Для аналізу захищеності інформації автоматизованих систем запропоновано застосування кількісних характеристик у вигляді величин залишкового ризику чи ймовірностей подолання порушником засобів захисту тих чи інших властивостей захищеності. Для оцінки захищеності конфіденційності інформації телекомунікаційних мереж з використанням відповідних систем захисту інформації запропоновано математичні моделі для визначення ймовірностей подолання порушником складових системи захисту конфіденційності.

Розглянуто теорію інформації, кодування та технології забезпечення цілісності та доступності об'єктів інформаційно-телекомунікаційних мереж, основу яких складає первинне та вторинне кодування. Надано загальні підходи до цифрового кодування інформаційних повідомлень в їх основних формах (аналогові сигнали, тексти, зображення, фільми). Досліджено підходи щодо компресії повідомлень. Подано основні з двійкових та узагальнених завадостійких кодів, а також технології організації інформаційного обміну із застосуванням зворотного зв'язку. Вивчено теорію та технології фізичного кодування за умов перетворення цифрових повідомлень в сигнали. Наведено відомості щодо проблематики та шляхів її розв'язання за умов забезпечення вимог із пропускної спроможності каналів передачі даних та методи підвищення ефективності інформаційного обміну.

Викладено основи теорії забезпечення цінності та доступності інформаційних об'єктів у системах і мережах. Проаналізовано причини та умови спотворення інформації та її носіїв - сигналів, правила визначення параметрів систем виявлення сигналів, їх потенційну завадостійкість. Розкрито технології фізичного кодування, шляхи підвищення пропускної спроможності каналів передачі даних і методів підвищення ефективності інформаційного обміну. Описано технології кодування та забезпечення цілісності і доступності об'єктів інформаційно-телекомунікаційних мереж, основу яких складає первинне та вторинне кодування. Висвітлено загальні підходи до цифрового кодування інформаційних повідомлень, технології кодування з компресією даних. Акцентовано увагу на завадостійкості кодування як одній з основних технологій забезпечення цілісності інформаційних об'єктів.

Розглянуто можливості застосування алгоритмів для кодування інформаційних об'єктів у коді умовних лишків.

Запропоновано підходи щодо аналізу ефективності протоколів обміну інформацією в телекомунікаційних системах за швидкістю та вірністю передачі інформації, а також за комплексним показником, наведено вирази для їх розрахунків.

Для задач контролю цілісності інформаційних об'єктів за умов природних впливів запропоновано блоковий згортковий код (ЗК) із використанням алгоритмів кодування - декодування, що є притаманними класичному завадостійкому корегувальному ЗК, який був би спроможним забезпечити виявлення та виправлення подвійних викривлень.

Розглянуто вимоги щодо величини контрольної основи в задачах захисту цілісності інформаційних об'єктів телекомунікаційних мереж за умов застосування узагальненого коду умовних лишків.

Для аналізу захищеності інформації автоматизованих систем запропоновано застосування кількісних характеристик у вигляді величин залишкового ризику чи ймовірностей подолання порушником засобів захисту будь-яких властивостей захищеності; наведено вирази для їх розрахунків і моделі відповідних систем захисту інформації.

Розглянуто можливості збільшення та граничні значення пропускної спроможності каналів передачі.

Для завадостійких кодів уведено поняття колізій ознак цілісності та показано, що їх наявність призводить до невиявлення для одержувача повідомлень найчастіше навмисних модифікацій, а отже може мати тяжкі наслідки. Вказано шляхи мінімізації кількості колізій ознак цілісності.

Для задач забезпечення контролю цілісності інформаційних об'єктів на прикладі коду "зважених груп" розглянуто загальні підходи щодо побудови завадостійких кодів.

Запропоновано процедуру виявлення місця та величини спотворень інформаційних об'єктів телекомунікаційних мереж: на основі алгоритму нулізації за умов застосування узагальненого коду умовних лишків.

Розглянуто вимоги щодо величини контрольної основи в задачах захисту цілісності інформаційних об'єктів телекомунікаційних мереж у разі забезпечення цілісності інформації за умов застосування узагальненого коду умовних лишків.

Розглянуто можливості застосування відомого механізму хешування для суто криптографічних перетворень.

Для задач забезпечення конфіденційності інформаційних об'єктів автоматизованих систем розглянуто підходи щодо оцінки криптографічної стійкості запропонованих криптографічних перетворень у разі використання лишкових класів.

Запропоновано використання блокового криптографічного перетворення з використанням системи числення в лишкових класах для задач забезпечення конфіденційності інформаційних об'єктів автоматизованих систем.

Для задач забезпечення конфіденційності інформаційних об'єктів автоматизованих систем запропоновано використання блокового криптографічного перетворення з умовної системи числення в лишкових класах у позиційну.

Визначено види можливих конфліктів і розроблено аналітичні моделі для дослідження значень коефіцієнта втрат продуктивності наступних структур системи посередників онтології загального використання у GRID-середовищі: однорідних і неоднорідних бібліотек; за відсутності та наявності високопродуктивних кешів; для одно- та багатовхідних бібліотек.

Запропоновано використання блокового криптографічного перетворення для задач забезпечення конфіденційності інформаційних об'єктів автоматизованих систем.

Розглянуто питання захисту інформаційних ресурсів розподіленої обчислювальної мережі; наведено характеристику та механізми реалізації загроз у розподілених мережах; запропоновано модель загроз.