Індекс рубрикатора НБУВ: Ч516.04

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено огляд iнструментiв анотацiї. Зроблено спробу категоризувати й оцiнити деякi з iснуючих iнструментiв анотацiї, якi вiдрiзняються за своєю архiтектурою, методами добування iнформацiї, початковою онтологiєю, рiвнем автоматизацiї, продуктивнiстю та iншими характеристиками.

Розглянуто деякі підходи та проблематику побудови сервіс-орієнтованої електронної бібліотеки, де доступ здійснюватиметься на динамічній основі. Для цього запропоновано використовувати композицію веб-сервісів. Зокрема Консорціум W3C для композиції веб-сервісів рекомендує використовувати мову OWL-S, призначену для опису онтології обслуговування, яка покривається веб-сервісами. Представлено ідею планування на базі ціле-орієнтованої парадигми для вирішення задач користувача.

Наведено інформацію про побудову сервіс-орієнтованої бібліотеки. Взаємодії сервісів - це динамічний процес і для проведення аналізу цієї дії є необхідною формалізація. Використано дескриптивну логіку для опису цього процесу. Виділено базові сервіси електронної бібліотеки, на основі яких можливо компонувати веб-сервіси і подання цього процесу на OWL-S. Такий підхід обгрунтовано у межах технології Semantic Web, що дозволить втілити всі переваги цієї технології.

Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено вплив хімічного, мінерального та структурного складу лужних гірських порід, які використовували як сировину для виробництва мінерального волокна, на технологічні параметри процесу, що дозволяє визначити можливість переробки сировини з меншими енерговитратами та її використання як однокомпонентної шихти дя одержання різних видів волокон. Доведено можливість одержання волокна з заданими характеристиками, а саме: хімічною та температурною стійкістю. З врахуванням балансу сил, діючих за довжиною волокна та температурно-в'язкісної характеристики процесу створено математичну модель газового роздмухування мінерального волокна високошвидкісним газовим потоком, яка враховує всі значущі параметри, що впливають на технологічний процес та дає змогу створити програму автоматичного керування процесом. Визначено принципи створення нових композицій на основі базальтового волокна різного діаметра. Розроблено ефективні технологічні методи одержання та модифікування нових композицій на основі мінерального волокна.

Проведено порівняльний аналіз сировинної бази галузі промисловості - виробництва базального волокна. Досліджено хімічний та мінеральний склад базальтових порід. Визначено придатність певного складу сировини для одержання шпательного або безперервного волокна. З'ясовано вплив хімічного та мінерального складу гірських порід на якісні показники розплаву та фізико-хімічні характеристики одержаного з розплаву базальтового волокна. Установлено зміни якісних характеристик безперервного волокна за впливу в'язкості розплаву та конструкції філь'єрної пластинки. Доведено можливість заміни платинових філь'єрних пластин на пластини з жаротривких сплавів. Наведено нову конструкцію такої пластинки. Запропоновано схему розробленої установки щодо виробництва безперервного волокна та порівняльні характеристики одержаного за промислових умов полотна на основі безперервного базальтового волокна, створеного з використанням скловолокна. З урахуванням взаємозв'язку випромінювання теплової енергії з площею поверхні випромінюваного тіла та залежності в'язкості розплаву від його температури запропоновано принципово нове тлумачення процесу утворення вторинних ниток за умов роздуву первинних ниток газовим полотном. Досліджено процеси волокноутворення під час роздуву первинних ниток у процесі одержання супертонкого воллокна. Установлено параметри процесу, за яких утворюється супертонке волокно потрібної довжини та діаметру. Запропоновано спосіб і описано установку для виробництва суміші тонкого та супертонкого волокна, на її основі одержано новий вид нетканого матеріалу - композитного полотна.

Досліджено характер зміни рефракції рогівки залежно від анатомо-фізіологічних особливостей ока (діаметра рогівки, аксіальної довжини ока, внутрішньоочного тиску), віку та статі пацієнта, а також типу та ширини тунельних розрізів на 529-ти очах за результатами реабілітації хворих на катаракту. Розроблено математичну модель післяопераційного рогівкового астигматизму в разі екстракції катаракт через тунельні розрізи. Запропоновано спосіб лікування катаракти, що передбачає індивідуальний підхід до використання різних тунельних розрізів для профілактики післяопераційного та корекції вихідного рогівкового астигматизму. Для практичної реалізації нового способу лікування розроблено комп'ютерні програми "Комплексна автоматизована історія хвороби офтальмологічного профілю OPHTALMUS" та "Система підтримки прийняття рішення лікарем-офтальмохірургом відносно типу тунельного розрізу, що має бути виконаний з метою формування оптимальної післяопераційної рефракції рогівки за умов хірургічного лікування катаракти Sphera Lux". Установлено, що використання розробленого способу хірургічного лікування катаракти дозволяє підвищити ефективність реабілітації хворих на катаракту, досягти некоригованої гостроти зору у віддалений термін після операції більше 0,6 - у 52 % випадків і більше 0,8 - у 23 %.

Науково обгрунтовано застосування диференційованих схем антибіотикопрофілактики й антибіотиколікування в разі абсцесу та флегмони параректальної клітковини у хворих з глибокими формами гострого парапроктиту. Для попередження розвитку флегмони тазу у хворих з поширеними формами гострого парапроктиту запропоновано проведення додаткових радіальних промежинних розрізів. Вперше проведено порівняльний аналіз переваг прямого ендолімфатичного введення антибіотиків у хворих з поширеними глибокими формами гострого парапроктиту. Встановлено ефективність місцевого лікування післяопераційних гнійних ран промежини й анального каналу за допомогою комбінованих водорозчинних лініментів "Ацербін" та "Офлокаїн" в першій фазі ранового процесу.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 246 хворих у проктологічному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні в період з 2000 по 2008 р. Чоловіків було 232, жінок - 14, вік хворих від 18 до 46 років. З приводу абсцесу епітеліальних куприкових ходів (ЕКХ) госпіталізовані 38 (15,4 %) хворих, атипового розташування ЕКХ - 6 (2,9 %). Дермоїдна кіста крижової ділянки діагностована у 12 (5,8 %) хворих. У 176 (84,6 %) хворих здійснене радикальне висічення всіх ЕКХ з підшиванням країв шкіри і підшкірного прошарку до країв жовтих зв'язок чи окістя остистих відростків крижової кістки в дні рани. У 32 (15,4 %) хворих після радикального висічення ЕКХ операцію завершували накладенням навідних вузлових швів з тампонуванням рани марлевою смужкою. У 12 (4,9 %) хворих проведене радикальне висічення дермоїдноі кісти з підшиванням країв шкіри і підшкірного прошарку до дна рани. У 38 (15,4 %) хворих з абсцесом ЕКХ здійснювали розкриття гнійника, дозовану некректомію, рану вели відкритим способом. Через 2 - 4 міс виконували радикальне оперативне втручання. Рецидив захворювання виник у 3 (1,28 %) пацієнтів внаслідок нерадикального висічення ЕКХ.

Мета роботи - моделювання процесу гальмування шахтного локомотива АРП10РВ колісно-колодковими гальмами сумісно з магніторейковими гальмами (МРГ) або довантажувачами. Складено рівняння Лагранжа другого роду, які після перетворювання в диференційні рівняння другого порядку розв'язано в математичному пакеті Wolfram Mathematica 8 з одержанням величини гальмівного шляху. Теоретично досліджено можливість використання МРГ двовісного локомотива АРП10РВ масою 10 т зі складом навантажених вагонеток як магніторейковий довантажувач (МРД). Доведено, що підвіска секцій МРД на тягах до поздовжньої балки, що спирається на букси першої та другої колісних пар під кутами, близькими до вертикалі, дозволяє довантажити колеса локомотива та використати більш високе значення коефіцієнта зчеплення для реалізації сил гальмування шахтного локомотива, ніж величина коефіцієнта тертя ковзання секції МРГ по поверхні кочення рейки.

Розглянуто базові основи створення та функціонування інформаційного простору електронних бібліотек (ЕБ) наукових і навчальних закладів. Досліджено науково-термінологічний апарат створення та функціонування ЕБ, визначено їх функціональні можливості. Описано технологію створення ЕБ на основі програмного забезпечення EPrints. Розкрито передумови проектування та впровадження ЕБ наукових і навчальних закладів, проаналізовано зарубіжний досвід їх створення та використання. Розглянуто організаційно-інформаційне забезпеченя наукової діяльності в НАПН України. Висвітлено особливості підготовки науковців і бібліотечних працівників до роботи з ЕБ.

Визначено попередні умови проектування мережі електронних бібліотек НАПН України, основні компоненти та базові сервіси для створення мережі електронних бібліотек (ЕБ). Проаналізовано основні підходи щодо формування інформаційних ресурсів ЕБ, основні організаційні засади створення й адміністрування ЕБ. Запропоновано методологію наповнення ЕБ ресурсами й підходи щодо розроблення типових проектних рішень для побудови ЕБ. Зазначено, що мережа електронних бібліотек дозволить змінити принцип інформаційного обслуговування користувачів та по-новому організувати робоче місце науковця.

Определены предварительные условия проектирования сети электронных библиотек НАПН Украины, основные компоненты и базовые сервисы для создания сети электронных библиотек (ЭБ). Проанализированы основные подходы к формированию информационных ресурсов ЭБ, основные организационные основы создания и администрирования ЭБ. Предложена методология наполнения ЭБ ресурсами и подходы по разработке типовых проектных решений для построения ЭБ. Отмечено, что сеть электронных библиотек позволит изменить принцип информационного обслуживания пользователей и по-новому организовать рабочее место ученого.

This article indicates the preconditions of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine digital libraries network design, the core components and basic services for a digital libraries network (DL). The basic approaches to formation of DL information resources are analyzed, as well as emphasized the major organizational principles for the creation and administration of DL. There is proposed a methodology for filling of DL by resources and development of typical approaches to design solutions for DL construction. It is noted that a digital libraries network will change the principle information service of users and is a new way to organize a workplace for scientist.

Визначено показники та параметри для інформаційно-технологічного моделювання рівня інтенсивності фізичних навантажень за допомогою побудови індивідуальних портретів фізіологічної кривої студентів з захворюванням серцево-судинної системи. Запроваджено методику керування інтенсивністю фізичних навантажень, фізичним і функціональним станом організму студентів за допомогою побудови індивідуальних портретів фізіологічної кривої (ІПФК) академічного заняття з прогнозуванням інтенсивності, обсягу занять та видів фізичних вправ. Доведено продуктивність застосування запропонованої методики для покращання адаптаційних можливостей організму студентів та зростання моторної щільності академічних і самостійних занять. Результати дослідження фізіологічних показників показано в таблиці.

Определены показатели и параметры информационно-технологического моделирования уровня интенсивности физических нагрузок с помощью построения индивидуальных портретов физиологической кривой студентов с заболеванием сердечно-сосудистой системы. Введена методика управления интенсивностью физических нагрузок, физическим и функциональным состоянием организма студентов посредством построения индивидуальных портретов физиологической кривой (ИПФК) академического занятия с прогнозированием интенсивности, объема занятий и видов физических упражнений. Доказана производительность применения предложенной методики для улучшения адаптационных возможностей организма студентов и рост моторной плотности академических и самостоятельных занятий. Результаты исследования физиологических показателей представлены в таблице.

Defined are the indicators and parameters of information technology of level simulation exercise intensity by building individual portraits of the physiological curve of the students with the disease of the cardiovascular system. Introduced is the method of controlling the intensity of physical activity and physical functional status of the body of students through the construction of individual portraits of the physiological curve (IPFK) of the academic studies predicting by intensity of activities and exercise’s types. Proved is the performance of the application of the proposed methodology to improve the adaptive capacity of the body of students and increase the density of motor academic and self study. Results of the study of physiological parameters are presented in the table.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 52 хворих з глибокими формами гострого парапроктиту (ГП). Серед них - 33 (63,5 %) чоловіків, 19 (36,5 %) жінок. Вік хворих від 19 до 78 років. Ішіоректальний ГП виявлено у 28 (53,8 %) хворих, пельвіоректальний ГП - у 10 (19,2 %), ретроректальний ГП - у 8 (15,4 %), підковоподібний ГП - у 6 (11,5 %) хворих. Вивчено ефективність місцевого лікування післяопераційних ран промежинної ділянки у 22 (42,3 %) хворих, яким з першого дня після операції призначено 10 %-ну бензойну мазь на гідрофільній основі. У 30 (57,7 %) хворих місцеве лікування проведено за звичайною методикою. Групи хворих зіставлено за віком, статтю, глибиною залягання гнійника. На основі проведених клінічних, лабораторних, бактеріологічних та гістологічних досліджень встановлено лікувальну ефективність 10 % бензойної мазі на гідрофiльній основі при місцевому лікуванні ран у хворих із глибокими формами ГП на першій фазі раневого процесу.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 16 хворих на гострий ішіоректальний парапроктит (ГІП) віком від 19 до 78 років. Вивчено ефективність місцевого лікування післяопераційних ран промежинної ділянки у 16 хворих, оперованих з приводу ГІП. На основі проведених клінічних, лабораторних, бактеріологічних та цитологічних досліджень встановлено лікувальну ефективність мазей "Ацербін" та "Офлокаїн" для місцевого лікування гнійних ран промежини та анального каналу у хворих на ГІП у першій фазі раневого процесу.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 285 хворих з різними формами гострого парапроктиту (ГП). Проаналізовано результати застосування ультрасонографії та МРТ для діагностики глибоких форм ГП у 57 хворих. Віддалені результати лікування в терміни до двох років вивчено у 65 хворих на глибокі форми ГП.

Розглянуто проблеми побудови сервіс-орієнтованих Веб-додатків реального часу. Зокрема для прогнозування часу виконання високонавантажених додатків, за умови стаціонарності навантаження, запропононовано використовувати модель Ерланга з чергою нескінченної довжини, а також новий алгоритм адаптивного прогнозування часу виконання. Як практичну реалізацію, апробовано пропозиції на системі виконання виводу класифікації онтологій, та планування часу виконання.

Наведено методи раціонального вирішення творчих (винахідницьких) завдань. Розкрито тему винахідництва як результат технічної творчості. Висвітлено матеріал із застосування технічної естетики та ергономіки у процесі створення нових технічних рішень та їх художнього конструювання. Описано підхід до визначення економічної доцільності розробки і впровадження результатів технічної творчості у виробництво.

Набула подальшого розвитку математична модель процесу гальмування шахтного локомотива колісно-колодковим гальмом з одночасним довантаженням осей магніторейковим довантажувачем (МРД), що враховує вплив динамічних і геометричних недосконалостей рейкової колії. Уточнено залежність коефіцієнта тертя МРД від швидкості ковзання, що враховує вплив зміни залишкової сили притискання до рейки, обумовленої передачею частини сили магнітного тяжіння на осі екіпажу. Вперше теоретично обгрунтовано, що для забезпечення працездатності та стабільного значення сили магнітного притягання МРД повинен складатися з двох секцій, з'єднаних поступальною парою з пружними елементами жорсткістю від 1,7 · 10⁵ до 2,15 · 10⁵ Н/м. Вперше теоретично обгрунтовано вплив ефекту довантаження осей на гальмівні характеристики шахтного локомотива. Вперше визначено геометричні параметри секційного магнітного блока МРД, жорсткісні характеристики пружних елементів поступальної пари та раціональні значення кута нахилу тяг системи підвішування, які дозволяють покращити гальмівні характеристики локомотива за реальних умов експлуатації.

Мета роботи - проаналізувати ефективність ультрасонографії і магнітно-резонансної томографії у діагностиці глибоких форм гострого парапроктиту (ГП). Проаналізовано результати застосування ультрасонографії та магнітно-резонансної томографії для діагностики глибоких форм ГП у 57 хворих. Серед них - 39 (68,4 %) чоловіків, 18 (31,6 %) жінок. Вік хворих коливався від 20 до 76 років. Ішіоректальна форма виявлена у 23 (40,4 %) хворих, пельвіоректальна - у 10 (17,5 %), ретроректальна- у 8 (14,03 %), підковоподібна - у 12 (21,05 %) хворих, у 4 (7,02 %) хворих-діагностовано флегмону параректальної клітковини. За допомогою ультрасонографії та магнітно-резонансної томографії підтверджено наявність гнійних осередків в параректальній клітковині, уточнено їх локалізацію і поширеність, що надало можливість обгрунтувати вибір раціонального способу оперативного втручання. Висновки: застосування ультрасонографії та магнітно-резонансної томографії перед проведенням оперативного втручання у хворих на глибокі форми ГП надало можливість виявити топографічне розміщення гнійника, його розміри, форму та напрям первинного гнійного ходу.