Досліджено, що використання грунтозахисної технології (водозберігаючого режиму зрошення, безполивного обробітку грунту, мульчування його поверхні, помірних доз мінеральних добрив) під час вирощування ранньостиглих сортів сої забезпечує підвищення родючості грунту та збереження енергоресурсів без істотного зниження продуктивності. Застосування подібної технології для вирощування кукурудзи на зерно призводить до зниження її врожаю на 14,1-16,9 %.

Викладено основні елементи біологізації зрошуваного землеробства. Наведено результати багатофакторних дослідів з вивчення ефективності традиційної, альтернативної та органічної систем удобрення залежно від режимів зрошення, способів основного обробітку грунту і захисту рослин.