Запропоновано математичну модель та розроблено метод розрахунків розсіяння викидів під час пожежі на станції нейтралізації ракетних палив, який не потребує складних і трудомістких вимірів пульсацій метеорологічних параметрів і забезпечує необхідну точність розрахунків, що підтверджено натурними експериментами. Зазначено, що виявлені під час проведення теоретичних та експериментальних досліджень закономірності процесів розповсюдження домішок в атмосфері не суперечать відомим науковим уявленням, а в деяких випадках уточнюють та доповнюють їх. Розроблено новий метод визначення масової концентрації несиметричного диметилгідразину (НДМГ) та нітрозодиметиламіну (НДМА) у газових викидах та об'єктах навколишнього середовища, використання якого сприяє зменшенню на два порядки нижнього рівня визначення масового вмісту аналізованих речовин зі збереженням необхідної точності вимірів. Метод атестовано органами Держстандарту України. Встановлено фактичний склад і концентрацію токсичних викидів у процесі горіння компонентів ракетних палив, їх пари та розчинів під час пожежі на станції нейтралізації. Наведено практичні рекомендації щодо вибору ізолювальних апаратів, їх перевірки та системи обслуговування, вибору лицьових частин і засобів захисту шкіри. На підставі проведених теоретичних та експериментальних досліджень розповсюдження токсичних викидів під час пожежі розроблено раціональні маршрути прямування та екіпіровки особового складу пожежно-аварійних підрозділів, що забезпечують мінімальний час перебування в небезпечній зоні. Визначено місця розміщення постів безпеки та маршрути евакуації постраждалих осіб.

Визначено речовини, що утворюються під час високотемпературного спалювання пестицидів різних класів. Наведено результати натурних випробувань військових агрегатів нейтралізації для спалювання хлорвмістких пестицидів. Обгрунтовано можливість використання агрегатів нейтралізації, які застосовувались у ракетних військах стратегічного призначення для нейтралізації пари та розчинів компонентів ракетного палива, для знешкодження непридатних до використання пестицидів.

Досліджено вплив двох високих рівнів мінерального живлення (N90P60K60S10, N120P90K90S20) на асиміляційний апарат, зернову продуктивність та якість зерна озимої пшениці. Встановлено, що такі дози мінерального живлення сприяли істотному у порівнянні з варіантом без внесення добрив підвищенню фотосинтетичного потенціалу листків посівів у період цвітіння - молочно-воскової стиглості на 50 - 100 % та урожаю зерна на 70 - 80 %. Вміст білка і клейковини зріс меншою мірою - на 5 - 10 %. Тісний взаємозв'язок хлорофільного фотосинтетичного потенціалу листків посівів та урожайності підтвердив важливість регулювання потужності фотосинтетичного апарата певним рівнем мінерального живлення для одержання високих урожаїв інтенсивних сортів озимої пшениці. Збільшення тільки одного з показників асиміляційної поверхні посівів - вмісту хлорофілу в листках - та однакові значення листкового індексу варіанта N120P90K90S20 у порівнянні з N90P60K60S10 дозволять існування певних меж регуляції фотосинтетичного апарата умовами живлення.

Надано результати екологічного моніторингу території Павлоградського хімічного заводу в районі розташування споруд, де зберігаються блоки твердопаливних ракет, а також виробничих приміщень, що призначались для відпрацювання технології утилізації твердого ракетного палива. Техногенного впливу процесів утилізації та зберігання ракетного палива на довкілля не виявлено. Однак, враховуючи, що гарантійний термін зберігання твердопаливних зарядів закінчується і не виключено виникнення нештатних ситуацій, проведення моніторингу є необхідним. Встановлено показники, контроль за якими дозволяє надати об'єктивну та своєчасну оцінку техногенного впливу.

Розглянуто проблему підвищення ефективності використання азотних добрив. Наведено дані щодо застосування різних форм азоту й рідких аміачних добрив у системах живлення пшениці. В польових і виробничих дослідах виявлено позитивний вплив осіннього внесення азоту в амонійній формі на врожайність озимої пшениці.

Досліджено фітоактивність нових синтезованих похідних N-сульфоніламідину. Визначено грамініцидну активність низки обраних похідних N-сульфоніламідину, які за рівнем інгібування варіабельної флуоресценції хлорофілу можна вважати інгібіторами фотосинтезу. Встановлено, що нові сполуки здатні посилювати фітотоксичність грамініциду піноксаден.

The influence of deep sea organic-mineral sediments of the Black Sea (DSOMS) on Smuglianka winter wheat variety yield formation under ground and foliar application is examined, confirming their effectiveness in complex fertilizers. DSOMS elemental composition and possibility of using them as fertilizers and their components in the growing technology of high quality winter wheat and other crops were tested. The results of the DSOMS of the Black Sea study are the basis for the development of environmentally friendly nutrition systems in high growing technology and quality of agricultural crops.

Исследовано влияние продолжительной засухи и обработки растений картофеля синтетическим аналогом цитокинина - полистимулином K - на интенсивность процессов пероксидного окисления липидов и активность антиоксидантных ферментов. Установлено, что засуха индуцирует смещение прооксидантно-антиоксидантного равновесия и активирует пероксидное окисление липидов в листьях картофеля. При этом наблюдается увеличение выделения этилена, проницаемости мембран, уменьшение содержания липидов, а также повышение активности антиоксидантных ферментов (каталазы и пероксидазы). Показано, что процессы пероксидации наиболее интенсивно протекают в фазу бутонизации растений, а активность антиоксидантных ферментов значительно увеличивается в фазу цветения. Экзогенная обработка картофеля полистимулином K способствует снижению процессов пероксидного окисления липидов, стабилизирует активность каталазы и пероксидазы, а также повышает устойчивость растений к засухе.

Розглянуто основи регуляції активності гербіцидів. Визначено вплив елементів мінерального живлення на фітотоксичну дію гербіцидів. Проаналізовано фізіологічні особливості взаємодії макроциклічних сполук гербіцидів. Обгрунтовано фізіологічні принципи регуляції активності основних класів гербіцидів - інгібіторів синтезу амінокислот. Досліджено антидотну активність похідних N-(3-піридоїл)-S,S-діалкілсульфілімінів щодо сої. Викладено фізіологічні основи регуляції фітотоксичної дії протизлакових гербіцидів - інгібіторів ацетил-КоА-КАР-боксилази похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти та циклогександіонів, а також взаємодії елементів живлення з інгібіторами ацетил-КоА-карбоксилази й ацитолактатсинтази.

Досліджено фізико-хімічні та біологічні властивості гербіцидів. Надано схему описів препаратів. Наведено класифікацію гербіцидів за хімічною структурою. Розглянуто основні фізико-хімічні і біологічні властивості відомих гербіцидів, їх антидотів і синергістрів (азафенідину, барбану, бенсуліду, димексаноу, ептаму, карсилу, мезопразину, морфамквату, оксабетринілу тощо).

Досліджено вплив іонів міді та pH середовища на активність ензимів антиоксидантної системи й пероксидне окиснення ліпідів у тканинах коренів проростків озимої пшениці. Встановлено, що в разі добавляння до середовища невеликих кількостей сульфату міді (0,3; 5 мкмоль) антиоксидантна активність у тканинах коренів пшениці підвищується. Зростання кислотності розчину для пророщування посилює вплив іонів Cu²⁺ на рослини озимої пшениці.

Огляд присвячено основам живлення рослин, що зумовлюють розкриття генетичного потенціалу продуктивності пшениці. Розглянуто розвиток цього напряму у відділі фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, роль живлення у формуванні сталих високих урожаїв, а також у подальшому нарощуванні продуктивності зернових злаків.

Наведено результати дослідження впливу <$E gamma>-опромінення насіння кукурудзи та внесення хлориду кадмію в середовище живлення проростків на їх поглинальні та ростові характеристики за умов водної культури. Як поглинальну характеристику використано фактор радіоємності. Насіння опромінено в дозі 35 Гр, концентрація внесеного хлориду кадмію становила 10, 20 і 40 мкМ. Установлено, що опромінення насіння кукурудзи в дозі 35 Гр позитивно впливає на ростові та поглинальні характеристики рослин кукурудзи за умов водної культури. Кількісна оцінка характеру взаємодії радіаційного та токсичного факторів впливу за коефіцієнтом синергізму показала, що радіаційний і токсичний фактори взаємодіють неадитивно. Накопичення кадмію у водній культурі рослин кукурудзи становить 7 - 21 % від початкової внесеної кількості. Показано, що фактор радіоємності по трасеру <^>137Cs є коректним показником стану та реакції рослин за умов водної культури на дію <$E gamma>-опромінення і внесення CdCl2.

Надано опис клінічного випадку діагностики множинної мієломи у чоловіка віком 78 років, що клінічно дебютувала гострим нападом подагри. Пацієнт надійшов у клініку в зв'язку з розвитком першого гострого нападу подагри. Напад характеризувався поліартикулярним ураженням суглобів верхніх і нижніх кінцівок, вираженою запальною реакцією, недостатньою відповіддю на прийом нестероїдних протизапальних препаратів, а також високим рівнем гіперурикемії. Концентрація сечової кислоти в сироватці крові коливалася в межах від 636 до 712 мкмоль/л. Дослідження синовіальної рідини запаленого колінного суглоба дозволило виявити кристали сечової кислоти і підтвердити діагноз гострого подагричного артриту. Одночасно у пацієнта було встановлено значні порушення функції нирок: креатинін - 574 мкмоль/л, сечовина - 39,9 ммоль/ л, швидкість клубочкової фільтрації за CKD-EPI - 8 мл/хв. Добова протеїнурія становила 1,8 г. Ретроспективна оцінка лабораторних показників дала можливість виявити абсолютно нормальні показники ниркової функції через 6 місяців. З огляду на розвиток гострого подагричного артриту, його поліартикулярний характер, тривкий перебіг, швидке залучення нових суглобів, високі значення рівня сечової кислоти під час гострого нападу, що перевищують 600 мкмоль/л (10 мг/дл), досить швидкий розвиток ниркової недостатності (протягом 6 міс.) аж до термінальної стадії, було висловлено припущення про вторинний характер подагри на фоні ураження нирок іншим патологічним процесом. Подальші клінічні, лабораторні та інструментальні дослідження надали можливість верифікувати множинну мієлому з ураженням нирок. Білок Бенс-Джонса в сечі не визначався, не було також зафіксовано гіперпротеїнемії. Однак біль у хребті, ребрах і грудній клітці була підставою для проведення рентгенологічного дослідження кісток скелета. Виявлені типові зміни скелета для множинної мієломи. У мієлограмі відзначено високий уміст плазматичних клітин (21,1), при електрофорезі білків крові виявлено високий показник М-градієнта (30,42 %), а цитохімічне дослідження кісткового мозку повністю підтвердило діагноз множинної мієломи. Навадений клінічний випадок викликав інтерес тим, що множинна мієлома клінічно дебютувала з гострого подагричного артриту, замаскувавши при цьому клінічні прояви ураження нирок та інші симптоми.

Досліджено фузаріози в історичному аспекті. Розглянуто рівні мікотоксинів у рослинницькій продукції. Проведено генетичний аналіз збудників фузаріозів. Розкрито роль сівозмін в ураженні рослин зернових культур фузаріозами. Визначено вплив фону живлення на рівень контролювання збудників видів Fusarium; вплив наносполук на рівень контролювання збудників таких видів. Приділено увагу захисту зернових культур від фузаріозів.

Фосфор - важливий макроелемент для рослин, нестача якого в грунті суттєво лімітує одержання високих урожаїв. Гомеостаз фосфору в рослинах підтримують складні комплексні системи поглинання, транспортування та ремобілізації ортофосфату. Сигнальні системи на рівні кореня, пагона-кореня базипетального й акропетального спрямування включають градієнт Pi, зміни гормонального статусу, мікроРНК, мРНК, цукри, координують реакцію на дефіцит Pi на рівні рослини. Серед шляхів підвищення ефективності використання фосфору (P-use efficiency - PUE) найперспективнішими є біотехнологічні підходи. За допомогою вектора перетворення фосфіту на фосфат створено генетично модифіковані рослини кукурудзи, сої, бавовнику, здатні використовувати фосфіт як добриво. Результати молекулярних досліджень фосфорного живлення культурних рослин уможливили створення генотипів рослин і технологій їх вирощування з високими рівнями PUE, що суттєво підвищує економічну ефективність рослинництва та знижує хімічне навантаження на агрофітоценози.

Досліджено вплив ретардантів класу ацилциклогександіонів (циклогексанкарбоксилатів) на рослини озимої пшениці (Triticum aestivum L.) сортів Смуглянка і Подолянка. Встановлено, що обробка ретардантами - інгібіторами синтезу гіберелової кислоти - призводила до зростання у прапорцевих листках пшениці сорту Подолянка вмісту неорганічних складових редокссистем рослин - мангану, цинку і міді, а в рослинах сорту Смутлянка - цинку і міді. За обробки рослин озимої пшениці сорту Смуглянка мепікватхлоридом + етефоном (терпалом) у її зерні містилось більше магнію і цинку, а за обробки прогексадіоном кальцію + мепікватхлоридом (медакс топом) - мангану, цинку і міді. У разі застосування добрива з амінокислотами у композиціях з ретардантами вміст мікроелементів у прапорцевих листках озимої пшениці підвищувався. За мікроелементним складом рослин можна оцінити перерозподіл неорганічних елементів у системі грунт - рослина, уточнити системи живлення рослин за застосування ретардантів та ідентифікувати чинники, які впливають на нестачу чи надлишок елементів. Ретарданта класу ацилциклогександіонів суттєво не знижували вміст окремих мікроелементів. Проте позакореневі підживлення бором і мікроелементами редокс-гомеостазу у фази ВВСН 21-32 можуть бути важливими за високого рівня азотного живлення й для контролю вилягання похідними циклогександіонів з метою одержання високого врожаю.

Досліджено вплив регуляторів росту рослин класу ацилциклогександіонів на пшеницю озиму (Triticum aestivum L.) високопродуктивних сортів Смуглянка і Подолянка. У роки проведення дослідів рівень вилягання посівів у контролі був невисоким, а на ділянках із застосуванням моддусу й медаксу топ та їх композицій з добривом - відсутнім. Виявлено, що у разі застосування ретардантів конкурентна здатність рослин пшениці у посівах щодо метлюгу звичайного підвищувалась. Встановлено, що за позакореневої обробки рослин ретардантами класу циклогександіонів та інших інгібіторів синтезу гіберелової кислоти разом із мегафолом їх урожайність зростала. Визначено, що зерно озимої пшениці сортів Смуглянка і Подолянка за обробки рослин прогексадіоном кальцію з мепікватхлоридом + мегафол містило відповідно 14,4 і 13,7 % білка та 32,0 і 29,9 % клейковини. Короткостебловий сорт озимої пшениці сорту Смуглянка на відміну від рослин середньорослого сорту Подолянка позитивно реагував на застосування ретардантів щодо впливу на висоту рослин. Встановлено, шо урожайність обох сортів пшениці за одночасного внесення ретардантів і добрива мегафол позакоренево підвищувалась.

Проаналізовано особливості формування органічної речовини в гумусово-дерновому горизонті Leptic Cambisol Прибережної Антарктики під рослинами Deschampsia antarctica Е. Desv. та Haplic Luvisol Лісостепу під рослинами Deschampsia cespitosa (L.) P. Beauv. Проведено порівняльний аналіз внеску амінокислот вищих рослин у формування органічної речовини, чисельності мікроміцетів та актиноміцетів у грунті. Доведено необхідність дослідження процесів іммобілізації органічних речовин в ініціальних грунтах за низьких температур. Згідно з результатами досліджень відмінності у властивостях гумусово-дернових горизонтів таких грунтів меншою мірою пов'язані з хімічним складом прекурсорів органічної речовини грунту, ніж вважали раніше. Встановлено, що грунтам низькотемпературних екосистем властива висока активність меланіновмісних мікроміцетів, які також задіяні у процесах формування гумусових сполук за "меланіновим" шляхом.