Прокоментовано основні положення Кодексу адміністративного судочинства України, що набрав чинності 1 вересня 2005 р. Розглянуто форму та зміст адміністративного позову, вимоги до позовної заяви, підготовку справи до судового розгляду, особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ. Наведено інформацію про обов'язки присутній у залі судового засідання, порядок допиту свідків і ухвалення судових рішень, дослідження письмових доказів, наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі.

Прокомментированы основные положения Кодекса административного судопроизводства Украины, вступившего в действие 1 сентября 2005 г. Рассмотрены форма и содержание административного иска, требования к исковому заявлению, подготовке дела к судебному рассмотрению, особенностях производства по одельным категориям административных дел. Приведена информация об обязанностях присутствующих в зале судебного заседания, порядке допроса свидетелей и принятия судебных решений, исследовании письменных доказательств, последствиях неприбытия на судебное заседание лица, принимающего участие в деле.

Прокоментовано основні положення Кодексу адміністративного судочинства України, що набрав чинності 1 вересня 2005 р. Висвітлено тенденції розвитку способів, методів і засобів захисту прав громадян у їх відносинах з державною владою і її структурними підрозділами. Проаналізовано процесуальну структуру адміністративного судочинства, співвідношеня між його суб'єктами й об'єктами під час розгляду справ. Розкрито проблеми оптимізації правового регулювання сфери державного управління, особливості провадження в суді першої інстанції, перегляду та виконання судових рішень. Розглянуто питання предметної та територіальної підсудності адміністративних справ, наслідки відмови від одержання повістки, особливості фіксування судового засідання технічними засобами, письмові та речові докази, види судових витрат, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, заходи процесуального примусу.

Прокомментированы основные положения Кодекса административного судопроизводства Украины, вступившего в действие с 1 сентября 2005 г. Освещены тенденции развития способов, методов и средств защиты прав граждан в их отношениях с государственной властью и ее структурными подразделениями. Проанализированы процессуальная структура административного судопроизводства, соотношения между его субъектами и объектами при рассмотрении дел. Раскрыты проблемы оптимизации правового регулирования сферы государственного управления, особенности ведения дел в суде первой инстанции, пересмотра и исполнения судебных решений. Рассмотрены вопросы предметной и территориальной подсудности административных дел, последствия отказа от получения повестки, особенности фиксирования судебного заседания техническими средствами, письменные и вещественные доказательства, виды судебных издержек, последствия пропуска сроков обращения в административный суд, меры процессуального принуждения.

Висвітлено проблеми забезпечення прав і свобод людини. Розкрито концептуальні засади реформування підготовки прокурорських кадрів в Україні. Розглянуто теоретико-методологічні питання реформування місцевого самоврядування. Описано європейські механізми захисту трудових прав. Розкрито проблеми філософії права, теорії та історії держави і права, конституційного права, політичних і правових вчень, міжнародного права (МП), зокрема, гуманітарного та міжнародно-правових стандартів у сфері охорони прав громадян. Проаналізовано вплив МП на дію норм внутрішньодержавного права на території з міжнародним режимом. Увагу приділено проблемам цивільного права та цивільного процесу, сімейного та міжнародного приватного права, теорії управління, адміністративного права і процесу, митного, фінансового, банківського та податкового права.

Прокоментовано основні положення Кодексу адміністративного судочинства України, що набрав чинності 1 вересня 2005 р. Розглянуто загальні положення, організацію адміністративного судочинства, провадження в суді першої інстанції, перегляд судових рішень, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, заходи процесуального примусу та прикінцеві й перехідні положення, що стосуються адміністративного судочинства. Наведено інформацію про територіальну підсудність адміністративних справ, підстави для відводу судді, наслідки відмови від одержання повістки та пропущення строків звернення до адміністративного суду, повноваження представників у суді, види судових витрат.

Прокомментированы основные положения Кодекса административного судопроизводства Украины, вступившего в действие 1 сентября 2005 г. Рассмотрены общие положения, организация административного судопроизводства, производтво в суде первой инстанции, пересмотр судебных решений, процессуальные вопросы, связанные с выполнением судебных решений в административных делах, мероприятия процессуального принуждения, заключительные и переходные положения, касающиеся административного судопроизводства. Приведена информация о территориальной подсудности административных дел, основаниях для отвода судей, последствиях отказа от получения повестки и пропуска сроков обращения в административный суд, полномочиях представителей в суде, видах судебных расходов.

Надано кримінально-правову характеристику, методику розслідування та запобігання злочинам, передбаченим розділом XIX Особливої частини Кримінального кодексу України, до системи яких окрім загальновійськових та службових злочинів, відносяться спеціальні військові злочини, пов'язані з відповідальністю за жорстоке, нелюдське поводження або насильство над населенням та дотримання їх фундаментальних прав з боку військових службових осіб. Проаналізовано проблеми відповідальності за військові злочини проти порядку збереження, користування військовим майном та поводження з ним. Розкрито особливості методики розслідування військових злочинів. Висвітлено причини і проблеми запобігання військовим злочинам.

Досліджено міжнародний досвід щодо адміністративно-правового забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства. Висвітлено особливості застави грошових коштів за правилами застави майнових прав. Розглянуто проблему правового становища фондової біржі в Україні. Розкрито роль традицій та звичаїв в період формування предкримінальної поведінки. Запропоновано наукові підходи до розуміння об'єкта складу злочину, зокрема, вбивства, вчиненого на замовлення. Увагу приділено питанню співвідношення норм цивільного та земельного права в сфері правового регулювання правочинів щодо земельних ділянок. Розглянуто порівняльно-правовий метод дослідження системи покарань. Проаналізовано деякі проблеми встановлення меж земельних ділянок під час технічної документації із землеустрою, що посвідчує право на земельні ділянки, захист прав та інтересів громадян.

Розглянуо суспільні та особистісні інтереси у кримінальному судочинстві. Охарактеризовано поняття, ознаки та структуру громадянського суспільства. Надано сутнісну харатеристику міжнародного комерційного арбітражу. Проаналізовано права власності на землю. Простежено зародження теоретичних поглядів на принип поділу влади в історії політико-правової думки. Досліджено авторське право в мережі Інтернет. Оцінено особливості захисту права власності Європейським Судом з прав людини. Визначено конституційно-правовий статус Конституційного Суду України. Розглянуто поняття та правову природу інституту неспроможності (банкрутства). Охарактеризовано правовий режим податків з фізичних осіб.

Висвітлено проблеми розкриття злочинів щодо незаконного виготовлення та збуту алкогольних напоїв (АН). Розкрито зміст оперативно-розшукової характеристики даних злочинів, а також правового регулювання діяльності правоохоронних органів щодо протидії незаконному виготовленню та збуту АН. Особливу увагу приділено основним напрямам організації та тактиці виявлення та розкриття даних злочинів. Розглянуто питання організації та тактики взаємодії оперативних працівників і слідчих, оперативних підрозділів і контролюючих органів у процесі виявлення та розкриття злочинів.

Освещены проблемы раскрытия преступлений по незаконному изготовлению и сбыту алкогольных напитков (АН). Раскрыто содержание оперативно-розыскной характеристики данных преступлений, а также правового регулирования деятельности правоохранительных органов по противодействию незаконному изготовлению и сбыту АН. Особое внимание уделено основным направлениям организации и тактики выявления и раскрытия данных преступлений. Рассмотрены вопросы организации и тактики взаимодействия оперативных работников и следователей, оперативных подразделений и контролирующих органов в процессе выявления и раскрытия преступлений.

Висвітлено науково-технічну проблему розробки та вдосконалення ресурсозберігальних процесів локального ротаційного деформування для одержання високоякісних виробів. Запропоновано способи випробування металів на пластичність. Створено тензорну модель нагромадження пошкоджень у металах за немонотонного деформування. Досліджено напружено-деформований стан матеріалу заготовок у даних процесах і вплив технологічних параметрів на характер формозміни, їх деформівність і стійкість. Показано, що застосування запропонованого методу досліджень дозволило на якісно новому рівні вивчити механіку процесу формоутворення заготовок і розробити шляхи розвитку та вдосконалення штампування обкочуванням, вальцювання, поверхневого пластичного деформування, комбінованих способів локального деформування.

Розглянуто питання правового регулювання корпоративних правових відносин в Україні, кредитування в іноземній валюті комерційними банками, оподаткування з доходів фізичних осіб. Висвітлено проблеми забезпечення соціальних прав і свобод громадян України, теоретико-правові проблеми кримінального банкрутства. Визначено кримінальну відповідальність за злочини у фінансовій сфері, цивільно-правову відповідальність за порушення грошових зобов'язань, юридичну відповідальність за екологічні правопорушення. Проаналізовано особливості правосуб'єктності суб'єктів цивільного права. Розкрито конституційно-правовий статус Конституційного Суду України.

Висвітлено теоретичні та прикладні проблем кримінально-правової охорони навколишнього природного сердовища (НПС). Надано кримінально-правову характеристику злочинів проти НПС. Розкрито питання відмежування злочинів проти НПС від аналогічних адміністративних правопорушень. Увагу приділено проблемі криміналізації та декриміналізації діянь проти НПС. Наведено рекомендації щодо удосконалення вітчизняного законодавства та правозастосовної практики в даній сфері.

Висвітлено проблему криміналізації та декриміналізації діянь проти навколишнього природного середовища. Розкрито реформаторські тенденції законодавства зарубіжних держав у сфері його кримінально-правової охорони. Розглянуто запобігання злочинам проти навколишнього природного середовища як пріоритетний напрям української кримінально-правової політики. Наведено статті Закону України "Про охорону навколишнього середовища".

Вперше аргументовано, що витоки діяння забруднення атмосферного повітря на території України розпочалися з 1983 р. Акцентовано увагу на тому, що невикористання історичного досвіду криміналізації цього діяння, сприяло створенню колізійної норми (ст. 241 КК). Запропоновано поняття аналізованого діяння як умисної або необережної, забороненої КК України дії чи бездіяльності суб'єкта, що посягає на встановлені в суспільстві відносини, які забезпечують умови з охорони атмосферного повітря, що полягають у забрудненні, іншій зміні природних властивостей атмосферного повітря переліченими засобами та джерелами, що призводить до модифікації фізичних, хімічних чи біологічних властивостей цього природного об'єкта, що створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки. Вдосконалено поняття родового об'єкта досліджуваного складу злочину як суспільних відносин з приводу умов (стосунків), що виникають у межах території України, створюють сприятливі умови для життєдіяльності, та є природною умовою життя, забезпечують існування багатофункціональної збалансованої єдиної системи, до якої належить і людина (що утворює навколишнє природне середовище), її охорону, раціональне використання, оздоровлення та відтворення такої системи для теперішніх і майбутніх поколінь, яка гарантуватиме безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище.

Розкрито поняття та функції нотаріату. Розглянуто виникнення та розвиток нотаріату як правового інституту. Подано інформацію про нотаріальний процес, його зміст і стадії. Обгрунтовано принципи нотаріального процесуального права. Висвітлено вимоги до посади нотаріуса. Показано роль органів юстиції щодо регулювання діяльності нотаріату. Приділено увагу організації діяльності Нотаріальної палати України. Надано загальні правила вчинення нотаріальних дій і посвідчення правочинів. Описано порядок видачі свідоцтва виконавцю заповіту. Висвітлено положення про спадкування.

Проаналізовано реформаторські тенденції законодавства зарубіжних держав у сфері кримінально-правової охорони навколишнього середовища. Розглянуто процес гармонзації законодавства України із законодавством ЄС у контексті угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Охарактеризовано міжнародні стандарти поведінки посадових осіб, які сприяють забезпеченню правопорядку. Досліджено положення щодо відповідальності у сфері державного управління. Вивчено взаємодію суб'єктів безпеки як гарантію ефективного управління профілактичними заходами протидії злочинності. Визначено тенденції детермінації сучасної злочинності. Надано порівняльно-правову характеристику складу злочину забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів за законодавством України та зарубіжних країн.

Проаналізовано витоки та генезу кримінальної відповідальності за військові злочини на теренах сучасної України за період з XI ст. до сьогодення. Розглянуто питання історії становлення системи військових злочинів, військового правопорядку як об'єкта кримінально-правової охорони, об'єктно-суб'єктну характеристику військових злочинів. Висвітлено питання кваліфікації та заходи кримінально-правового характеру за їх вчинення. Здійснено порівняльно-правовий аналіз системи військових злочинів за Кримінальним кодексом України та інших держав світу. Наведено пропозиції з перегляду змісту їх родового об'єкта та системи у цілому.

Висвітлено розвиток військового кримінального законодавства України. Наведено кримінально-правову характеристику злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), передбачених розділом XIX Особливої частини Кримінального кодексу (КК) України. Норми цього розділу у статтях 402 - 422, 425 - 435 КК встановлюють, які суспільно небезпечні діяння у військовій сфері є злочинами та які покарання підлягають застосуванню до військовослужбовців, а також до військовозобов'язаних під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів. Подано інформацію щодо резервістів, зазначено, що суб'єктами військових злочинів (у разі їх вчинення) вони будуть за умови виконання обов'язків служби у військовому резерві під час проходження підготовки чи зборів, перепідготовки, підвищення кваліфікації. Частинами 2-ою та 3-ою ст. 401 КК передбачено, що за відповідними статтями розділу XIX Особливої частини несуть кримінальну відповідальність також інші особи, визначені законом. За співучасть у військових злочинах (організатором, підбурювачем, пособником) підлягають кримінальній відповідальності й особи, які не зазначені у ст. 401 КК.

Досліджено співвідношення деліктологічних і кримінологічних детермінант за умов реформування правової системи України. Розглянуто проблеми криміналізації та декриміналізації діянь проти навколишнього природного середовища. Вивчено права людини як мету публічного порядку в діяльності європейських установ. Охарактеризовано покарання як правовий феномен та розкрито його сутність. Проаналізовано суб'єктивні ознаки складів злочинів проти навколишнього природного середовища.

Розкрито поняттєву, категоріальну суть інтелектуальної власності як джерело інноваційного розвитку національного господарства. Висвітлено проблеми забезпечення охорони інтелектуальної власності як важливої складової (елемента) інноваційного розвитку національного господарства. Висвітлено поняття й об'єкти інтелектуальної власності. Викладено організаційні та правові засади державного управління сферою інтелектуальної власності в Україні з метою побудови інноваційної моделі розвитку національного господарства. Наведено контролінговий механізм державного управління національним господарством і вплив зовнішньої політики на цю сферу діяльності.

Розкрито зміст екологічної політики в системі державного управління національним господарством. Розглянуто проблеми криміналізації та декриміналізації діянь проти навколишнього природного середовища. Запропоновано правові засоби забезпечення екологічної політики в системі державного управління національним господарством. Висвітлено реформаторські тенденції законодавства зарубіжних держав у сфері кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища, пріоритетні напрямки екологічної політики України.