Зазначено, що історія хвороби є основним юридичним документом, який фігурує у вирішенні правових питань, що стосуються взаємин між лікарем і пацієнтом, лікарем та адміністрацією лікарні. Викладено шаблони написання історії хвороби з хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії. Детально описано місцевий статус захворювань, рентгенологічну картину пошкоджень зубощелепної системи, протокол оперативного втручання.

Мета роботи - підвищення ефективності лікування хворих з травмами середньої зони обличчя, поєднаних із пошкодженнями орбіти, шляхом вдосконалення методів відновлення її анатомічної цілісності та додаткового апарату ока.

Цель работы - повышение эффективности лечения больных с травмами средней зоны лица, сопряженных с повреждениями орбиты, путем совершенствования методов восстановления ее анатомической целостности и дополнительного аппарата глаза.

Досліджено вплив різних факторів на процес біосинтезу alpha-N-ацетилгалактозамінідази та alpha-галактозидази мікроміцетом Aspergillus niger за умови глибинного культивування. Підібрано оптимальні джерела та концентрації вуглецю (соєве борошно - 25 г/л) й азоту (пептон - 7,5 г/л). Встановлено, що температура 25 °C, рН 6,0, вирощування у 50 мл середовища зі швидкістю перемішування 220 об/хв протягом 6 - 8 діб є оптимальними параметрами культивування. Показано, що суха бичача кров (у концентрації 1 %) та ряд похідних гуанідину (гуанідин карбонат - 0,25 %, нітроаміногуанізон диметиламінобензальдегіду - 0,05 %, нітроаміногуанізон саліцилового альдегіду - 0,1 %) здатні виступати в ролі індукторів синтезу вказаних глікозидаз. Під час вирощування грибної культури в підібраних умовах синтез ферментів підвищився майже утричі. Активність alpha-N-ацетилгалактозамінідази складала 0,46 Е/мл, alpha-галактозидази - 1,9 Е/мл.

Проведено скринінг продуцентів alpha-N-ацетилгалактозамінідази серед 854 штамів мікроміцетів, 171 дріжджової та 357 бактеріальних культур. Здатність синтезувати фермент виявлено в 11 % культур. Найбільш активно його продукували представники роду Aspergillus (активність - 0,11 - 0,142 од/мл). Встановлено, що спектр глікозидаз у культуральній рідині 18 найбільш активних штамів характеризується повною однорідністю та наявністю достатньо високого рівня (0,5 - 0,9 од/мл) alpha-галактозидазної активності. Із культуральної рідини продуценів одержано шляхом фракціювання сульфатом амонію (30 і 90 % насичення) комплексні препарати alpha-N-ацетилгалактозамінідази та alpha-галактозидази, вивчено їх pH- і термооптимум, pH- і термостабільність. Показано можливість індукції синтезу alpha-N-ацетилгалактозамінідази рядом вуглеводів (галактоза, глюкоза, галактозамін, глюкозамін), комплексоутворювальними речовинами (гуанідин ^. HCl, нітроаміногуанідин і гуанідину карбонат), а також бичачою кров'ю. За результатами відібрано штам Aspergillus niger 185 ш, рівень активності якого вдалось підвищити більше ніж утричі (0,6 од/мл) від вихідного.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р668.63 с

Рубрики:

Щелепно-лицьове протезування і протези

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Розглянуто історичні аспекти розвитку іридодіагностики. Проаналізовано основні етапи становлення іридології в Україні та світі. Акцентовано увагу на ролі іридодіагностики як інформативного та доступного методу експрес-діагностики. Обгрунтовано доцільність використання генетичних маркерів райдужки ока для діагностики стану сполучної тканини організму у пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки. Відмічено перспективність застосування іридодіагностики в стоматології.

Протягом останнього десятиріччя застосування препаратів гіалуронової кислоти (ГК) набуває дедалі більшого значення у комплексному лікуванні дегенеративно-дистрофічних захворювань скронево-нижньощелепного суглоба. Актуальність зумовлена численними дослідженнями в галузі біології та фармакології щодо структури і дії ГК, її впливу на процеси репарації ушкодженої кістки та відновлення суглобового хряща, а також позитивними віддаленими результатами лікування даних хворих.

Розглянуто сучасні уявлення про синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини (СТ). Проведено аналіз джерел літератури про вплив структурних і функціональних змін у системі СТ на формування загальносоматичної патології. Висвітлено методи діагностики недиференційованої дисплазії СТ. Розглянуто прояви недиференційованої дисплазії СТ у випадку захворювань скронево-нижньощелепного суглоба та в щелепно-лицевій ділянці.

Наведено результати обстеження 175 пацієнтів, середній вік яких 25 років. Визначено іридогенетичні конституційні ознаки слабкості сполучної тканини (СТ) у пацієнтів із захворюваннями скронево-нижньощелепних суглобів: світлий колір очей, радіально-лакунарний конституціональний тип за Вельховером Е. С., тип зі слабкістю СТ за Deck I., низька щільність строми іриса (V ступінь), голубий колір склер, виражена судинна сітка, патологія органа зору. Виявлено взаємозв'язок між структурно-функціональним станом СТ організму та виникненням дегенеративно дистрофічних і деструктивно-запальних захворювань скронево-нижньощелепних суглобів.

Розглянуто питання діагностики стану скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). Важливість підвищення ефективності діагностики зумовлена високою частотою ураження цього суглоба у населення. Складність діагностики змін у СНЩС пов'язана з особливостями його анатомії та функції. Наявність суглобового диска, внутрішньосуглобових зв'язок, біламінарної зони, судин, нервів, їх ушкодження зумовлює велику кількість патологічних змін у суглобі, які схожі за клінічною картиною, та неможливістю візуалізувати всі структури суглоба за допомогою звичайної рентгенографії. Висвітлено аспекти пошуку методів променевої діагностики патології суглоба, описано можливості артрографії, комп'ютерної томографії, комп'ютерної артротомографії, магнітно-резонансної томографії СНЩС тощо. Узагальнено рентгеноморфометричні індекси, показано перспективу рентгеноморфометричних досліджень СНЩС.

Проведено неспецифічну іридотопічну діагностику 188 пацієнтів, середній вік яких 20 - 30 років. Виявлено іридовісцеральний зв'язок між локальними змінами райдужної оболонки ока, станом сполучної тканини організму, наявної патології внутрішніх органів, дегенеративно-дистрофічними і деструктивно-запальними захворюваннями скронево-нижньощелепних суглобів.

Наведено результати клініко-діагностичного та імунологічного обстеження 222 пацієнтів із захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба. Вивчено показники клітинного та гуморального імунітету, розгорнутого аналізу крові. Досліджено стан райдужної оболонки ока з урахуванням її щільності, чистоти, зашлакованості структурних елементів. Виявлено зниження показників клітинного імунітету та дисімуноглобулінемію класів А та G, підвищення рівня ЦІК у сироватці крові хворих. Строма ірисів була нещільна, зашлакована, волокна вибілені.

Наведено результати обстеження 191 пацієнта, середній вік яких <$E (25,3~symbol С~7,6)>. Проведено неспецифічну іридотопічну діагностику захворювань скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС). Виявлено іридовісцеральний зв'язок між локальними змінами райдужної оболонки ока в секторі "10.30-10.45" правого ока та "1.15-1.30" лівого та дегенеративно-дистрофічними і деструктивно-запальными захворюваннями скронево-нижньощелепних суглобів. На підставі досліджень запропоновано внести корективи до класичної схеми проекційних зон тіла людини B. Jensen, виділити сектор, який несе інформацію за стан СНЩС.

Наведено результати обстеження 222 пацієнтів із захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС), середній вік яких <$E 26,3~symbol С~8,0>. Досліджено прояви патології сечової системи. Прояви аномалій розвитку та інші захворювання нирок і сечового міхура, виявлені у обстежених основної групи, дозволяють припустити існування взаємозв'язку між перебігом патологічних процесів у СНЩС і захворюваннями сечової системи, в основі яких можуть лежати зміни в системі сполучної тканини.

Ідіопатична гіпертрофія власне жувального м'яза трапляється досить рідко та має невизначену етіологію. Деякі лікарі пов'язують її виникнення зі шкідливою звичкою жувати жувальну гумку, із захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба, функціональним перенавантаженням і психоемоційними розладами. Більшість пацієнтів скаржаться на косметичні зміни, що спричинені асиметрією обличчя, або, так званим "квадратним обличчям", а також частими є тризм, протрузія (вип'ячування) та бруксизм м'язів. Мета дослідження - вивчення випадків ідіопатичної гіпертрофії власне жувальних м'язів.

Проведено огляд зарубіжної літератури, пов'язаної з синовіальним хондроматозом скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). Розглянуто клінічні та рентгенологічні ознаки, а також патогенез, особливості діагностики та лікування хондроматозу СНЩС.

Complex toxicological-hygienic studies of biodestructive bone miniplate samples for osteosynthesis composed of polyurethane co-polymer with epoxide hydroxyapatite and immunomodulator (levamisole-containing olygomer) are earned out. The results indicate the safety of the developed bone miniplate material, which allows us to recommend its usage as a fixing device for fractured bone fragments in oral and maxillofacial surgery.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д890(007)0 с1/8

Рубрики:

Країнознавство

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

3 листопада 2010 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1002 "Про затвердження Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011 - 2020 роки". Прийняття Постанови КМУ відкриває нашим вченим новий простір для наукових розвідок і подальшої інтеграції до міжнародного загону лідерів освоєння Льодового континенту та сприятиме виконанню Україною міжнародних зобов'язань у межах Договору про Антарктику 1959 р. Значимість і економічна ефективність проведення активної та впливової присутності України в Антарктиці для здійснення її довгострокових інтересів визначається тим, що йдеться про реальну участь нашої країни в управлінні та стратегічному контролі 1/8 суші планети - Антарктиди, яка займає 25 % поверхні Землі. Вклад Держави в реалізацію завдань та заходів нової Програми досліджень в Антарктиці слід розглядати як перспективні інвестиції у майбутнє економічного розвитку нашої країни, оцінити який можливо, лише виходячи з кон'юнктури світового ринку: Антарктика має унікальний потенціал живих ресурсів, величезні розвідані запаси вуглеводнів і мінеральних ресурсів, потужний прісноводний потенціал, привабливий туристичний потенціал. Глобальне потепління і пов'язані з ним ризики, вичерпання наявних запасів вуглеводнів, мінеральної сировини, прісної води, зростання кількості природних катаклізмів, яка не піддається прогнозуванню, зміни клімату, підвищення загального рівня сейсмічності, збільшення кількості природних і техногенних катастроф - це проблеми, які можна розв'язати лише в результаті комплексних наукових досліджень і які вимагають постійної координації зусиль центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук та інших установ і організацій, зокрема, з виконання Державної програми проведення досліджень в Антарктиці з метою одержання політичних, соціально-економічних та екологічних результатів такої діяльності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д890(007)0 с1/8

Рубрики:

Країнознавство

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України