Представлены результаты обследования 543 детей от 12 до 16 лет. Выявлено, что распространенность гингивита у детей г. Львов соответствует (<$E 61,87~symbol С~2,08>) %. Среди гингивитов преобладает хронический катаральный гингивит, пародонтиты представлены в незначительном количестве.

Поширеність запальних захворювань пародонта у дівчат віком 6 - 16 років, в середньому, складає <$E 60,65~symbol С~1,16> %. Хронічний катаральний гінгівіт виявлено у <$E 59,02~symbol С~1,61> %. Піком захворюваності на хронічний катаральний гінгівіт є 12 років, високі показники поширеності виявлені також і в препубертатному періоді.

У результаті дослідження встановлено, що електрофоретична активність клітин букального епітелію (ЕФАКБЕ) залежить від віку дівчат. З віком ЕФАКБЕ зростає з 18 % (у дівчат 6-ти років) до 42 % (у дівчат 16-ти років). Зниження показника ЕФАКБЕ спостерігається у віковій групі 11- та 12-річних дівчат.

Вперше за результатами комплексного епідеміологічного обстеження встановлено значну різницю розповсюдженості захворювань тканин пародонта у дівчат у різні періоди пубертатного розвитку. Виявлено, що патологічний процес у тканинах пародонта в дівчат пубертатного періоду діагностовано значно частіше за відношенням до дівчат пре- та постпубертатного періодів. Встановлено зв'язок між фізичним розвитком дівчат і характером перебігу хронічного катарального гінгівіту (ХКГ). Виявлено, що серед дівчат із середнім і важким ступенями ХКГ частіше зустрічаються дівчата з відхиленнями фізичного розвитку. Вперше за результатами функціональних досліджень доведено, що електрофоретична активність клітин букального епітелію й мінеральна щільність кісткової тканини залежать від періоду пубертатного розвитку дівчат. Встановлено, що електрофоретична активність клітин букального епітелію та час проходження ультразвуку в кістковій тканині нижньої щелепи у дівчат препубертатного періоду нижчі, за відношенням до дівчат пубертатного періоду. Вперше виявлено, що ХКГ у дівчат пубертатного періоду супроводжується значним зниженням мінеральної щільності кісткової тканини й електрофоретичної активності клітин букального епітелію. Виявлено відмінності між видовим і кількісним складом мікрофлори ясенної борозни у дівчат з інтактним пародонтом і ХКГ.

Мета роботи - виконати клінічну оцінку ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту (ХКГ) у дівчат пубертатного періоду. Проведено спостереження 96 дівчат віком 8 - 14 років. До основної групи увійшли 58 дівчат, у яких лікували з застосуванням розпрацьованого лікувально-профілактичного комплексу, що передбачав гігієнічне навчання та виховання; професійну гігієну порожнини рота; застосування зубних паст та препарату Гівалекс ("Norgine Pharma", Франція); рекомендації щодо харчування; призначення вітамінно-мінерального комплексу АлфаВіт Школяр ("Аквион", Росія), Біо-кальцевіт ("Хелаплант", Україна). У контрольній групі (38 дівчат) проводили загальноприйняте лікування. Ліквідація запального процесу у тканинах пародонта відбувалася значно частіше у дівчат основної групи, аніж контрольної. Ясна набували блідо-рожевого кольору, зникали больові та неприємні відчуття, пастозність. В основній групі дівчат після проведеного курсу терапії суттєво нижчими були середні показники пародонтальних індексів. Висновки: застосування розпрацьованого лікувально-профілактичного комплексу для лікування ХКГ у дівчат препубертатного і пубертатного періоду сприяє нормалізації процесу, що надає змогу рекомендувати його для використання у практичній пародонтології.