ізофлавону відповідно. Ідентифіковано пігмент червоно-помаранчевого кольору, який Rf і максимумами поглинання є ідентичним стандартному лікопіну. Найбільш активні мутанти утворюють на соєвому та кукурудзяному середовищах до 2 мг лікопіну на грам сухої біомаси міцелію. Показано здатність екзогенного геністеїну відновлювати синтез ландоміцину E у ландоміциннедостатніх мутантів і підвищувати біосинтез полікетидних антибіотиків ландоміцинів A і E, тетраценоміцину та хлортетрацикліну у відповідних продуцентів на 1 - 42 %. Установлено, що метаболіт мутанта 2LV, екстрагований з мінімального агаризованого середовища, має молекулярну масу 384,9 г/Моль, якій

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.384.3*444 + Е40*725.3

Рубрики:

Streptomyces

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: РА361873 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено, теоретично й експериментально обгрунтовано методику організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів VII - IX класів у процесі вивчення математики за умов урахування проекту освітнього стандарту з математики, рівневої диференціації та завдань особистісно-орієнтованого навчання. Визначено й обгрунтовано системи вимог до вивчення теоретичного матеріалу та до системи вправ для самостійної роботи учнів, уточнено дидактичні принципи створення системи домашніх завдань учнів.

Розглянуто основні види та методи педагогічного оцінювання. Вміщено відомості про оцінювання досягнень учнів та загальнопедагогічні вимоги до них. Описано історію, сучасний стан і тенденції розвитку систем оцінювання в освіті. Визначено основні складові вимірювання в освіті, надано необхідні відомості про типи шкал для відображення результатів вимірювання. Увагу приділено статистичним методам оцінювання результатів вибіркового спостереження у педагогіці та психології, наведено загальні методи вивчення зв'язку соціально-педагогічних явищ і процесів. Введено основні поняття - тестового завдання та тесту, наведено вимоги до завдань у тестовій формі. Охарактеризовано різні форми, принципи формулювання й оцінювання тестових завдань, а також основні етапи конструювання педагогічного тесту. Описано процес планування змісту тесту та загальні принципи його відбору. Наведено основні положення класичної теорії тестування, підходи до обробки його результатів. Розглянуто методи статистичного аналізу й інтерпретацію його результатів. Увагу приділено вирішенню надійності тесту, показано сучасні підходи до моделювання та параметризації тестів. Надано відомості про однопараметричну модель Раша, а також дво- та трипараметричні моделі Бірнбаума. Обгрунтовано використання комп'ютерних технологій у тестуванні. Розкрито поняття моніторингу та розглянуто його окремий тип - моніторинг якості освіти як кваліметричний інструмент. Розглянуто питання розвитку освітніх вимірювань як окремої галузі, зв'язку її з іншими галузями науки й освіти.

Індекс рубрикатора НБУВ: В181.13 р3-3

Рубрики:

Аналітична геометрія

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано математико-статистичні методи освітніх вимірювань. Висвітлено проблеми організації навчального процесу та методики викладання дисциплін з освітніх вимірювань. Розглянуто питання становлення та розвитку систем оцінювання й моніторингу якості освіти в Україні. Розкрито особливості комп'ютерних технологій в тестуванні. Представлено програми вступних фахових випробувань, виробничої практики та державної атестації фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" спеціальності освітні вимірювання.

Розглянуто методичні прийоми навчання математично обдарованих і здібних учнів побудові графіків функцій виду за допомогою використання знаково-символічних засобів. Під час узагальнення та систематизації знань за побудовою графіків такого вигляду рекомендовано використовувати запропоновані схеми. Для формування умінь побудови графіків функцій вигляду запропоновано систему вправ та описано методику роботи з нею.

Розглянуто організацію самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів під час вивчення теми "Теорема Піфагора" (8 клас) за умов впровадження рівневої диференціації та особово-орієнтованого навчання.