Для задач забезпечення конфіденційності інформаційних об'єктів автоматизованих систем запропоновано використання блокового криптографічного перетворення з умовної системи числення в лишкових класах у позиційну.

Для задач забезпечення конфіденційності інформаційних об'єктів автоматизованих систем розглянуто підходи щодо оцінки криптографічної стійкості запропонованих криптографічних перетворень у разі використання лишкових класів.

Розглянуто теорію інформації, кодування та технології забезпечення цілісності та доступності об'єктів інформаційно-телекомунікаційних мереж, основу яких складає первинне та вторинне кодування. Надано загальні підходи до цифрового кодування інформаційних повідомлень в їх основних формах (аналогові сигнали, тексти, зображення, фільми). Досліджено підходи щодо компресії повідомлень. Подано основні з двійкових та узагальнених завадостійких кодів, а також технології організації інформаційного обміну із застосуванням зворотного зв'язку. Вивчено теорію та технології фізичного кодування за умов перетворення цифрових повідомлень в сигнали. Наведено відомості щодо проблематики та шляхів її розв'язання за умов забезпечення вимог із пропускної спроможності каналів передачі даних та методи підвищення ефективності інформаційного обміну.

Викладено основи теорії забезпечення цінності та доступності інформаційних об'єктів у системах і мережах. Проаналізовано причини та умови спотворення інформації та її носіїв - сигналів, правила визначення параметрів систем виявлення сигналів, їх потенційну завадостійкість. Розкрито технології фізичного кодування, шляхи підвищення пропускної спроможності каналів передачі даних і методів підвищення ефективності інформаційного обміну. Описано технології кодування та забезпечення цілісності і доступності об'єктів інформаційно-телекомунікаційних мереж, основу яких складає первинне та вторинне кодування. Висвітлено загальні підходи до цифрового кодування інформаційних повідомлень, технології кодування з компресією даних. Акцентовано увагу на завадостійкості кодування як одній з основних технологій забезпечення цілісності інформаційних об'єктів.

Для задач забезпечення контролю цілісності інформаційних об'єктів на прикладі коду "зважених груп" розглянуто загальні підходи щодо побудови завадостійких кодів.

Запропоновано використання блокового криптографічного перетворення для задач забезпечення конфіденційності інформаційних об'єктів автоматизованих систем.

Запропоновано використання блокового криптографічного перетворення з використанням системи числення в лишкових класах для задач забезпечення конфіденційності інформаційних об'єктів автоматизованих систем.

Розглянуто необхідність і можливість застосування глобальних інформаційних технологій для інтеграції відомчих систем в інформаційно-аналітичній системі державного управління. Запропоновано аналітичні моделі для оцінки обчислювальних процесів вузлів хмарних обчислень.

Розглянуто умови підвищення пропускної спроможності в каналах обчислювальних мереж на базі забезпечення умов частотно-енергетичного балансу. Як варіант підвищення пропускної спроможності розглянуто можливості дискретизації смуги пропускання каналу.

З метою узгодження продуктивності інформаційних джерел із ресурсами каналів розподілених мереж розглянуто можливості збільшення пропускної спроможності каналів передачі даних.

Для завадостійких кодів уведено поняття колізій ознак цілісності та показано, що їх наявність призводить до невиявлення для одержувача повідомлень найчастіше навмисних модифікацій, а отже може мати тяжкі наслідки. Вказано шляхи мінімізації кількості колізій ознак цілісності.

Запропоновано швидкодіючі процедури контролю цілісності та коригування спотворень інформаційних об'єктів телекомунікаційних мереж на базі алгоритму нулізації за умов застосування коду умовних лишків.

Розглянуто інфраструктуру хмарних обчислень (ХО) як об'єкт адаптації і процес адаптації ХО як оптимізаційний. Викладено загальну постановку задачі адаптації дисципліни надання обчислювальних ресурсів користувачам ХО. Запропоновано технологію динамічної адаптивної змішаної дисципліни надання обчислювальних ресурсів користувачам ХО. Наведено напрямок вирішення задачі оптимізації динамічної адаптивної змішаної дисципліни. Запропоновано відомий функціонал оптимізації, який базується на припущенні, що результати використання обчислювальних ресурсів користувачем (вирішення задач користувача) знецінюються пропорційно часу їх знаходження в черзі на вирішення та самого вирішення в системі ХО. Можливі й інші функціонали з часовими обмеженнями. Це є актуальним для сучасних глобальних інформаційно-аналітичних систем реального часу із застосуванням технологій хмарних обчислень і може бути критичним при обмежених обчислювальних ресурсах ХО. Наведено, що задача оптимізації вирішується ітераційним методом з використанням відповідних аналітичних моделей функціонування ХО.

Для аналізу захищеності інформації автоматизованих систем запропоновано застосування кількісних характеристик у вигляді величин залишкового ризику чи ймовірностей подолання порушником засобів захисту тих чи інших властивостей захищеності. Для оцінки захищеності конфіденційності інформації телекомунікаційних мереж з використанням відповідних систем захисту інформації запропоновано математичні моделі для визначення ймовірностей подолання порушником складових системи захисту конфіденційності.

Розглянуто можливості застосування колізій контрольних ознак у коді умовних лишків за умов загроз цілісності інформаційних об'єктів.

Розглянуто можливості застосування відомого механізму хешування для суто криптографічних перетворень.

Для задач забезпечення контролю цілісності інформаційних об'єктів розглянуто підходи щодо виявлення та оцінки циклічності операцій контролю за довільним модулем.

Розглянуто можливості застосування алгоритмів для кодування інформаційних об'єктів у коді умовних лишків.

Розглянуто можливості застосування відомого механізму хешування для контролю цілісності інформаційних об'єктів.

Розглянуто особливості та можливості застосування технологій інтеграції для динамічного поєднання численних інформаційних ресурсів різної відомчої підпорядкованості в контексті інформаційної інфраструктури (ІІС) підтримки прийняття рішень. Запропоновано рішення, що розширюють здатність ІІС відповідати очікуванням споживачів інформації в частині надання інформації із сукупності інформаційних джерел, релевантних проблемі, яка вирішується.