Проведено комплексний аналіз теоретичних і практичних питань, пов'язаних з правовим забезпеченням господарської діяльності з управління майном (ГДУМ) в Україні. Розглянуто соціально-економічні й історичні передумови виникнення та розвитку ГДУМ, обгрунтовано її економічний зміст та призначення. Розкрито сутність і сформульовано визначення ГДУМ як окремого виду господарювання. Розглянуто основні характеристики та специфіку послуги з управління майном. Сформульовано визначення поняття суб'єктів ГДУМ і наведено їх класифікацію. Здійснено класифікацію окремих видів ГДУМ за критеріями, що мають істотне значення для правового режиму провадження ГДУМ, представлено їх загальну характеристику. Досліджено особливості правового режиму окремих видів ГДУМ, зокрема управління цінними паперами, майном під час будівництва житла та здійснення операцій з нерухомістю, а також фондами банківського управління. Наведено пропозиції щодо удосконалення правового регулювання окремих видів ГДУМ.

Висвітлено питання становлення ринкової економіки та ринкової економічної теорії. Проаналізовано особливості господарського розвитку та економіки періоду формування світових цивілізацій, рабовласництва, європейської цивілізації в період середньовіччя, становлення національних держав у другій половині XVIII - першій половині XIX ст., монополістичної конкуренції у другій половині ХІХ - початку ХХ ст., державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації, за умов радянської економічної системи, науково-технічної та інформаційно-технічної революції другої половини ХХ - початку ХХІ ст.

Досліджено й обгрунтовано теоретичні положення та методологічне забезпечення щодо підвищення ефективності праці персоналу машинобудівних підприємств засобами матеріальної мотивації на підприємстві. Досліджено, що одним із засобів підвищення ефективності праці персоналу є матеріальна мотивація, заробітна плата. Запропоновано класифікацію факторів впливу за рівнями управління на ефективність праці на підприємстві. Розроблено систему показників оцінки ефективності праці персоналу та проведено аналіз. Визначено інтегральні показники ефективності праці на підприємстві за рівнями управління в динаміці з метою визначення пропорцій розподілу чистого прибутку. Визначено вплив компоненту ефективності праці на загальний інтегральний показник ефективності праці. Розроблено методичний підхід до нарахування індивідуальної заробітної плати.

Висвітлено теоретико-методологічні та практичні засади підвищення ефективності найманої праці засобами матеріальної мотивації персоналу з метою покращання кінцевих фінансово-економічних показників діяльності підприємства. Проаналізовано сутність, принципи та функції заробітної плати. Визначено фактори впливу на ефективність праці за рівнями управління. Обгрунтовано систему показників оцінювання ефективності праці персоналу промислового підприємства. Розкрито умови та розроблено методичне забезпечення розподілу чистого прибутку підприємства. Запропоновано методичний підхід до нарахування індивідуальної заробітної плати.

Раскрыты предмет, объект и субъекты макроэкономики, ее место в системе экономических наук, основные проблемы, понятия, а также методы макроэкономики. Рассмотрены макроэкономические показатели в системе национальных счетов, валовый внутренний продукт (ВВП) и методы его исчисления. Особое внимание уделено раскрытию понятий "рынок труда", "товарный рынок", "денежный рынок", "инфляционный механизм". Приведен анализ и структура составляющих экономической политики государства. Акцентировано на потреблении домохозяйтв, частных инвестициях, совокупных расходах и ВВП, экономической динамике. Проанализирована роль государства в системе макроэкономического регулирования, раскрыта сущность фискальной и монетарной политики государства. Акцентировано на государственном регулировании внешнеэкономической деятельности.

Простежено господарський розвиток первісного суспільства на етапі ранніх цивілізацій (до VIII ст. до н.е.). Подано загальну характеристику та шляхи формування господарств східної та західної цивілізацій у VII - II ст. н.е., основні напрямки господарського розвитку країн східної цивілізації в "осьовий час". Значну увагу приділено господарству країн європейської цивілізації в період її формування (VIII ст. до н.е. - V ст. н.е.), в епоху Середньовіччя (V - XV ст.), в період зародження ринкової економіки (XVI - перша половина XVII ст.), становлення національних держав та період вільної конкуренції (XVII - перша половина XIXст.). Охарактеризовано основні тенденції розвитку світової економіки в останній третині XIXст., особливості господарського розвитку країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX - перша половина XX ст.), особливості феодального господарства Японії, соціально-економічні передумови та наслідки революції Мейдзі. Викладено відомості щодо формування та розвитку ринкового господарства країн європейської цивілізації у міжвоєнний період (1919 - 1939 рр), основні тенденції їх господарського розвитку у другій половині XX ст. Акцентовано динаміці розвитку світового господарства кінця XX - початку XXI ст.

Розглянуто проблематику дисципліни, висвітлено історію становлення соціальної економіки як науки. Розкрито особливості предмета та методу соціальної економіки. Висвітлено основні поняття та показники, особливості поведінки суб'єктів соціальної економіки. Проведено аналіз проблем соціальної політики та соціальної сфери. Досліджено проблеми й особливості соціокультурних основ функціонування економіки. Наведено причини та наслідки інфляції, розкрито проблеми антиінфляційної політики держави. Розглянуто питання та механізм соціалізації економіки. Охарактеризовано проблеми соціальної безпеки та механізм її діагностики. Розкрито роль мотивації господарської діяльності у процесі соціалізації економіки. Висвітлено питання соціалізації факторів економічного зростання, створення механізму дії економіки суспільного сектору.

Розкрито проблеми та напрямки становлення відповідальності бізнесу в Україні для успішної, стійкої та довгострокової взаємодії підприємництва, власті та суспільства. Проведено графоаналітичний аналіз переваг втілення стратегії відповідальності, що дозволило визначити, що понад двох третин українських підприємств вважають, що заходи із соціальної відповідальності впливають на можливості організації знайти та втримати кращих працівників, формування позитивного іміджу і покращання репутації, створення переваг у порівнянні з конкурентами. Досліджено, що в Україні розвиток корпоративної соціальної відповідальності тільки починає розвиватися. Тому перед більшістю вітчизняних підприємств зараз стоїть завдання домогтися насамперед економічної сторони відповідальності. Тобто основою соціальної відповідальності зараз повинні стати партнерські програми підтримки суспільства, інвестиції соціального характеру, благодійність. Запропоновано поширювати сферу застосування соціальної відповідальності, а саме: компанії мають перетворити корпоративну соціальну відповідальність на корпоративну соціальну вигоду. Ментальність соціальної підприємливості спроможна допомогти навіть великим підприємствам у визначенні нових ринків, нових послуг на існуючих ринках і розширенні існуючих ринків. Вирішення соціальних та екологічних проблем у співтоваристві з владою та громадськими організаціями становить певні можливості для сталого розвитку підприємства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х830.132.11 + Х831.151

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено теоретичні засади інвайроментальної економіки. Розкрито взаємозв'язки між екосистемами, соціальними спільнотами й економічними системами, а також умови, що забезпечують стійкий стан і прогресивний розвиток усіх трьох систем. Розглянуто питання екологічної стабільності й екологізації економіки. Охарактеризовано форми, принципи формування та механізми дії еколого-економічних інструментів. Описано методи економічного оцінювання природних ресурсів і збитку від порушення довкілля. Охарактеризовано основні групи екологічних конфліктів. Увагу приділено концепції платного природокористування.

Мета роботи - дослідження проблеми підвищення ефективності праці (ЕП). Розглянуто існуючі фактори впливу на ЕП за рівнями управління (особистісний, підрозділу, колективний та державний). Запропоновано класифікацію факторів впливу на ЕП на підприємстві за наведеними рівнями. Зазначено, що існуюча система показників оцінює вплив факторів на ЕП фрагментарно та включає недостатню кількість показників. На основі методу експертних оцінок запропоновано систему показників, яка враховує вплив факторів, що діють на рівнях: державному, колективному, підрозділу й особистісному. Використання вдосконаленої системи показників для оцінки ЕП неадасть змогу підвищити рівень управління економічними процесами на підприємстві. Визначено пропорції розподілу прибутку між споживаною частиною чистого прибутку, що спрямовується на матеріальне стимулювання та соціальний розвиток персоналу відповідно у плановому та базовому періодах, та капіталізованою частиною чистого прибутку, що використовується на інвестиційний розвиток у зазначених періодах.

Мета роботи - визначення загального механізму оцінки еколого-економічних загроз та екологічних збитків у пролонгованому дослідженні для забезпечення інвайроментальної безпеки держави. Показано необхідність нового підходу до державного регулювання через досягнення інвайронментальної безпеки, що дозволить зменшити напругу економіко-екологічних проблем в Україні. Для реалізації цього підходу наведено загальний механізм оцінки еколого-економічних загроз та екологічних збитків, який здійснюється через формування цілісної системи витрат. Систему витрат наведено в статті у вигляді поглибленого механізму оцінки еколого-економічних загроз на прикладі екологічних наслідків. Структуризація та підготовка системи витрат до прикладних розрахунків є наступним етапом цього пролонгованого дослідження.