Розглядаються основні напрямки діяльності Служби охорони грунтів України, еколого-технологічні проблеми меліорації земель гумідної зони країни, а також функціонально-екологічні параметри грунтоутворення, його діагностика та класифікація. Висвітлюються науково-методичні основи та система грунтово-екологічного забезпечення режимів зрошення, запропоновано шляхи збереження родючості грунтів та підвищення продуктивності землеробства тощо.

Наведено результати досліджень з питань грунтознавства та агрохімії. Запропоновано використання геоінформаційних систем для ведення моніторингу земельних ресурсів, простежуються закономірності впливу гранулометричного складу на вміст гумусу в грунтах акумулятивного ряду, а також зміни молекулярної будови гумінових кислот в залежності від різних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Висвітлюються організаційні аспекти виробництва нових видів бактеріальних добрив. Досліджується вплив способів обробітку грунту, добрив і попередників на продуктивність культур та агрохімічні властивості грунту тощо.

Наведено результати досліджень з питань охорони навколишнього середовища та меліорації. Висвітлено стан і перспективи протиерозійного захисту грунтового покриву України, ландшафтно-екологічні методи захисту грунтів від ерозії, а також сучасні методи грунтових обстежень. Аналізуються особливості використання природних кормових угідь при реформуванні земельних відносин в умовах радіоактивного забруднення території. Представлено рекомендації щодо підвищення родючості осушених лучних грунтів шляхом їх удобрення продуктами очистки водоймищ, запропоновано методи відтворення та збереження родючості дерново-підзолистих грунтів легкого гранулометричного складу, а також охарактеризовано еколого-економічні аспекти вапнування та удобрення грунтів в зонах радіаційного забруднення тощо.

Викладено результати досліджень з охорони грунтів від ерозії та техногенного забруднення, запропоновано структуру автоматизованої інформаційної системи моніторингу земельних ресурсів, розглянуто технології ефективного і ресурсозберігаючого застосування добрив для підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь. Досліджено принципи використання біологічних показників для оцінки токсичності забруднених грунтів, вплив різних систем обробітку грунту на продуктивність сівозміни і врожайність культур у південному Степу України та ін.

Запропоновано нову систему районування території України за загальноєвропейськими принципами, окреслено перспективи розвитку земельної інформаційної системи на базі космічних технологій. Виявлено роль високодисперсних мінералів у екологічній стійкості грунту, закономірності поведінки високоосновних фосфатів кальцію в грунтах різного генезису та їх вплив на результати визначення рухомого фосфору. Досліджено особливості розвитку кореневих систем сільськогосподарських культур залежно від способу обробітку чорнозему, технології найбільш раціонального застосування добрив, меліорантів, систем обробітку грунту й адаптивних заходів щодо підвищення родючості грунтів і посилення ефективності землеробства. Розглянуто напрями та ефективність формування грунтозахисно-меліоративної просторової структури агроландшафтів, підходи до характеристики протиерозійної стійкості грунтів і заходи боротьби з ерозією. Проаналізовано вплив забруднення нафтою на деякі властивості грунту. Викладено нові методичні підходи до дистанційної дігностики властивостей грунтів і розрахунку їх стійкості проти забруднення важкими металами.

Обобщены сведения о значении запрограммированной гибели клеток в развитии атеросклероза. Подчеркнуто, что выраженность апоптического процесса различна в гладкомышечных клетках, макрофагах, эндотелиальных клетках, лимфоцитах, а главное, изменяется при развитии такого многостадийного процесса, как атеросклероз. Приведены доказательства, что именно апоптоз придает специфические черты атеросклеротическому процессу. Агенты, индуцирующие атерогенез, характеризуются не интенсивным цитопатическим действием, а продолжительным воздействием умеренной силы. Поэтому при действии атерогенных факторов именно апоптоз становится центральным механизмом реактивно-регенеративного ответа структур сосудистой стенки на повреждение. Эволюционно апоптический путь развития ответа на повреждение более рационален, приводит к минимализации потерь клеток в результате вторичной альтерации и обеспечивает быстрое восстановление первичной клеточной архитектуры поврежденных тканей за счет наличия отлаженных механизмов регуляции апоптоза и пролиферации. Эти позитивные свойства апоптоза в определенных условиях становятся основой для развития патологии - нарушения в программе апоптоза приводят к развитию хронических пролиферативно-дегенеративных процессов, к которым относится и атеросклероз.

Проаналізовано закономірності динаміки агрохімічних показників типового чорнозему та його продуктивності після розорювання багаторічного перелогу та за умов органічної та органо-мінеральної систем удобрення сільськогосподарських культур. Наведено порівняльну характеристику методів визначення форм мікроелементів у грунтах. Описано сучасні ресурсоощадні технології відтворення родючості грунтів. Розглянуто питання регулювання інтенсивності процесів гуміфікації органічних добрив, застосування фосфоритів ізюмсько-донецької групи родовищ у Лівобережному лісостепу. Розкрито вплив різних систем землеробства на гумусовий стан опідзоленого чорнозему. Висвітлено трансформаційні процеси у дернових грунтах малого Полісся, особливості формування структури грунтового покриву Правобережного лісостепу України. Наведено критерії оцінки впливу інтенсивності обробітку орного шару на агрофізичні параметри грунту та продуктивність зернових культур.

Проанализированы закономерности динамики агрохимических показателей типового чернозема и его продуктивности после разорения многолетнего перелога и в условиях органической и органо-минеральной систем удобрения сельскохозяйственных культур. Приведена сравнительная характеристика методов определения форм микроэлементов в почвах. Освещены современные ресурсосберегающие технологии восстановления плодородности почв. Рассмотрены вопросы регулирования интенсивности процессов гумификации органических удобрений, применения фосфоритов изюмско-донецкой группы месторождений в Левобережной лесостепи. Изучено влияние разных систем земледелия на гумусовое состояние оподзоленного чернозема. Освещены трансформационные процессы в дерновых почвах малого Полесья, особенности формирования структуры почвенного покрова Правобережной лесостепи Украины. Приведены критерии оценки влияния интенсивности обработки пахотного слоя на агрофизические параметры почвы и продуктивность зерновых культур.

Проаналізовано вплив природних та антропогенних факторів на утворення грунтів і наведено загальну схему грунтогенезу. Охарактеризовано склад, структуру, фізичні властивості, еволюційний розвиток, біогеохімічні та екологічні особливості грунтів. Встановлено закономірності їх географічного та топографічного поширення та наведено класифікацію. Визначено основні принципи агрогрунтового районування та розроблено схему зонального поділу грунтів України. Встановлено їх агрономічні показники та перспективні екологізовані напрями використання, запропоновано ефективні методи підвищення родючості, окультурювання, охорони від деградації та забрудення. Розроблено методику проведення грунтово-екологічного моніторингу та визначено ресурсний потенціал грунтів і земель України.

Проанализировано влияние естественных и антропогенных факторов на формирование почвы и приведена общая схема почвогенеза. Охарактеризованы состав, структура, физические свойства, эволюционное развитие, биогеохимические и экологические особенности почв. Установлены закономерности их географического и топографического распространения и приведена классификация. Определены основные принципы агропочвенного районирования и разработана схема зонального деления почв Украины. Установлены их агрономические показатели и перспективные экологизированные направления использования, предложены эффективные методы повышения плодородия, окультуривания, охраны от деградации и загрязнения. Разработана методика проведения почвенно-экологического мониторинга и установлен ресурсный потенциал почв и земель Украины.

Запропоновано нові підходи щодо збереження та підвищення родючості грунтів. Обгрунтовано шляхи утворення дефіцитного балансу гумусу, ефективного використання мінеральних добрив і мікродобрив, мінімальних технологій обробітку меліорованих земель. Розглянуто питання формування раціональної структури земельних ресурсів і системи їх охорони та відновлення. Розроблено нові технології та нормативи застосування органічних і мінеральних добрив, обгрунтовано доцільність використання бактеріальних і біоактивних препаратів для збереження родючості грунту. Висвітлено питання виробництва екологічно чистої продукції, організації моніторигу земель та визначення якості землекористування, показано перспективи впровадження заходів щодо підвищення родючості грунтів в Україні.

Разработаны новые подходы по сохранению и повышению плодородности почв. Обоснованы пути создания дефицитного баланса гумоса, а также эффективного использования минеральных удобрений и микроудобрений, минимальных технологий обработки и мелиорированных земель. Рассмотрены вопросы формирования рациональной структуры земельных ресурсов и системы их охраны и обновления. Разработаны новые технологии и нормативы использования органических и минеральных удобрений, обоснована целесообразность применения бактериальных и биоактивных препаратов для сохранения плодородности почвы. Освещены вопросы производства экологически чистой продукции, организации мониторинга земель и определения качества землепользования, показаны перспективы внедрения средств по повышению плодородности почв в Украине.

Наведено основні результати досліджень щодо вивчення закономірностей впливу агрохімічних засобів та зрошення на грунт і сільськогосподарські рослини. Висвітлено технології ефективного застосування різних форм мінеральних добрив та хімічних меліорантів. Проаналізовано вплив нових фосфорних та мінеральних добрив на урожай та якість ячменю.

Висвітлено ключові питання грунтознавства, агрохімії та охорони грунтів. Розкрито сутність поняття про грунт, його стійкість до антропогенних навантажень, розглянуто питання моделювання розвитку грунтових процесів, застосування геоінформаційних систем для моніторингу та оцінки стану грунтів. Наведено результати досліджень з вивчення зміни властивостей грунтів за умов різних сільськогосподарських навантажень, агрохімічної цінності фізичних параметрів грунту, забезпечуваних обробітком та удобренням. Розглянуто проблеми гумусу та кіркоутворення у грунтах Полісся, придатності під виноградники грунтів Криму, мікробіологічні режими буроземів Карпат. Описано спосіб мобілізації грунтового фосфору, проаналізовано залежність ефективності захисту рослин та біостимуляторів росту від удобрення, якості урожаю від попередників та режимів живлення. Висвітлено результати картографічної оцінки небезпеки вітрової ерозії, нормування забруднення грунтів важкими металами та використання адсорбентів для детоксикації. Викладено наукові підходи до моніторингу поверхневого стоку та принципи розміщення протиерозійних споруд.

Освещены ключевые вопросы почвоведения, агрохимии и охраны почв. Раскрыты сущность понятия о почве, ее стойкость к антропогенным нагрузкам, рассмотрены вопросы моделирования развития почвенных процессов, применения геоинформационных систем для мониторинга и оценки состояния почв. Приведены результаты исследований по изучению изменений свойств почв в условиях разных сельскохозяйственных нагрузок, агрохимической ценности физических параметров почвы, обеспечиваемых обработкой и удобрением. Рассмотрены проблемы гумуса и коркообразования в почвах Полесья, пригодности под виноградники почв Крыма, микробиологические режимы буроземов Карпат. Описан способ мобилизации почвенного фосфора, проанализирована зависимость эффективности защиты растений и биостимуляторов роста от удобрения, качества урожая от предшественнников и режимов питания. Освещены результаты картографической оценки опасности ветровой эрозии, нормирования загрязнения почв тяжелыми металлами и использования адсорбентов для детоксикации. Изложены научные подходы к мониторингу поверхностного стока и принципы размещения противоэрозионных сооружений.

Описано сезонну динаміку вмісту рухомого фосфору та ступеня рухомості за різних рівнів інтенсифікації сільськогосподарського використання, а також динаміку значень основних показників фосфатного режиму грунтів за екстенсивного й інтенсивного використання. Розкрито причини деградації дерново-підзолистих грунтів Чернігівського Полісся. Висвітлено ефективність застосування вуглеамонійних солей на чорноземах типових Лівобережного Лісостепу, мінімілізації обробітку грунту на Кіровоградщині. Викладено методичні підходи до оцінки забруднення грунтового покриву радіостронцієм на прикладі Чернігівщини. Проаналізовано вплив систем удобрення на динаміку лабільних форм гумусу в сірому лісовому грунті, роль мікробіологічних препаратів у підвищенні продуктивності ячменю.

Описаны сезонная динамика содержания движущегося фосфора и степени подвижности при разных уровнях интенсификации сельскохозяйственного использования, а также динамика значений основных показателей фосфатного режима почв при экстенсивном и интенсивном использовании. Раскрыты причины деградации дерново-подзолистых почв Черниговского Полесья. Освещены эффективность применения углеаммонийных солей на черноземах типовых Левобережной Лесостепи, минимализации обработки почвы на Кировоградщине. Изложены методические подходы к оценке загрязнения почвенного покрова радиостронцием на примере Черниговщины. Проанализированы влияние систем удобрения на динамику лабильных форм гумуса в серой лесной почве, роль микробиологических препаратов в повышении продуктивности ячменя.

Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність учених України, які успішно працювали або працюють у галузі грунтознавства, агрохімії та землеробства, зокрема, Александрова Г.М., Волощука М.Д., Зузи В.С., Махова Г.Г., Полупана М.И., Карасюка И.М., Попова Ф.А.

Освещены жизненный путь и научная деятельность ученых Украины, которые успешно работали или работают в отрасли почвоведения, агрохимии и земледелия, в частности, Александрова Г.М., Волощука М.Д., Зузы В.С., Махова Г.Г., Полупана М.И., Карасюка И.М., Попова Ф.А.

Описано сучасні міграційні процеси в ерозійно небезпечних ландшафтах Донецького степу. Розглянуто питання дослідження часової та просторової варіабельності ерозійної стійкості грунтів, меліорації чорноземів Донеччини, забруднених кадмієм, саморегуляції родючості типових чорноземів у грунтозахисному землеробстві. Розкрито екологічні та правові аспекти розпаювання земель в природних ландшафтах Луганщини. Наведено порівняльну характеристику схилових грунтів центральних та північних районів Дніпропетровщини. Проаналізовано вплив осушення на протидефляційну стійкість дерново-підзолистих грунтів малого Полісся, наслідки деградації грунтів, радіозахисну роль мікродобрив на забруднених радіонуклідами землях, антропогенний вплив на деградацію грунтового покриву та шляхи покращання екологічної ситуації у басейні Дніпра. Викладено біоцентричний підхід у системно-функціональному діагностуванні агроландшафтів, ландшафтно-екологічні підходи до використання земель сільськогосподарського призначення. Висвітлено сучасні проблеми охорони та організації еколого-агрохімічного моніторингу грунтів, вплив магнієвих добрив на врожайність ярої пшениці, вирощуваної на дерново-підзолистому грунті, тривалого застосування добрив у польовій сівозміні на нітрифікаційну здатність опідзоленого чорнозему, різних систем удобрення на родючість типового чорнозему та продуктивність сівозмін різної інтенсивності за умов зрошення.

Описаны современные миграционные процессы в эрозионно опасных ландшафтах Донецкой степи. Рассмотрены вопросы исследования временной и пространственной вариабельности эрозионной устойчивости почв, мелиорации черноземов Донецкого региона, загрязненных кадмием, саморегуляции плодородности типовых черноземов в почвозащитном земледелии. Раскрыты экологические и правовые аспекты распределения по паям земель в природных ландшафтах Луганского региона. Приведена сравнительная характеристика уклонных почв центральных и северных районов Днепропетровского региона. Проанализированы влияние осушивания на протидефляционную устойчивость дерново-подзолистых почв малого Полесья, последствия деградации почв, радиозащитная роль микроудобрений на загрязненных радионуклидами землях, антропогенное влияние на деградацию почвенного покрова и пути улучшения экологической ситуации в бассейне Днепра. Изложены биоцентрический подход в системно-функциональном диагностировании агроландшафтов, ландшафтно-экологические подходы к использованию земель сельскохозяйственного назначения. Освещены современные проблемы охраны и организации эколого-агрохимического мониторинга почв, изучены влияние магниевых удобрений на урожайность яровой пшеницы, выращиваемой на дерново-подзолистой почве, продолжительного применения удобрений в полевом севообороте на нитрификационную способность оподзоленного чернозема, разных систем удобрения на плодородность типового чернозема и продуктивность севооборота разной интенсивности в условиях орошения.

Проаналізовано вплив агробактерину на ураження кореневими гнилями та фузаріозне в'янення рослин люпину жовтого, а також особливості фосфорного живлення гречки у разі застосування бактеризації та рістстимулятора залежно від агрофону. Наведено аналітичний огляд ресурсів українських родовищ фосфоритів в агроекосистемах в аспекті сталого розвитку.

Проанализированы действие агробактерина на пораженность корневыми гнилями и фузариозное увядание растений люпина желтого, а также особенности фосфорного питания гречихи при использовании бактеризации и ростстимулятора в зависимости от агрофона. Приведен аналитический обзор ресурсов украинских месторождений фосфоритов в агроэкосистемах в контексте устойчивого развития.

Проаналізовано нормативну базу бонітування грунтів. Розглянуто питання трансформації структурно-агрегатного складу сірих лісових грунтів за умов застосування добрив та меліорантів. Висвітлено роль органічного удобрення в оптимізації кислотно-основних властивостей сірого лісового грунту західного Лісостепу України. Визначено сезонні особливості радіолокаційного зондування агрофізичних властивостей грунтів. Розкрито вплив вмісту рухомих форм заліза у грунтах Полісся на дані багатоспектрального космічного сканування, екологічні аспекти застосування різних видів мінеральних добрив на чорноземах і дерново-підзолистих грунтах України, забруднених <$Enothing sup 137 roman Cs> внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Проанализирована нормативная база бонитования почв. Рассмотрены вопросы трансформации структурно-агрегатного состава серых лесных почв в условиях применения удобрений и мелиорантов. Освещена роль органического удобрения в оптимизации кислотно-основных свойств серой лесной почвы западной Лесостепи Украины. Определены сезонные особенности радиолокационного зондирования агрофизических свойств почв. Раскрыты влияние содержания подвижных форм железа в почвах Полесья на данные многоспектрального космического сканирования, экологические аспекты применения разных видов минеральных удобрений на черноземах и дерново-подзолистых почвах Украины, загрязненных <$Enothing sup 137 roman Cs> вследствие Чернобыльской катастрофы.

Висвітлено наукові засади сталого розвитку зрошення земель в Україні. Розглянуто проблему розвитку ерозійних процесів, перспективи хімізації землеробства. Проаналізовано деградаційні напрямки еволюції чорноземів степової зони під час зрошення і в постіригаційний період у контексті еволюції степових екосистем. Описано сучасну модель грунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території. Вивчено вплив тривалого застосування добрив на родючість темно-каштанового грунту, продуктивність і якість сільськогосподарських культур за умов зрошення на півдні України.

Освещены научные основы устойчивого развития орошения земель в Украине. Рассмотрены проблема развития эрозионных процессов, перспективы химизации земледелия. Проанализированы деградационные направления эволюции черноземов степной зоны в период орошения, а также в постиригационный период в контексте эволюции степных экосистем. Представлена современная модель почвозащитной системы земледелия с контурно-мелиоративной организацией территории. Изучено влияние продолжительного применения удобрений на плодородность темно-каштановой почвы, продуктивность и качество сельскохозяйственных культур в условиях орошения на юге Украины.

Розглянуто питання щодо використання сучасних геоінформаційних технологій для грунтово-геохімічних досліджень. Проаналізовано ефективність різних технологій збереження вологи у посівах кукурудзи. Висвітлено особливості формування температурного режиму темно-сірого легкосуглинкового грунту залежно від рельєфу. Визначено агрофізичні показники родючості опідзоленого чорнозему за різних способів і глибин основного обробітку грунту. Описано механізми осолонцювання грунтів степової зони України. Вивчено вплив краплинного зрошення мінералізованими водами на властивості грунту.

Рассмотрен вопрос об использовании современных геоинформационных технологий для почвенно-геохимических исследований. Проанализирована эффективность разных технологий сохранения влаги в посевах кукурузы. Освещены особенности формирования температурного режима темно-серой легкосуглиночной почвы в зависимости от рельефа. Определены агрофизические показатели плодородности оподзоленного чернозема при разных способах и глубинах основной обработки почвы. Описаны механизмы осолонцирования почв степной зоны Украины. Изучено влияние капельного орошения минерализированными водами на свойства почвы.

Досліджено структурно-функціональні особливості артеріальних судин і їх зв'язок з формуванням ендотеліальної дисфункції у хворих на гіпертонічну хворобу, поєднану з ішемічною хворобою серця. Обстежено 57 хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця - основна група, 26 хворих на гіпертонічну хворобу І - ІІ ступеня без ознак серцевої недостатності і клінічно значимої супутньої патології - друга група і 26 практично здорових осіб - контрольна група. Виявлено порушення метаболізму ліпідів, а також ендотеліальних вазоактивних факторів у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця, що проявляється у збільшенні їх концентрації і активності фактора Вілебранда в плазмі крові. Вказані зміни метаболізму ендотеліальних вазоактивних факторів супроводжуються структурно-функціональними змінами артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця.

Исследованы структурно-функциональные особенности артериальных сосудов и их связь с формированием эндотелиальной дисфункции у больных гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью сердца. Обследованы 57 больных гипертонической болезнью всочетании с ишемической болезнью сердца - основная группа, 26 больных гипертонической болезнью І - ІІ степени без признаков сердечной недостаточности и клинически значимой сопутствующей патологии - ІІ группа и 26 практически здоровых лиц - контрольная группа. Выявленные нарушения метаболизма липидов, а также эндотелиальных вазоактивных факторов у больных гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью сердца, которое проявляется в увеличении их концентрации и активности фактора Виллебранда в плазме крови. Указанные изменения метаболизма эндотелиальных вазоактивных факторов сопровождаются структурно-функциональными изменениями артериальных сосудов в больных гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью сердца.

The peculiarities of the structural and functional state of arterial vessels and their connection with the formation of endothelial dysfunction in patients with essential hypertension in the combination with ischemic heart disease have been investigated. 57 hypertensive patients with ischemic heart disease: a basic group - 26 patients with essential hypertension of the I - II stage without heart failure signs and clinically significant concomitant pathology, the second group and practically healthy 26 persons of the control group have been observed. The disorders of the lipid metabolism, as well as dysfunctions of endothelial vasoactive factors in patients with essential hypertension in the combination with ischemic heart disease leading to augmentation of their concentration and Willebrand factor's activity in blood plasma have been revealed. The changes in metabolism of endothelial vasoactive factors are accompanied by the structural and functional changes of arterial vessels in patients with hypertension in the combination with ischemic heart disease.

Исследованы структурно-функциональные особенности артериальных сосудов (АС) и связь их с формированием эндотелиальной дисфункции у больных гипертонической болезнью (ГБ) в сочетании с ишемической болезнью сердца (ИБС). Обследовано 57 больных ГБ в сочетании с ИБС - основная группа, 26 больных ГБ I - II степени без признаков сердечной недостаточности и клинически значимой сопутствующей патологии - II группа и 26 практически здоровых лиц - контрольная группа. Выявлены нарушения метаболизма липидов, а также эндотелиальных вазоактивных факторов у больных ГБ в сочетании с ИБС, которое проявляется в увеличении их концентрации и активности фактора Виллебранда в плазме крови. Указанные изменения метаболизма эндотелиальных вазоактивных факторов сопровождаются структурно-функциональными изменениями АС у больных ГБ в сочетании с ИБС.