Наведено визначення понять "інформація", "телекомунікації", "телекомунікаційні технології", "телеконференція", "відеоконференцзв'язок". Наведено розгорнуту класифікацію та характеристику найбільш розповсюджених телекомунікаційних систем. Зазначено роль телекомунікаційних технологій (ТКТ) у розслідуванні хлочинів. Виокремлено потенційні можливості застосування телекомунікаційної передачі інформації під час розслідування злочинів. Розглянуто питання правового регулювання використання інформації, одержаної телекомунікаційним шляхом. Увагу приділено досягненню світового науково-технічного прогресу та позитивному досвіду зарубіжних країн. Досліджено практику зарубіжних країн щодо використання телекомунікаційної передачі інформації у розслідуванні злочинів. Показано необхідність впровадження у кримінальне судочинство сучасних технологій, а також використання їх на окремих стадіях розслідування та судового розгляду кримінальних справ. Розглянуто характеристику напрямів (можливостей) затосування ТКТ у розслідуванні злочинів, а також можливості їх використання для доказування у кримінальному процесі. Зазначено переваги проведення окремих слідчих дій з використанням ТКТ. Розглянуто питання підвищення ефективності використання криміналістичних обліків на базі впровадження ТКТ. Увагу приділено особливостям процесуальної фіксації інформації, одержаної телекомунікаційним шляхом, та її доказовому значенню.

Розкрито поняття, предмет, об'єкт і суб'єкти судової балістики. Висвітлено історію виникнення, розвитку та сучасний стан судово-балістичної методики. Визначено та проаналізовано найбільш проблемні методологічні аспекти даної методики. Подано інформацію про класифікацію боєприпасів (набоїв) вогнестрільної стрілецької зброї, метод одержання гальванопластичних копій, абсорбційний спектральний аналіз, особливості ідентифікації нарізної зброї за стріляними кулями та гільзами. Наведено рекомендації щодо розробки новітніх експертних методик і визначення найбільш ефективних моделей підготовки фахівців у галузі судово-балістичних досліджень.

Мета дослідження - проаналізувати структуру клініко-неврологічних і нейропсихологічних проявів та вивчити клінічну ефективність кортексину у хворих з наслідками ішемічного півкульного інсульту (ІПІ). Під спостереженням знаходилось 68 хворих з давністю перенесеного ІПІ від 1 місяця до 1 року. Хворі були поділені на 2 групи: основна група 35 (<$E51,5~symbol С~6,1~%>) хворих і контрольна 33 (<$E48,5~symbol С~6,1~%>). Особи основної групи поряд з базисною терапією одержували кортексин протягом 10 днів. Хворі контрольної групи одержували тільки базисну терапію. Використовували шкалу Orgogozo, індекс Бартеля, Mini Mental State Examination (MMSEX), тест на орієнтацію, пам'ять і концентрацію - Orientation Memory Concentration Test. Швидкість редукції неврологічного дефіциту була вищою на тлі прийому кортексину, що підтверджується: зменшенням спастичності на стороні геміпарезу, збільшенням кількості та швидкості відтворення слів (тест на запам'ятовування 10 слів і мовну швидкість) та позитивною динамікою за шкалою MMSE, особливо під час дослідження пам'яті (до лікування <$E2,93~symbol С~0,45> бали, після лікування <$E4,28~symbol С~0,49> бали) і уваги (від <$E3,69~symbol С~0,58> до <$E5,34~symbol С~0,67> бали). У групі контролю статистичної динаміки батів по шкалі MMSE не спостерігалось (<$Eroman p~>>~0,05>). Застосування кортексину позитивно впливає на когнітивні функції та нейродинамічні церебральні процеси.