Індекс рубрикатора НБУВ: Р811.4 + Р251 с24 + Х893.9(4УКР)413.1 в76

Рубрики:

Судовомедична експертиза трупа. Судова танатологія

Патологічна анатомія

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж100472 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Викладено питання визначення й епідеміології хронічної критичною ішемії нижніх кінцівок (ХКІНК) і мультифокального атеросклерозу (МА). Запропоновано класифікацію ХКІНК і МА, розглянуто особливості обстеження та охарактеризовано принципи лікування пацієнтів з даними захворюваннями. Наведено методи діагностики поєднаного МА у хворих з ХКІНК, а також хірургічного лікування та лікування після виписки зі стаціонару, фармакотерапії хворих на ХКІНК і МА.

Изложены вопросы определения сущности и эпидемиологии хронической критической ишемии нижних конечностей (ХКИНК) и мультифокального атеросклероза (МА). Предложена классификация ХКИНК и МА, рассмотрены особенности обследования и охарактеризованы принципы лечения пациентов с данными заболеваниями. Приведены методы диагностики совмещенного МА у больных с ХКИНК, а также хирургического лечения, лечения после выписки из стационара, фармакотерапии больных ХКИНК и МА.

Обгрунтовано комплекс нових судово-медичних методів і об'єктивних критеріїв установлення давності настання смерті (ДНС) і часу формування гематом в контексті спектрофотополяриметричного і фазового дослідження часової динаміки післясмертних змін лазерних зображень у зрізах біологічних тканин (БТ) трупа людини та гематомах внутрішніх органів. Розглянуто питання використання методу Джонса для перетворення стовпчиків та стовпців Максвелла, моделювання поляризаційних властивостей основних типів (ОТ) БТ людини, наведено їх класифікацію за двовимірними зображеннями. Описано кореляційну структуру елементів матриці Джонса БТ людини, морфологічну структуру позаклітинної матриці ОТ БТ людини як сукупності біокристалічних анізотропних фібрил. Увагу приділено лазерній статистичній поляриметрії та спектральній фазометрії лазерних зображень зрізів БТ трупа людини для встановлення ДНС.

Проведено аналіз структур судово-медичних служб та порівняльну характеристику навантаження на кожну посаду лікаря судово-медичного експерта залежно від підрозділів судово-медичної експертизи України, Росії, Білорусії та Молдови.

Наведено перелік сучасних методів встановлення давності настання смерті у вітчизняній практиці. Актуальність публікації зумовлена тим, що основні питання, які ставляться судово-слідчими органами перед судово-медичним експертом під час проведення експертизи, це встановлення часу, що минув після настання смерті, та можливість діагностики прижиттєвості наявних у трупа ушкоджень. Для розв'язання поставлених питань вітчизняними науковцями було запропоновано ряд нових методів (біохімічні, спектрофотометричні, флюоресцентні, лазерні поляриметричні та ін.). Одними із найперспективніших у цьому напрямі є фізичні методи дослідження біологічних тканин з використанням лазерних технологій для вивчення динаміки змін оптичних властивостей їх біокристалічної структури після настання смерті.

Мета роботи - оцінити ефективність диференційного підходу до лікування спайкової хвороби очеревини (СХО), поєднаної з абдомінальною хірургічною патологією, та профілактики її ускладнень. У дослідження залучено 142 повторно оперованих пацієнтів із СХО, котрим виконували відкриті абдомінальні операції з приводу гострої та хронічної патології органів черевної порожнини з розкриттям просвіту травного каналу внаслідок втручання або основного захворювання. У групі порівняння (n = 77) використовували традиційні підходи до лікування та профілактики СХО, в основній групі (n = 65) - розроблено алгоритм профілактики і лікування СХО, який, окрім використання протиспайкового гелю (ПСГ), передбачав нові тактичні підходи, розроблені за результатами експериментального дослідження на тваринах, з урахуванням характеристик спайкового процесу, місця розкриття травного каналу, наявності перитоніту та гострої спайкової кишкової непрохідності (ГСКН). Інфекційно-запальні ускладнення (ІЗУ) були у 44,2 % хворих групи порівняння та у 26,2 % - основної групи (p = 0,026). У групі порівняння вони виникли у 19 (61,3 %) хворих, яким застосовували ПСГ, що достовірно більше (p = 0,013), ніж у пацієнтів, яким гель не вводили (15 (32,6 %)), водночас в основній групі у разі застосування ПСГ такої закономірності не виявлено: ІЗУ виникли у 6-ти (31,6 %) пацієнтів. Через 2 роки спостережень клінічні ознаки спайкової кишкової непрохідності (СКН) виявлено у 26 (33,8 %) пацієнтів групи порівняння та у 12-ти (18,5 %) - основної групи (p = 0,04). Повторно госпіталізовано з приводу СКН 17 (22,1 %) хворих групи порівняння та 6 (9,2 %) - основної групи (p = 0,038). З приводу ГСКН протягом 2-х років спостереження прооперовано 10 (13,0 %) хворих групи порівняння і 2 (3,1 %) - основної групи (p = 0,034). Висновки. Упровадження в клінічну практику запропонованого алгоритму профілактики та лікування СХО у разі операцій з розкриттям просвіту травного каналу надало змогу зменшити протягом 2-х років спостереження частку хворих з ІЗУ з 44,2 до 26,2 % (p = 0,026), з клінічними виявами СКН - з 33,8 до 18,5 % (p = 0,04), повторних госпіталізацій з приводу СКН - з 22,1 до 9,2 % (p = 0,038), з приводу ГСКН - з 13,0 до 3,1 % (p = 0,034).

Індекс рубрикатора НБУВ: Х894.9(4УКР)16 + Ц7(4УКР)6:9 + Р811.435

Рубрики:

Криміналістика окремих країн

Тил і постачання збройних сил

Ідентифікація трупа

Шифр НБУВ: Ж100472 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Висвітлено актуальні питання щодо організації роботи судово-медичної служби під час ідентифікації загиблих осіб за умов надзвичайних ситуацій з масовими жертвами людей в Україні.

Викладено морфологічні особливості та механізм утворення перелому кісток черепа з ознаками розшарування під час тривалого перебування частин трупа у воді.

Наведено морфологічні особливості та механізм утворення перелому кісток черепа з ознаками розшарування під час тривалого перебування частин трупа у воді.

Наведено судово-медичну оцінку деяких проявів заподіяння катувань і мордувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання та шляхи їх ефективної документальної фіксації відповідно до положень "Стамбульського протоколу".

Аналіз джерел літератури свідчить про важливе значення молекулярних і генетичних аномалій для діагностики та прогнозування високодиференційованого та медулярного раку щитоподібної залози (РЩЗ). Дослідження зарубіжних і вітчизняних вчених доводять, що порушення в генах RET, BRAF, RAS та PPAR-gamma та визначення індексу проліферації MIB-1 можуть бути використані як потенційні діагностичні або прогностичні маркери високодиференційованого та медулярного РЩЗ. Впровадження цих маркерів у клінічну практику може значно покращити лікування пацієнтів з різними типами РЩЗ.

Вибухова травма призводить до контузійного ураження. Наслідком "прихованої" травми стає результат вторинних трофічних порушень у вигляді ураження хребта. Особливу складність у плані інструментальної діагностики являють внутрішні травматично-контузійні пошкодження м'язів, які формують м'язово-фасціальні футляри судинно-нервових пучків. Мета роботи - визначити роль гострого (підгострого) перебігу синдрому компресії хребтової артерії (СКХА) у формуванні клінічної картини ускладнень реабілітаційного періоду вибухової травми; оцінити можливості хірургічних методів лікування гострого (підгострого) перебігу СКХА. Під спостереженням знаходилось 17 пацієнтів чоловічої статі віком 23,2 +- 2,5 роки (p << 0,05), які одержали вибухову травму у вигляді контузії в термін 73,1 +- 10,3 доби (p << 0,05). Всім пацієнтам було проведено ультразвукову доплерографію магістральних артерій шиї з позиційними ортопедичними пробами, мультиспіральну комп'ютерну томографію (МСКТ) голови, шиї, та брахіоцефальних артерій з дугою аорти. Результати УЗДГ ХА після проведення курсу медикаментозних блокад показали: зменшення синхронного зниження об'ємного кровотоку в сегментах V1 обох ХА у разі обертання голови в правий (лівий) бік у порівнянні з сумарним об'ємним кровотоком в сегментах V1 обох ХА у прямому положенні голови. Тривалість ремісії в I групі хворих при цьому становила 10,8 +- 2,2 доби (p << 0,01, n = 5), в II групи - 8,3 +- 2,4 доби (p << 0,01, n = 12), що, в середньому, перевищувало термін ремісії, який був досягнутий за використання традиційної медикаментозної терапії та мультимодального знеболення. Аналіз одержаних даних надав змогу обгрунтувати показання для хірургічного лікування - екстравазальної декомпресії домінуючої у функціонально-клінічному відношенні ХА в сегменті V1 (область скалено-вертебрального трикутника). Висновки: вибухова травма може призводити до розвинення гострого (підгострого) синдрому компресії хребтової артерії; симптоми вертебро-базилярної недостатності, статико-динамічні порушення, що значно впливають на якість життя хворих, як наслідки вибухової травми, потребують використання інструментальної діагностики на предмет виявлення позиційної екстравазальної компресії брахіоцефальних артерій; у разі неефективності комплексного консервативного лікування хірургічна екстравазальна декомпресія єметодом вибору та надає змогу значною мірою покращити якість життя хворих у віддаленому періоді вибухової травми.

Мета роботи - розробка конструкції, експериментальні дослідження кріогенних параметрів кріоаплікаторів та апробація на експериментальних тваринах кріоаплікаторів, які забезпечують реальну температуру кріодії на рівні -180 <$E symbol Р>C, високу швидкість виходу на цей температурний рівень і ефективну кріодеструкцію поверхневих і глибинних новоутворень різних локалізацій. Матеріали та методи. Проведено експериментальні дослідження теплофізичних параметрів кріоаплікаторів діаметром 30 мм (мінімальної температури та часу її досягнення) залежно від конструкції теплообмінної камери та товщини стінки робочої частини кріоаплікаторів. Вивчено кріоаплікатори, теплообмінна камера яких має вигляд порожнини, радіатора та пористої структури з розміром пор 40, 50, 60 мкм. Теплофізичні параметри кріоаплікаторів вимірювалися за умов теплового контакту робочої поверхні з печінкою експериментальних тварин.

Результати. Експериментальні дослідження засвідчили, що використання в теплообмінних камерах кріоаплікаторів пористої структури із розмірами пор 50 мкм значно підвищує ефективність теплообміну, що забезпечує одну з умов реалізації високої холодильної потужності кріоаплікаторів - високу швидкість охолодження робочої поверхні до мінімальної температури. Мінімальна температура робочої поверхні кріоаплікатора залежить від теплового потоку, який підводиться до поверхні теплообміну, тобто є функцією товщини стінки робочої поверхні кріоаплікатора. Висновки. Результати експериментальних досліджень дали змогу визначити оптимальні параметри кріоаплікаторів, які забезпечують високу ефективність їх практичного застосування для кріодеструкції новоутворень різних локалізацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.101.1-5

Рубрики:

Перитоніти

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні питання щодо організації роботи судово-медичних експертів під час ідентифікації осіб за умов бойових дій з масовими жертвами людей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-5 + Р457.862-5 + Р457.865.7-5

Рубрики:

Цукровий діабет

Хірургічна патологія судин кінцівок

Хірургічна патологія стопи і пальців

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зростає кількість виробників внутрішньокісткових дентальних імплантантів (ВКДІ) та різновиди конструкцій для забезпечення ефективної остеоінтеграції в різних типах кісткової тканини. Мета дослідження - теоретичне обгрунтування алгоритму ідентифікації різних видів агресивної різьби ВКДІ залежно від типу кістки та протоколу виконання імплантації. Дослідження проведено in vitro та in vivo, на базі зуботехнічної лабораторії та ортопедичного відділення Університетської стоматологічної поліклініки м. Ужгород, протягом 2,5 років, і тривають надалі. В ході дослідження створено базу даних 56 різних типів імплантів із агресивною різьбою 38 імплантологічних систем. Відібрані зразки диференційовано за критерієм, типом конструкційних елементів, що забезпечують фіксацію з кісткою, шляхом їх рентгенологічного та візуального (оптичного) дослідження. За використання відповідного масштабу (1:1) визначено крок різьби, форму різьби, глибину різьби й особливості апікальної частини імплантанта. Запропоновано алгоритм ідентифікації типів фіксуючих елементів імплантатів. Обгрунтовано необхідність диференціації різних типів різьби, для подальшого удосконалення системи судово-стоматологічної ідентифікації ВКДІ за допомогою рентгенологічних, оптичних і лабораторних досліджень. Запропонована методика показала високий ступінь ефективності. Використаний алгоритм надав змогу визначити уточнювальні критерії ідентифікації ВКДІ шляхом детальнішого дослідження різьби та підвищити її ефективність.

Мета роботи - теоретично обгрунтувати використання методів ультразвукової діагностики (ехо-імпульсний метод, метод дефектоскопії, імпульсний фазовий метод, водоімерсійний метод) для ідентифікації основних стоматологічних матеріалів та експертної оцінки якості надання стоматологічної допомоги населенню. Принцип ідентифікації полягає у співставленні теоретично обрахованих показників ультразвуку з одержаними лабораторними даними. Враховуючи параметри ультразвукових хвиль та етапи функціонування вище перелічених методів досліджень, рекомендовано використовувати водоімерсійний метод в програмі дентальної ідентифікації, який забезпечує найбільшу достовірність показників довжини ультразвукової хвилі за експериментальних умов (величина значення відносних похибок 1,26 - 1,03 %). Перспектива подальших досліджень полягає у дослідженні можливості ретроспективного аналізу змін параметрів ультразвукової хвилі залежно від зміни фізичних властивостей і хімічного складу пломбувальних матеріалів, якості проведеного ортопедичного лікування.

Вивчено клінічну ефективність розробленого алгоритму диференційної діагностики та лікування гострої мезентеріальної ішемії (ГМІ) на підставі аналізу основних клінічних ознак, які б давали підстави припустити її наявність, визначення супутніх захворювань як факторів ризику виникнення ГМІ, оцінки результатів доступних неінвазивних та інвазивних методів діагностики, кореляції між показниками виживання хворого та консервативним і оперативним лікуванням залежно від форми, стадії ГМІ та станом пацієнта.