Досліджено проблеми та перспективні шляхи розвитку інтеграції освіти, науки та бізнесу. Висвітлено особливості управління фінансовими ризиками банків за умов економічної кризи. Викладено основні аспекти ефективної стратегії управління кредитними ресурсами. Запропоновано шляхи вдосконалення банківських інвестицій шляхом впровадження технології трансформації пасивів. Розглянуто проблеми та перспективи забезпечення економічної безпеки вітчизняних підприємств.

Проведено аналіз положень Податкового кодексу України на предмет використання цифрового формату учасниками податкових відносин, виділено унормовані електронні форми їх взаємодії. Досліджено організаційно-правові механізми регулювання інформаційних відносин між суб'єктами сфери оподаткування. Розкрито категорійне поняття "податкова інформація", нормовані процедури її збирання, описано електронні реєстри. Доведено необхідність розвитку електронного формату взаємодії для максимально сприятливої роботи суб'єктів господарювання та податковому стимулюванню економічного розвитку бізнесу, що, у свою чергу, є одним із ключових факторів побудови конкурентоспроможної економіки країни. Запропоновано пропозиції до Податкового кодексу щодо розвитку цього напряму.

Проаналізовано вплив використання інформаційно-комунікаційних технологій на економіку країн, досліджено залежності між такими показниками, як індекс мережевої готовності й валовий внутрішній продукт за паритетом купівельної спроможності в межах двох груп (країни - лідери та пострадянські країни міжнародного рейтингу за індексом мережевої готовності). Використання методу кореляційно-регресійного аналізу уможливило встановлення форм функціональної залежності між показниками різних за змістом груп. Виявлено лінійну залежність показників у пострадянських країнах, у тому числі й в Україні, та з'ясовано наявність зворотного зв'язку цих показників. Установлена взаємозалежність свідчить про результативність упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку національної економіки.

Проаналізовано сучасний стан вітчизняного державного регулювання у сфері соціально-трудових відносин, досліджено його організаційно-правові механізми. Доведено необхідність формування сучасної моделі соціально-трудових відносин в Україні за умов розвитку інформаційного суспільства та цифрової економіки. Виділено ключову роль держави в удосконаленні відносин між роботодавцем і робітником та трансформування їх в електронному форматі. Проаналізовано сучасний стан практичної сторони реалізації електронної взаємодії державних органів, бізнесу та громадян. Виокремлено перспективні заходи щодо розвитку електронних соціально-трудових відносин у Концепції розвитку електронного урядування в Україні до 2020 р. Окреслено напрями розвитку державного регулювання у сфері соціально-трудових відносин, запропоновано використання кращої передової практики е-Естонії: реєстр роботи та електронна реєстрація резидентів.