Подано аналітичний огляд літератури останніх двох десятиріч стосовно алелопатії рослин в аспекті проблем агрофітоценології. Показана актуальність подальших досліджень культурних рослин з урахуванням їх алелопатичних властивостей і взаємовідносин з агрономічно цінними групами мікроорганізмів у зв'язку з удосконаленням технологій їх вирощування.

Досліджено динаміку вмісту рухомих органічних речовин у верхніх шарах чорнозему типового протягом періоду вегетації буряку цукрового для різних систем обробітку грунту. Виявлено певну рухомість в усіх шарах гумусових речовин та інших органічних сполук; тісний кореляційний зв'язок між вмістом лабільного гумусу та кількістю рухомої органічної речовини як під час оранки, так і за умов мінімального обробітку грунту (

Розглянуто вплив грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур, що базуються на мінімальному обробітку грунту, на показники гумусового стану та біологічну активність. Мінімальний обробіток підвищує біологічну активність, прискорює процес гуміфікації в лучно-чорноземному грунті, що проявляється у підвищенні целюлозолітичної та ферментативної активності в 0 - 15 см шарі, збільшенні кореневої маси, кількості мікроорганізмів, які синтезують гумати. Доведено: використання мінімального обробітку сприяє стабілізації гумусового стану, покращанню якісних і молекулярно-масових характеристик гумусових речовин. Гумус стає більш пасивним, що особливо помітно в прошарку 15 - 30 см і характерно для грунтів цілинних аналогів. Підкреслено, що грунтозахисні технології, які базуються на мінімальному обробітку, вже в перші роки впровадження забезпечують приріст урожайності зерна озимої пшениці і зменшують собівартість її вирощування, а також не знижують рівень рентабельності цукрових буряків. У господарствах Андрушівського природно-сільськогосподарського району рекомендовано для вирощування озимої пшениці і цукрових буряків застосовувати грунтозахисні технології.

Викладено результати досліджень впливу співвідношень розмірів магнітопроводів якоря та індуктора, щітково-колекторного вузла на рівень зубцевих і колекторних пульсацій ЕРС якірної обмотки машини постійного струму без додаткових полюсів із зубцевим якорем у їх взаємозв'язку. Дослідження здійснено з використанням розробленої математичної моделі та методів теорії планування експерименту. Отримано аналітичний вираз, що дозволило розрахувати рівень пульсацій ЕРС обмотки якоря машини постійного струму як функцію вищезгаданих факторів і дослідити їх вплив на рівень указаних пульсацій.

Вивчено деякі чинники клітинного та гуморального імунітету 60-ти новонароджених під час анемії вагітних і 30-ти - в разі фізіологічного перебігу вагітності. Виявлено зниження вмісту T-лімфоцитів, IL-1 і ФНП-<$E alpha> з паралельним підвищенням кількості B-лімфоцитів і зниженням вмісту IgG за рахунок природного захисту й утворення імунних комплексів. В окремих новонароджених виявлено IgA та IgM, що вказує на можливе внутрішньоутробне інфікування. Одержані дані дозволяють розробити заходи реабілітації в неонатальному періоді та прогнозувати виникнення ускладнень.

Проведено аналіз особливостей перебігу вагітності і виникнення гнійно-септичних ускладнень у 400 вагітних з різними ступенями тяжкості анемії. У 186 жінок з анеміями в післяродовому періоді спостерігалися гнійно-септичні ускладнення на фоні вираженого вторинного імунодефіциту. В комплексне лікування запропоновано включати імуномодулювальні препарати.

Вивчено імунологічні аспекти при анемії вагітних у випадку застосування ехінацеї та вобензиму в комплексі з антианемічною терапією. Вивчено показники еритрону, імунітету і згортальної системи крові паралельно у жінок, які приймали антианемічне лікування. Встановлено, що включення ехінацеї та вобензиму в комплексну терапію сприяє швидкому відновленню гемоглобіну, кількості еритроцитів, ретикулоцитів, гематокриту, нормалізації показників імунітету і ліквідації тромбогеморагії з покращанням внутрішньоутробного стану плоду, сприятливому перебігу вагітності, родів, післяродового періоду, раннього неонатального періоду у дітей.

Проаналізовано перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану новонароджених у 400 жінок за різного степеня гестаційної анемії. Контролем були 100 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. У 267-ми (66,7 %) вагітних з анемією спостережено різні ускладнення, особливо під час пологів і післяпологового періоду. У новонароджених часто виникали асфіксія, недоношеність, функціональна незрілість і гіпотрофія. Профілактикою вказаних ускладнень є адекватна терапія гестаційної анемії.

Проведено ультразвукове дослідження фетометрії плода та плацентографії у 190-та жінок з анемією вагітних різного ступеня тяжкості, а також макроскопічне морфологічне дослідження 50-ти плацент. Контролем служили дані ультразвукової фетометрії 50-ти здорових вагітних. Сонографічний моніторинг стану плода та структури плаценти в жінок із гестаційною анемією підтверджує розвиток вже на 32 - 34-му тижні гестації синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плода у 22,1 %, а також появи ранніх маркерів порушення функціонування фетоплацентарного комплексу, а саме: незрілість, набряк плаценти, контрастування базальної мембрани, варикозне розширення судин, компенсаторну гіперплазію ворсин хоріона та збільшення товщини плаценти паралельно зі зменшенням площі її материнської поверхні.

Проведено порівняльну характеристику результатів доплерометричного дослідження гемодинаміки в системі мати- плацента- плід з морфологічними особливостями судин плаценти, пуповини та плацентарної площадки у 80-ти жінок, вагітність яких ускладнилася гестаційною анемією, у поєднанні з пізнім гестозом і народженням немовлят із затримкою внутріутробного розвитку плода. Контрольною групою було 20 жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Між морфологічними і судинними змінами та ступенем гемодинамічних порушень в системі мати- плацента- плід існує тісний взаємозв'язок, який найбільш виражений в разі поєднаної акушерської патології та довготривалої хронічної фетоплацентарної недостатності.

У 65-ти вагітних з різними ступенями тяжкості анемії вивчено концентрацію мікроелементів у крові матері, пуповинній крові новонародженого та плацентарній тканині, а також зміни показників активності ряду ферментів, що характеризують функціональний стан печінки. Контрольну групу становили 30 практично здорових вагітних та їх новонароджених. Установлено значні порушення обміну мікроелементів, які проявляються прогресуючим зниженням їх вмісту як у крові матері, так і плода залежно від глибини гіпоксичного стану. Плацента для більшості мікроелементів залишається резервним депо. Дисмікроелементоз у разі гестаційної анемії призводить до зміни активності металоферментів та індикаторних ферментів печінки, що можна розцінювати як факт ушкодження гепатоцита.

Установлено, що патогенез анемії вагітних спричинений зниженням імунологічної толерантності та активацією імунної відповіді на антигени плідного яйця, гіперпродукцією прозапальних цитокінів з генералізацією процесів тканинного ушкодження, зокрема, біологічних мембран еритроцитів, гепатоцитів та клітин плаценти. Зазначено, що ці зміни проявляються порушенням білковосинтезувальної та ферментативної здатності печінки, активацією процесів ліпопероксидації та дискоординацією антиоксидантного захисту, зростанням активності органоспецифічних ферментів як маркерів цитолізу гепатоциту, порушенням обміну основних біометалів, якісними та кількісними змінами імуноглобулінів у фракціях сироваткового білка, порушенням кооперації Т- та В-лімфоцитів, високим титром антиплацентарних антитіл і фіксацією імунних комплексів на мембранах клітин хоріону, а також змінами структури еритроцитів з появою значної кількості патологічних і неперехідних форм. Надходження чужорідного білка у процесі гемотрансфузії за тяжких анемій сприяє посиленню вказаних порушень. Установлено, що у разі використання засобів, які мають мембраностабілізувальний, гепатопротекторний та імуномодулювальний ефекти у комплексному лікуванні вагітних з гестаційною анемією нормалізуються показники функціонального стану гепатоцитів та системи еритрону, клітинного та гуморального імунітету, позитивно впливає на утробний стан плода та знижує кількість ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду.

Зазначено, що провідне ускладнення в структурі гестаційної патології належить анемії вагітних. Охоплено літературну інформацію щодо діагностики захворювання та його клінічного перебігу. Методи терапії гестаційної анемії спрямовані на поповнення дефіциту заліза, підготовку таких вагітних до пологів і специфічну інфузійно-трансфузійну терапію у випадку кровотечі. З метою корекції гематологічних показників розроблено ряд методів і доповнено комплексну терапію гестаційної анемії препаратами, які діють на імунну та інші ланки патогенетичного механізму захворювання.

Вивчено рівень інтерлейкіну-1<$E beta> (IL-1<$E beta>) у сироватці крові у 92-х вагітних з гестаційними анеміями та 20-ти новонароджених. Контролем служили показники 30-ти здорових вагітних та їх новонароджених дітей. Установлено підвищення продукції даного показника в разі наростання клінічних проявів анемії та поєднання з прееклампсією, що відображає реалізацію первинної відповіді організму на гіпоксичний стан та антигенне подразнення. Підвищення рівня IL-1<$E beta> у сироватці крові з пуповини свідчить про порушення проникливості гематоенцефалічного бар'єра та може бути прогностичним критерієм ускладненого неонатального періоду. Застосування в комплексній терапії спіруліни, ліпіну та вобензиму сприяє наближенню рівня даного цитокіну до нормальних показників.

Розглянуто програму навчальної дисципліни "Українська та зарубіжна культура". Розроблено методичні рекомендації щодо самостійної роботи з вивчення лекційного курсу. Наведено термінологічний словник, теоретичні матеріали, плани семінарських занять та методичні рекомендації для виконання контрольної роботи. Визначено сутність, структуру та функції культури, особливості її формування та прояву. Подано відомості про культурний розвиток стародавнього світу й особливості формування української культури. Висвітлено епоху Ренесансу, культурно-історичний розвиток Європи XVII ст. і відродження української духовності у період Нового часу. Наведено історичний огляд розвитку світової культури XX ст.

Разработаны программа учебной дисциплины "Украинская и зарубежная культура" и методические рекомендации для самостоятельного изучения лекционного курса. Приведены терминологических словарь, теоретичеакие материалы, планы семинарских занятий и методические рекомендации по написанию контрольной работы. Определена сущность, структура и функции культуры, проанализированы особенности ее формирования и проявления. Представлены материалы об антической культуре, проанализирован процесс развития украинской культуры. Освещены эпоха Ренесанса, культурно-историческое развитие Европы XVII ст. и возрождение украинской культуры Нового времени. Приведен исторический обзор развития мировой культуры XX ст.

Викладено основні проблеми репродуктивного здоров'я нації, питання підбору ефективних контрацептивних засобів. Висвітлено методи навчання лікарів-інтернів та курсантів циклів спеціалізації (переспеціалізації) з фаху "Сімейна медицина - загальна практика" на курсі акушерства і гінекології, присвячені сучасним методам контрацепції. Порушено проблеми, з якими зустрічаються лікарі загальної практики щодо ефективного планування сім'ї.

На підставі обчислення магнітного поля двигуна постійного струму у двовимірній постановці розраховано його робочі характеристики. Наведено порівняльний аналіз результатів.

Висвітлено етапи розвитку англо-американської історіографії Возз'єднання, основні концептуальні підходи та їх еволюцію в період від союзного співробітництва в роки Другої світової війни до конфронтації періоду "холодної війни", а далі - у часи, так званої, "розрядки".

Наведено загальні відомості про інформацію, розкрито її роль у розвитку суспільства. Проаналізовано процес інформатизації, визначено основні сфери застосування інформаційних технологій. Охарактеризовано апаратне забезпечення персонального комп'ютера та периферійне обладнання. Розглянуто операційну систему Windows XP, архіватори, віруси й антивірусні програми. Наведено класифікацію комп'ютерних мереж, описано системи обробки текстових документів та електронних таблиць.

Приведены общие сведения об информации, раскрыта ее роль в развитии общества. Проанализирован процесс информатизации, определены основные сферы применения информационных технологий. Охарактеризовано аппаратное обеспечение персонального компьютера и периферийное оборудование. Рассмотрена операционная система Windows XP, архиваторы, вирусы и антивирусные программы. Дана классификация компьютерных сетей, описаны системы обработки текстовых документов и электронных таблиц.

Показано історичний шлях формування концепції вищої освіти в контексті інтегративних процесів держав Європи. Проведено систематизацію першого досвіду впровадження Болонського процесу в навчальну роботу Івано-Франківського державного медичного університету та оцінено його ефективність та проблемні аспекти.