Цель работы - дальнейшее изучение оригинального метода оценки функционального состояния организма детей и подростков с сахарным диабетом (СД) 1 типа. Обследовано 23 ребенка с СД 1 типа и 22 практически здоровых школьника. Исследования проводили с помощью диагностического комплекса ФАЗАГРАФ. Вычисляли показатели электрокардиограммы (ЭКГ) и вариабельности ритма сердца (ВРС) в состоянии покоя, на высоте нагрузки и в период реституции, которые образуют 5 классов характерных паттернов. Определяли распределения паттернов в группах. Для показателей АМо и ИН доминантные паттерны класса "Минимум", а для SDNN и RMSSD - класса "Максимум". У 26,1 % больных детей наблюдали атипичные паттерны "Минимум" для показателя SDNN и у 43,5 % - для показателя RMSSD. Нетипичная реакция на нагрузку для показателя pNN50 у больных встречалась в 56,5 % случаев, в то время как у здоровых - только в 9,5 % случаев (p = 0,95). Для показателя симметрии зубца T (betaT) у 26,1 % детей с СД 1 типа выявлены атипичные паттерны "Возрастание" по сравнению с 14,3 % здоровых детей. Подобная реакция наблюдалась и для показателя стандартного квадратичного отклонения симметрии зубца T (СКО betaT). Выводы: выявление атипичных паттернов, характеризующих динамику показателей ВРС и ЭКГ в результате пробы с физической нагрузкой, у детей и подростков с СД 1 типа можно считать статистически значимым диагностическим маркером дисфункции миокарда.

Кардіоваскулярні порушення, що виникають у дітей із цукровим діабетом 1-го типу (ЦД-1), стають основною причиною смертності дорослих пацієнтів і відіграють головну роль у розвитку раптової серцевої смерті. Мета роботи - вивчення додаткових маркерів дисфункції міокарда у дітей із ЦД-1 шляхом аналізу одноканальної електрокардіографії (ЕКГ) у фазовому просторі. Основну групу становили 83 пацієнти віком 4 - 16 років із ЦД-1, контрольну групу - 95 школярів віком 12 - 16 років. За допомогою комплексу Фазаграф (Україна) досліджено й автоматично обчислено параметри ЕКГ першого стандартного відведення. Запис ЕКГ здійснювали у положенні сидячи в стані відносного спокою. Аналіз ЕКГ проводився у часовій і фазовій областях. У дітей із ЦД-1 на відміну від їх здорових однолітків формується типовий патерн традиційної ЕКГ з високим і широким зубцем P, подовженим інтервалом QTc, сплощеним та вузьким зубцем T. Збільшення показника середньоквадратичного відхилення симетрії зубця T (СКВ beta T) виявлялось у 68,7 % відсотків дітей, хворих на ЦД-1, та лише у 30,5 % практично здорових школярів. Показник СКВ beta T вірогідно зростає зі збільшенням тривалості захворювання на ЦД-1 у дітей. Групу високого ризику з розвитку серцево-судинних ускладнень становлять діти з тривалістю ЦД 3 - 5 років. Субоптимальний контроль глікемії та контроль високого ризику значно посилюють нестабільність функціонування міокарда від кардіоциклу до кардіоциклу. Висновки: збільшення показника СКВ beta T може використовуватися як маркер ураження серця у дітей із ЦД-1. Раннє та систематичне обстеження з подальшим аналізом ЕКГ у фазовому просторі та оптимальний контроль глікемії можуть знизити рівень хронічних ускладнень з боку серця у дітей, хворих на ЦД-1.

Цель работы - дальнейшее изучение оригинального метода оценки функционального состояния организма детей и подростков с сахарным диабетом 1 типа (СД1). Обследованы 23 ребенка с СД1 и 22 практически здоровых школьника. Исследования проводили с помощью диагностического комплекса "ФАЗАГРАФ". Вычислялись показатели электрокардиограммы (ЭКГ) и вариабельности ритма сердца (ВРС) в состоянии покоя, на высоте нагрузки и в период реституции, которые образуют пять классов характерных паттернов. Определялись распределения паттернов в группах. Установлено, что для показателей АМо и ИН доминантными были паттерны класса "Минимум", а для SDNN и RMSSD - класса "Максимум". У больных детей в 26,1 % случаев наблюдались атипичные паттерны "Минимум" для показателя SDNN и в 43,5 % - для показателя RMSSD. Нетипичная реакция на нагрузку для показателя pNN50 встречалась у 56,5 % больных, в то время как у здоровых - только в 9,5 %. Для показателя симметрии зубца Т (<$E beta sub roman T>) у детей с СД1 в 26,1 % случаев наблюдались атипичные паттерны "Возрастание" по сравнению с 14,3 % у здоровых детей. Подобная реакция наблюдалась и для показателя среднеквадратичного отклонения симметрии зубца Т (СКВ (<$E beta sub roman T>). Сделаны выводы, что выявление нетипичных паттернов, характеризующих динамику показателей ВРС и ЭКГ в результате пробы с физической нагрузкой, можно считать достоверным диагностическим маркером диабетической кардиомиопатии.