Мета роботи - оцінити ефективність методу гідравлічної дезоблітерації артерій у хворих з хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок у разі реваскуляризації інфраінгвінального сегмента. Обстежено 107 хворих, прооперованих з приводу хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок. Пацієнтів було розподілено на дві групи: основну (n = 53), в якій застосовували гідравлічну ендартеректомію, та групу порівняння (n = 54), в якій використовували класичну відкриту ендартеректомію. В найближчий післяопераційний період у кожній групі оцінювали прохідність прооперованого сегмента, наявність ускладнень, величину кісточково-плечового індексу. Проведено гістологічне дослідження видалених атеросклеротичних мас. Вивчено швидкісні параметри кровотоку на прооперованій ділянці магістральної судини (зокрема, загальної стегнової артерії). У післяопераційний період величина кісточково-плечового індексу статистично значуще не відрізнялася в групах (0,88 +- 0,11 в основній групі та 0,85 +- 0,17 у групі порівняння). Післяопераційних ускладнень в основній групі не було. Тривалість періоду від артеріотомії до відділення субстрату, який обтурує, становила (3,3 +- 1,3) хв в основній групі та (5,2 +- 1,5) хв у групі порівняння. Під час ультразвукового допплерівського дослідження потоків у ділянці загальної стегнової артерії швидкість пристінкового кровотоку (середні показники - (65,2 +- 7,7) і (47,9 +- 8,8) см/с відповідно) та величина відношення її до швидкості кровотоку по центральній осі (середні показники - (72,1 +- 8,1) і (62,0 +- 8,3) см/с) в основній групі були більшими, ніж у групі порівняння, що свідчить про наявність турбуленції. Висновки: запропонований метод гідравлічної дезоблітерації не поступається оригінальному методу за ефективністю і прогнозом у найближчий післяопераційний період у хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок та сприятливо впливає на гемодинамічні характеристики кровотоку в зоні виконаної дезоблітерації.

Мета роботи - оцінити та порівняти зміни у стінках атеросклеротично змінених артерій хворих із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок після виконання дезоблітерації їх просвіту із застосуванням відкритої і гідравлічної ендартеректомії. Проведено гістологічне та морфометричне дослідження 40 ділянок артерій, виділених з ампутованих нижніх кінцівок у хворих із хронічною критичною ішемією протягом перших 24 год, з метою оцінки та порівняння морфологічних змін у стінках артерій після дезоблітерації їх просвіту з використанням класичної та запропонованої гідравлічної методик ендартеректомії. В основній групі глибина ендартеректомії на відповідних сегментах артеріального русла була більшою, ніж у групі порівняння, в середньому на 56 %, а отже, резидуальний шар медії був меншим, ніж у групі контролю. Відрізнялася також структура артеріальної стінки після її дезоблітерації. В основній групі відділення атеросклеротичної бляшки відбувалося практично без збереження в стінці артерії атеросклеротично змінених структур, тобто на межі здорового шару. Висновки: дослідження засвідчує статистично значущу різницю у морфологічній будові резидуальної стінки артерії після дезоблітерації її просвіту між основною групою пацієнтів і групою порівняння. При цьому відмінності виявлено як у морфологічному складі стінки артерії, так і в її товщині. Після застосування гідравлічної дезоблітерації резидуальна стінка артерії була меншою, ніж стінка артерії після традиційної відкритої ендартеректомії, а в її складі майже не залишилося структур з атеросклеротичними змінами.