Розглянуто правові питання регулювання господарської діяльності (ГД) в Україні, національного та зарубіжного законодавства, наведено порівняльний аналіз відповідних норм. Розкрито суть понять суб'єктів господарювання, підприємства, зовнішньоекономічної діяльності, спеціальних (вільних) економічних зон, капітального будівництва, корпоративних прав, цінних паперів у сфері ГД. Проаналізовано особливості правового регулювання ГД в окремих галузях господарювання.

Рассмотрены правовые вопросы регулирования хозяйственной деятельности (ХД) в Украине, национального и зарубежного законодательства, приведен сравнительный анализ соответствующих норм. Раскрыта сущность понятий субъектов хозяйствования, предприятия, внешнеэкономической деятельности, специальных (свободных) зон, капитального строительства, корпоративных прав, ценных бумаг в сфере ХД. Проанализированы особенности правового регулирования ХД в отдельных отраслях хозяйствования.

Викладено теоретичні основи господарського права. Надано загально-правову характеристику суб'єкта господарювання. Обгрунтовано правовий режим майна у сфері господарювання. Описано правові засоби державного регулювання економіки. Розглянуто господарські санкції як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання. Приділено увагу особливостям правового регулювання господарсько-торговельної діяльності, перевезення вантажів, комерційного посередництва у сфері господарювання, а також капітального будівництва та інноваційної діяльності. Розкрито зміст поняття та наведено види фінансової діяльності. Подано інформацію про суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Висвітлено порядок створення та ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон.

У дослідженні вперше здійснено систематизацію положень, які сприяють створенню цілісного уявлення про торговельну марку як об'єкт промислової власності та об'єкт адміністративно-правової охорони та захисту. Доведено, що предмет права промислової власності включає, перш за все, відносини на стадії визнаня та експертизи її об'єктів, зокрема і торговельних марок, які за своєю суттю є відносинами, що характеризуються правовою нерівністю сторін і тому регулюються, в першу чергу, нормами адміністративного права. Запропоновано розгорнуту класифікацію юридичних фактів, які припиняють дію права на торговельну марку: негативні правоприпинні юридичні факти, наслідком яких є юридичне знищення торговельної марки як об'єкта правовідносин та позитивні правоприпинні юридичні акти, наслідками яких є припинення суб'єктивного права на торговельну марку в однієї особи, яке є підставою виникнення чи можливістю за передбачених законом обставин виникнення такого права в іншої особи. Запропоновано авторське визначення поняття "легітимація права на торговельні марки" як адміністративний порядок набуття права на торговельну марку, первинний спосіб набуття права власності на торговельну марку.