Узагальнено передумови, висвітлено актуальність і важливість розробки і впровадження Медичного кодексу (МК) України як одного з інструментів реалізації державної політики охорони здоров'я (ОЗ). Приділено увагу об'єднанню зусиль і знань юристів і медиків для створення належної нормативно-правової бази і підвищення ефективності та якості законотворчого процесу. Наведено шляхи удосконалення і подолання проблемних ситуацій у сфері регулювання ОЗ. Визначено загальні положення МК та його структуру, вказано на особливості, які повинні знайти своє відображення у ньому. Зроблено висновок, що належно розроблений і прийнятий, ефективний і дієвий, витребуваний часом МК, який чітко регламентує суспільні відносини у сфері надання медичної допомоги, повинен стати надійним фундаментом медичного права.

Определены прогнозные оценки смертности населения Украины на 2007 - 2015 гг. по полу, месту жительства, региону. Выделены наиболее проблемные регионы.

Проаналізовано демографічну ситуацію у світі та наведено кроки у вирішенні медико-демографічних проблем провідних держав. Указано на заходи щодо демо-політичного впливу.

Проаналізовано смертність населення України від інфекційних і паразитарних хвороб, а також від новоутворень у динаміці за 1995 - 2006 рр. по регіонах, за окремими нозологіями в цих класах та за статтю.

Проаналізовано регіональні особливості смертності населення України від інфекційних і паразитарних хвороб, новоутворень, ендокринних хвороб, розладів харчування та порушення обміну речовин, хвороб системи кровообігу, органів дихання, травлення, травм, отруєнь і деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників та окремих нозологічних форм у динаміці за 1995 - 2004 рр.

Розглянуто нові підходи до вирішення актуальної проблеми подовження середньої очікуваної тривалості життя. Встановлено особливості демографічної ситуації в Україні та її регіонах за тривалий період (30 років). Доведено, що головною демографічною проблемою держави є висока смертність. З'ясовано, що зовнішні чинники як причина смерті посідають пріоритетну позицію за критеріями величини абсолютних втрат років економічно активного періоду життя, а найбільш відносні втрати серед головних причин смерті спостерігаються від інфекційних і паразитарних захворювань. Прогнозування рівня смертності та середньої очікуваної тривалості життя дозволяє приймати управлінські рішення щодо соціально-економічних і медико-організаційних факторів, які впливають на їх рівень. Науково обгрунтовано регіональну концептуальну модель подовження середньої очікуваної тривалості життя населення та систему управління громадським здоров'ям у частині подовження середньої очікуваної тривалості життя на основі міжсекторального підходу.

Охарактеризовано медико-демографічну кризу в Україні та запропоновано шляхи її подолання. Проведено аналіз смертності населення в регіонах України за деякими класами хвороб та окремими нозологічними формами в динаміці за 1995 - 2007 рр. Наведено прогноз смертності населення України залежно від причин смерті та в регіональному аспекті.

Наведено результати дослідження ліжкового фонду загальнохірургічного профілю на трьох рівнях: районному, міському, і обласному з використанням як загальноприйнятих, так і запропонованих показників. Дослідження показало, що на жодному з трьох рівнів немає чіткої організації медичної допомоги. Перевантаженість стаціонарів вторинного рівня медичної допомоги (особливо у районних медичних закладах) і нераціональне використання ліжкового фонду в обласних лікувально-профілактичних закладах свідчить про необхідність оптимізації ліжкового фонду загальнохірургічного профілю.

Проаналізовано втрати життєвого потенціалу населення України за 2008 р. Причини смертності населення ранговані за кількістю років втрат економічно активного періоду життя на один випадок і за їх сумарною втратою (відповідно, відносні та абсолютні втрати). Проведені розрахунки вказують на їх значний рівень та необхідність інвестицій в охорону здоров'я населення.

Проаналізовано рівень смертності населення України від хвороб органів дихання за 1995 - 2О07 рр. Населення розподілено за п'ятьма регіонами (за рівнем розвитку, історичними особливостями, характерною медико-демографічною ситуацією). Відмічено загальну тенденцію до зниження рівня смертності від хвороб цього класу. Водночас показник смертності населення в Україні незначно перевищує аналогічний коефіцієнт у країнах Європи.

Проведено опитування організаторів охорони здоров'я щодо їх інформованості та рівня знань з питань демографічної ситуації в Україні.

Проаналізовано рівень середньої очікуваної тривалості життя в Україні порівняно з країнами Європи. Висвітлено зміни середньої тривалості життя залежно від гендерних особливостей і місця проживання. Проведено розрахунок прогнозу тривалості життя до 2025 р. в регіонах України.

Наведено дані щодо захворюваності на туберкульоз. Встановлено, що останніми роками, завдяки кращому фінансуванню, удосконаленню нормативно-правової та матеріально-технічної бази медичної допомоги хворим на туберкульоз, вдалося зупинити рівень зростання поширеності цієї патології та знизити показники смертності від неї.

Проведен анализ кадрового потенциала службы экстренной медицинской помощи на примере Львовской области, изучен международный опыт его рационального использования. Обосновано предложение о внесении изменений в приказы МЗ Украины N 33, 120 в части штатного расписания территориального центра медицины катастроф.

Наведено результати аналізу коефіцієнта смертності населення України залежно від регіону, статі, типу поселення, причини смерті. Виділено проблемні регіони.

Результативність та ефективність удосконалення державного управління системи охорони здоров'я України можна досягти за умови створення системи управління, здатної виконати необхідні цілі та завдання. Процеси європейської інтеграції та інституційні перетворення у сфері охорони здоров'я сприяють формуванню нової системи управління, яке має на меті знайти можливості забезпечення всім верствам населення доступного, якісного медико-санітарного забезпечення. Зараз доцільно не зруйнувати радикальними реформами, а еволюційно перебудувати існуючу систему на основі широкомасштабного планового впровадження новітніх євростандартів.

Україна протягом тривалого часу переживає глибоку демографічну кризу. Рівень смертності населення, який є одним з найвищих у Європі, потребує термінових пріоритетних дій з боку держави з використанням досвіду таких країн, як Німеччина, Велика Британія, Іспанія, Польща.

Висвітлено історію заснування, становлення та напрямки педагогічної, наукової, громадської діяльності кафедри організації та управління охороною здоров'я факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького за 25-річний період з часу її заснування. Наведено в хронологічному порядку перелік основних праць співробітників кафедри.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-5

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (Хвороба Боткіна)

Шифр НБУВ: Ж100167 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити особливості формування та вживання алкогольвмісних напоїв студентською молоддю м. Львів. Дослідження проведено за матеріалами опитування 1422 студентів у структурі сприйняття, усвідомлення і ставлення студентів вищих навчальних закладів до проблеми вживання алкогольних напоїв у молодіжному оточенні. Застосовано два типи методів статистичного аналізу: представлення (опис) дослідження і пояснення одержаних фактів (встановлення зв'язків між типами відповідей на запитання анкети, оцінка характеру і спрямованості цих зв'язків і залежностей між даними). Отримані результати порівняно за методом ксі-квадрат. Установлено, що 83,54 +- 0,98 % опитаної студентської молоді споживають алкогольвмісні напої, три четвертих із них обирають здебільшого алкогольні напої з незначним вмістом алкоголю. Основним мотивом вживання слабоалкогольних напоїв є гедоністичний. Більшість респондентів із числа опитаних, які вживають слабоалкогольні напої, не вважає допустимим виникнення алкогольної залежності при споживанні ними спиртного (56,85 +- 1,44 %), що свідчить про недостатній рівень проведення превентивних заходів. Висновки: отримані результатами дають змогу стверджувати, що студенти перших курсів вищих навчальних закладів залучені до проблеми споживання алкогольних напоїв.