Вдосконалено метод ідентифікації трафіку в телекомунікаційній мережі, що дозволяє підвищити достовірність структурно-параметричної ідентифікації інформаційного трафіку. Визначено математичну модель підсистеми управління й обслуговування в багатопротокольному вузлі зв'язку, що дозволяє підвищити точність оцінки показника варіації часу доставки інформаційних пакетів за умов підвищеної інтенсивності мультисервисного трафіку. Висвітлено метод управління чергами в багатопротокольних вузлах зв'язку телекомунікаційної мережі. Вирішено актуальну науково-прикладну задачу, яка полягає в розробці методу динамічного управління чергами з урахуванням результатів ідентифікації трафіку в багатопротокольних вузлах зв'язку для підвищення оперативності передачі даних у телекомунікаційній мережі.

Розглянуто базові технології та стандарти комп'ютерних систем, основні протоколи та стандарти локальних і глобальних мереж. Наведено структуру стандартів IEEE 802.X, подано детальну інформацію про технології Ethernet (802.3), FDDI, Wi-Fi. Охарактеризовано стандартні стеки комунікаційних протоколів, зокрема, TCP/IP, IPX/SPX, NetBIOS/SMB, протоколи архітектури Apple Talk, SNA (фірми IBM), мережеві архітектури NetWare, DNA. Розкрито основні поняття та визначення, а також наведено загальну структуру та функції глобальних комп'ютерних мереж, описано стеки протоколів і структуру мереж ISDN, X.25, Frame Relay, ATN та ін. Значну увагу приділено основним стандартам методів і засобів захисту в комунікаційних та комп'ютерних мережах. Висвітлено питання побудови моделей порушника й атак на комп'ютерні мережі та системи, проаналізовано національні та міжнародні стандарти криптографічного захисту інформації в ІС, акцентовано на державних стандартах України та інших нормативних документах у даній галузі.

Розглянуто питання визначення показника стійкості до загроз системи забезпечення безпеки інформації (СЗБІ). Запропоновано вдосконалений метод визначення показника стійкості до загроз СЗБІ.

Висвітлено загальні питання обробки сигналів, даних і зображень. Надано загальні відомості про поняття та класифікацію сигналів, типи та системи їх перетворення, ентропію й інформаційну ємкість. Розглянуто простір сигналів та їх математичне подання. Проаналізовано методи обробки сигналів у телекомунікаційних системах. Подано основні поняття, визначення, завдання і методи ідентифікації трафіку у комп'ютерних мережах, стандартні засоби його ідентифікації (з використанням сучасних інформаційних технологій і нестандартні підходи до неї. На основі аналізу існуючих теоретичних підходів щодо обробки сигналів і даних в комп'ютерних мережах здійснено системний виклад основних алгоритмів і процедур, що використовуються на практиці.

Використано феноменологічний підхід до аналізу квазіперіодичних квазістаціонарних процесів, до яких можна віднести динаміку навантаження серверу телекомунікаційної мережі. Виявлення значних коливних складових дозволяє будувати об'єктивні прогнози завантаженості та оцінювати надійність прогнозування завантаженості серверу телекомунікаційної мережі.

Досліджено сучасні методи стегоаналізу цифрових зображень. Запропоновано їх класифікацію. Визначено напрямки подальших досліджень, які складаються з вдосконалення існуючих методів статистичного стегоаналізу та стегоаналізу з використанням нейронних мереж.

Розглянуто методи побудови семантичних, фреймових, продукційних та нейромережевих експертних систем, досліджені їх переваги та недоліки. Наведено основні принципи функціонування експертних систем.

Розглянуто основні характеристики структурних позицій акторів у віртуальних соціальних мережах, а також проведено дослідження існуючих методів визначення центральності акторів. Розглянуто вплив величини центральності актора на ступінь його влади у соціальній мережі та здатність контролювати інформаційні потоки, а також здійснювати інформаційні впливи або захищатися від них.

Розглянуто поняття аудиту інформаційної безпеки, його цілі, ініціатори, принципи, фази та методи. Проведено дослідження сучасних методів аудиту систем управління інформаційною безпекою.

Розглянуто основні види рекомендаційних систем у мережі Інтернет, засновані на методах контентної та колаборативної фільтрації. Розглянуто способи збору даних про користувачів з веб-ресурсів, необхідні для формування рекомендацій. Досліджено методи побудови класифікаторів для контентної фільтрації. Досліджено способи обчислення коефіцієнту подібності користувачів або об'єктів у колаборативній фільтрації.

Вивчено процес побудови рекомендаційних систем. Мета статті - дослідження проблем сучасних рекомендаційних систем та пошук методів їх рішення. Досліджено проблеми сучасних рекомендаційних систем, здійснити порівняльний аналіз існуючих методів побудови рекомендаційних систем з погляду наявності/відсутності у них розглянутих проблем, дослідити існуючі методи вирішення розглянутих проблем. Розглянуто основні проблеми сучасних рекомендаційних систем: холодний старт для користувачів, холодний старт для об'єктів, постійний холодний старт для користувачів, постійний холодний старт для об'єктів, бульбашка фільтрів. Здійснено порівняльний аналіз відомих методів побудови рекомендаційних систем з точки зору наявності/відсутності у них розглянутих проблем. Визначено напрямки подальших досліджень для розробки методів вирішення існуючих проблем рекомендаційних систем. Висновки: основними проблемами рекомендаційних систем є проблеми холодного старту для користувачів та для об'єктів, постійного холодного старту для користувачів та для об'єктів, а також проблема бульбашки фільтрів. На сьогоднішній день проблема холодного старту практично вирішена за допомогою використання контекстної інформації та створення гібридних рекомендаційних систем. В той же час актуальною стала проблема постійного холодного старту, повного рішення якої на даний час не існує. Перспективним напрямом рішення проблеми постійного холодного старту є використання алгоритмів штучного інтелекту для адаптації до можливих змін у ознаках об'єктів і вподобаннях користувачів. Для вирішення проблеми бульбашки фільтрів слід застосовувати додаткові вимоги до формування списку рекомендацій. Перспективним напрямком вирішення проблеми бульбашки фільтрів, як показало дослідження, є забезпечення формування списку рекомендацій з такими властивостями його елементів як неочікуваність, різноманітність та новизна. В той же час це дуже суб'єктивні показники, для яких ще не існує загальноприйнятих метрик для їх вимірювання та надійних методів забезпечення їх виконання.