Розглянуто можливості застосування алгоритмів для кодування інформаційних об'єктів у коді умовних лишків.

Запропоновано підходи щодо аналізу ефективності протоколів обміну інформацією в телекомунікаційних системах за швидкістю та вірністю передачі інформації, а також за комплексним показником, наведено вирази для їх розрахунків.

Для задач контролю цілісності інформаційних об'єктів за умов природних впливів запропоновано блоковий згортковий код (ЗК) із використанням алгоритмів кодування - декодування, що є притаманними класичному завадостійкому корегувальному ЗК, який був би спроможним забезпечити виявлення та виправлення подвійних викривлень.

Розглянуто вимоги щодо величини контрольної основи в задачах захисту цілісності інформаційних об'єктів телекомунікаційних мереж за умов застосування узагальненого коду умовних лишків.

Для аналізу захищеності інформації автоматизованих систем запропоновано застосування кількісних характеристик у вигляді величин залишкового ризику чи ймовірностей подолання порушником засобів захисту будь-яких властивостей захищеності; наведено вирази для їх розрахунків і моделі відповідних систем захисту інформації.

Розглянуто можливості збільшення та граничні значення пропускної спроможності каналів передачі.

Для завадостійких кодів уведено поняття колізій ознак цілісності та показано, що їх наявність призводить до невиявлення для одержувача повідомлень найчастіше навмисних модифікацій, а отже може мати тяжкі наслідки. Вказано шляхи мінімізації кількості колізій ознак цілісності.

Для задач забезпечення контролю цілісності інформаційних об'єктів на прикладі коду "зважених груп" розглянуто загальні підходи щодо побудови завадостійких кодів.

Запропоновано процедуру виявлення місця та величини спотворень інформаційних об'єктів телекомунікаційних мереж: на основі алгоритму нулізації за умов застосування узагальненого коду умовних лишків.

Розглянуто вимоги щодо величини контрольної основи в задачах захисту цілісності інформаційних об'єктів телекомунікаційних мереж у разі забезпечення цілісності інформації за умов застосування узагальненого коду умовних лишків.

Розглянуто можливості застосування відомого механізму хешування для суто криптографічних перетворень.

Для задач забезпечення конфіденційності інформаційних об'єктів автоматизованих систем розглянуто підходи щодо оцінки криптографічної стійкості запропонованих криптографічних перетворень у разі використання лишкових класів.

Запропоновано використання блокового криптографічного перетворення з використанням системи числення в лишкових класах для задач забезпечення конфіденційності інформаційних об'єктів автоматизованих систем.

Для задач забезпечення конфіденційності інформаційних об'єктів автоматизованих систем запропоновано використання блокового криптографічного перетворення з умовної системи числення в лишкових класах у позиційну.

Визначено види можливих конфліктів і розроблено аналітичні моделі для дослідження значень коефіцієнта втрат продуктивності наступних структур системи посередників онтології загального використання у GRID-середовищі: однорідних і неоднорідних бібліотек; за відсутності та наявності високопродуктивних кешів; для одно- та багатовхідних бібліотек.

Запропоновано використання блокового криптографічного перетворення для задач забезпечення конфіденційності інформаційних об'єктів автоматизованих систем.

Для аналізу захищеності інформації автоматизованих систем запропоновано застосування кількісних характеристик у вигляді величин залишкового ризику чи ймовірностей подолання порушником засобів захисту тих чи інших властивостей захищеності. Для оцінки захищеності конфіденційності інформації телекомунікаційних мереж з використанням відповідних систем захисту інформації запропоновано математичні моделі для визначення ймовірностей подолання порушником складових системи захисту конфіденційності.

Розглянуто питання захисту інформаційних ресурсів розподіленої обчислювальної мережі; наведено характеристику та механізми реалізації загроз у розподілених мережах; запропоновано модель загроз.

Розглянуто інфраструктуру хмарних обчислень (ХО) як об'єкт адаптації і процес адаптації ХО як оптимізаційний. Викладено загальну постановку задачі адаптації дисципліни надання обчислювальних ресурсів користувачам ХО. Запропоновано технологію динамічної адаптивної змішаної дисципліни надання обчислювальних ресурсів користувачам ХО. Наведено напрямок вирішення задачі оптимізації динамічної адаптивної змішаної дисципліни. Запропоновано відомий функціонал оптимізації, який базується на припущенні, що результати використання обчислювальних ресурсів користувачем (вирішення задач користувача) знецінюються пропорційно часу їх знаходження в черзі на вирішення та самого вирішення в системі ХО. Можливі й інші функціонали з часовими обмеженнями. Це є актуальним для сучасних глобальних інформаційно-аналітичних систем реального часу із застосуванням технологій хмарних обчислень і може бути критичним при обмежених обчислювальних ресурсах ХО. Наведено, що задача оптимізації вирішується ітераційним методом з використанням відповідних аналітичних моделей функціонування ХО.

Розглянуто вплив стану каналів на відносну швидкість як на основну зі складових доступності в процедурах обміну інформацією в телекомунікаційних системах. Запропоновано аналіз залежності відносної швидкості від стану каналів для протоколів обміну інформацією в телекомунікаційних системах; наведено вирази для її розрахунків.