Проаналізовано й узагальнено основні підходи до розуміння понять презумпцій та преюдицій, розкрито їх значення у доказовій діяльності. Розглянуто основні функції презумпцій і висвітлено шляхи вдосконалення їх класифікації. Визначено межі преюдиції під час розгляду цивільних справ і здійснено розмежування з суміжними поняттями. Встановлено, що презумпції та преюдиції є справедливим засобом, за допомогою якого визначаються межі здійснення розсуду суду. Сформульовано концептуальні теоретичні висновки та практичні рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері використання презумпцій і преюдицій.

Вперше в науці цивільного процесуального права досліджено презумпції та преюдиції, визначено їх роль і місце в доказовій діяльності. Сформульовано поняття, концептуальні теоретичні висновки та практичні рекомендації щодо вдосконалення чинного цивільного процесуального законодавства. Запропоновано узагальнену концепцію дослідження презумпцій і преюдицій у контексті необхідності підвищення якості й ефективності правосуддя, а також забезпечення виконання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод і завдань цивільного судочинства згідно зі ст. 1 ЦПК щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення цивільних справ. Встановлено мотиви розмежування преюдиціальних фактів у цивільній, господарській, адміністративній і кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.

Розглянуто сутність системи економічної безпеки, антикризового управління та ризикменеджменту підприємства. Проаналізовано існуючі підходи відомих вчених до трактування цих понять. Проведено їх порівняння на основі виділених мети, предмету, об'єктів, суб'єктів, стратегій, завдань і функцій. Встановлено взаємозв'язок між системою антикризового управлінням, ризик-менеджментом і системою економічної безпеки підприємства.

Питання кризового стану та антикризового управління є актуальними для багатьох суб'єктів господарювання. На вітчизняних підприємствах, зокрема машинобудівних, відсутній необхідний досвід застосування інструментів антикризового управління, насамперед попереджувальних, що призводить до неефективної діяльності, порушення їх фінансово-економічної стабільності, реалізації ризиків і загроз, які спричиняють або поглиблюють кризу. Охарактеризовано негативні чинники, які впливають на підприємство, що перебуває за умов кризи. Ідентифіковано ризики і загрози поточної діяльності підприємства та процесу антикризового управління. Виділено етапи антикризового управління підприємством та розглянуто ризики і загрози на кожному з них, визначено джерела їх виникнення. Ідентифіковано можливі ризики і загрози залежно від фази кризи та різних стратегій антикризового управління підприємством.

Розглянуто трактування понять "криза" та "ризик" різними авторами, систематизовано причини їх виникнення на підприємствах. На підставі порівняльного аналізу чинників кризи і ризиків обгрунтовано їх однакову природу. Встановлено, що кризи є результатом реалізації ризикових подій, і чим вищим є рівень невизначеності, конфліктності та альтернативності у процесі прийняття управлінських рішень, тим більшим є рівень можливих ризиків, а отже, глибшою може бути криза.

Мета дослідження - розроблення моделі для кількісного оцінювання ризиків антикризового управління машинобудівним підприємством. Кількісна оцінка надасть змогу виділяти серед ризиків загрози, під якими запропоновано розуміти ризики катастрофічного рівня. Для оцінювання інтегрального ризику антикризового управління підприємством використано процесний підхід із виділенням процесу антикризової управлінської діяльності та процесу реалізації антикризової програми. У межах цих процесів виділено види діяльності, для кожного з яких ідентифіковано ризики та визначено їх чинники. Побудовано нечітку ієрархічну модель із такими елементами: термінальні вершини - індикатори (чинники) ризиків; нетермінальні вершини - окремі ризики, характерні для процесів, та ризики кожного процесу загалом; корінь дерева - інтегральний ризик антикризового управління. Обгрунтовано доцільність побудови ієрархічної нечіткої моделі, в якій виведення формуються для проміжних змінних. На основі власних досліджень і з урахуванням думки експертів визначено параметри трапецієвидних функцій належності для оцінювання індикаторів і ризиків. Сформовано нечіткі бази знань про співвідношення з використанням алгоритму Мамдані. Оцінено адекватність моделі на основі навчаючої вибірки. Побудована нечітка модель надає змогу одержувати оцінки ризиків на основі заданих значень індикаторів, забезпечуючи таким чином ще й проведення аналізу чутливості ризиків до різних чинників. Вона легко налаштовується на інші умови та види економічної діяльності суб'єктів господарювання.

Наведено аспекти надбудови п'ятиповерхової будівлі з використанням сучасних архітектурних і конструктивних рішень, які суттєво покращують комфорт квартир.