Наведено перші 4 розділи керівництва Всесвітньої організації алергологів DRACMA (Diagnosis and Rationale for Action against Cow's Milk Allergy), що стало прототипом для створення вітчизняних Настанов по веденню хворих з алергією до коров'ячого молока. Настанови розроблені робочою групою за ініціативи Асоціації алергологів, Асоціації дитячих гастроентерологів і нутриціологів, Асоціації імунологів, алергологів та імунореабілітологів України та за підтримки МОЗ України.

Наведено 5 та 6 розділи керівництва Всесвітньої організації алергологів DRACMA (Diagnosis and Rationale Jor Action against Cow's Milk Allergy), що стало прототипом для створення вітчизняних Настанов по веденню хворих з алергією до коров'ячого молока. Настанови розроблені робочою групою за ініціативи Асоціації алергологів, Асоціації дитячих гастроентерологів та нутриціологів, Асоціації імунологів, алергологів та імунореабілітологів України та за підтримки МОЗ України.

Наведено розділи 7, 8 та 9 керівництва Всесвітньої організації алергологів DRACMA (Diagnosis and Rationale for Action against Cow's Milk Allergy), що стало прототипом для створення вітчизняних Настанов по веденню хворих з алергією до коров'ячого молока. Настанови розроблені робочою групою за ініціативи Асоціації алергологів, Асоціації дитячих гастроентерологів та нутриціологів, Асоціації імунологів, алергологів та імунореабілітологів України та за підтримки МОЗ України.

Наведено розділ 10 керівництва Всесвітньої організації алергологів DRACMA (Diagnosis and Rationale for Action against Cow's Milk Allergy), що стало прототипом для створення вітчизняних Настанов по веденню хворих з алергією до коров ячого молока. Настанови розроблені робочою групою за ініціативи Асоціації алергологів, Асоціації дитячих гастроентерологів та нутриціологів, Асоціації імунологів, алергологів та імунореабілітологів України та за підтримки МОЗ України.

Наведено розділ 11 та 12 керівництва Всесвітньої організації алергологів DRACMA (Diagnosis and Rationale for Action against Cow's Milk Allergy), що стало прототипом для створення вітчизняних Настанов по веденню хворих з алергією до коров'ячого молока (АКМ). У цих розділах розглядаються проблеми прогнозу АКМ (розділ 11) та сучасні методи лікування, запропоновані у керівництвах різних країн (розділ 12). Настанови розроблені робочою групою за ініціативи Асоціації алергологів, Асоціації дитячих гастроентерологів та нутриціологів, Асоціації імунологів, алергологів та імунореабілітологів України та за підтримки МОЗ України.

Розглянуто сучасні аспекти епідеміології, діагностики, клініки й лікування гострих ротавірусних діарей у дітей. Наведено основні положення консенсусу ESPGHAN (2014) стосовно гострих діарей. Проведено аналіз ефективності застосування в комплексі лікування гострої ротавірусної діареї інтерферонпродукуючого пробіотичного препарату Субалін. Показано його ефективність на підставі аналізу літератури й власних даних.

Розглянуто питання діагностики й лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей. Наведено діагностичний алгоритм діагностики респіраторних захворювань у дітей та дорослих. Показано можливості застосування рекомбінантних інтерферонів, зокрема інтерферону альфа-2b (Лаферобіон), у терапії різних вірусних захворювань у дітей, починаючи від народження.

Розглянуто сучасні підходи до лікування гострих діарей з урахуванням рекомендацій ESPGHAN (2014), що передбачають використання пероральної регідратаційної терапії, цинку в дозі 10 мг/день у дітей до 6 міс., у дітей старше 6 міс. - 20 мг/день протягом 10 - 14 діб, пробіотиків, антисекреторних та протиблювотних препаратів, сорбентів та антибіотиків.

Наведено огляд засідання ради експертів у галузі "Дитяча гастроентерологія та нутриціологія", що відбулось 28 - 29 листопада 2015 р. в м. Трускавець, а також надано резолюцію, що була ухвалена на нараді.

Наведено розділи 13 та 14 керівництва Всесвітньої організації алергологів DRACMA (Diagnosis and Rationale for Action against Cow's Milk Allergy), що стало прототипом для створення вітчизняних Настанов по веденню хворих з алергією до коров'ячого молока. У цих розділах розглядаються питання можливості виключення білків коров'ячого молока з дієти без замінників молока (розділ 13) і рекомендації щодо вибору замінної суміші (розділ 14). Настанови розроблені робочою групою за ініціативи Асоціації алергологів, Асоціації дитячих гастроентерологів та нутриціологів, Асоціації імунологів, алергологів та імунореабілітологів України та за підтримки МОЗ України.

Наведено розділи 15, 16, 17, 18 і 19 керівництва Всесвітньої організації алергологів DRACMA (Diagnosis and Rationale for Action against Cow's Milk Allergy), що стало прототипом для створення вітчизняних Настанов по веденню хворих з алергією до коров'ячого молока (АКМ). У цих розділах розглядаються основні характеристики молока від різних тварин, яке використовують для заміни коров'ячого молока (розділ 15); забезпечення харчової цінності при лікуванні АКМ (розділ 16); вибору лікувальної суміші за різних клінічних ситуацій (розділ 17); Grade-рекомендації щодо імунотерапії АКМ (розділ 18) та рекомендації для дослідження та впровадження DRACMA (розділ 19). Настанови розроблено робочою групою за ініціативи Асоціації алергологів, Асоціації дитячих гастроентерологів і нутриціологів, Асоціації імунологів, алергологів та імунореабілітологів України та за підтримки МОЗ України.

Зазначено, що поширеність алергічних захворювань є високою серед дітей, включаючи і дітей раннього віку. У зв'язку з цим питання своєчасної профілактики, діагностики і лікування є надзвичайно актуальними. Золотим стандартом діагностики вважається проведення провокаційної проби. Для профілактики виникнення харчової алергії у дітей із високим ризиком її виникнення і за неможливості використання грудного молока необхідно рекомендувати вживання гіпоалергенних сумішей на основі часткового гідролізу білка з комплексом олігосахаридів, що мають доведений позитивний ефект у перші 4 міс життя. Для елімінаційної дієти за алергії на білок коров'ячого молока у немовлят на штучному вигодовуванні мають застосовуватись суміші на основі значного гідролізу білка протягом 6 - 12 міс. У разі їх неефективності та у випадку тяжких форм алергії на білок коров'ячого молока рекомендовано амінокислотні суміші.

На сьогодні порушення травної системи в дітей перших років життя залишаються актуальною проблемою практичної педіатрії та поширеною причиною звернень батьків до лікаря. Важливе значення в генезі розвитку функціональних порушень травної системи дітей цього віку може мати лактазна недостатність. В анкетно-опитувальне дослідження включено 327 дітей із міста Львів. Мета роботи - оцінка частоти клінічних симптомів, що можуть бути пов'язані з лактазною недостатністю в дітей першого року життя. Серед клінічних симптомів у дітей раннього віку, за даними анкетування, переважали зригування та коліки, розлади випорожнень. Діагноз лактазної недостатності встановлено у 3,4 % (11) дітей, приймали фермент лактазу 2,8 % (9) дітей.

Зазначено, що кольки є поширеною проблемою й спостерігаються приблизно у 20 % немовлят, що зазвичай турбує батьків та спонукає звертатись по медичну допомогу. Незважаючи на той факт, що кольки, які проявляються плачем і проблемою зі сном, у немовлят часто минають самостійно, надмірний плач асоціюється з постнатальною депресією в матері, що може мати негативний вплив на сімейні відносини та зменшувати тривалість грудного вигодовування. Обговорено доцільність та ефективність дієтотерапії й медикаментозного лікування кольок у немовлят.

За останні десятиріччя стан здоров'я та фізичний розвиток дитячого населення України погіршуються. Серед факторів, що спричиняють зниження рівня дитячого здоров'я, чи не найважливіша роль відводиться навчальному навантаженню, стресогенна дія якого веде до розвитку дезадаптаційного синдрому з невротичними реакціями різного ступеня інтенсивності. На основі даних анкетування школярів м. Львів у 2002 р. (20 000 школярів), 2013 р. (32 000 учнів) і 2017 р. (70 000 школярів) поданий порівняльний аналіз вікової частоти основних скарг і симптомів, медико-соціальних особливостей учнів 1 - 11-х класів. Стан здоров'я школярів останніми роками не має тенденції до покращання. Найбільш частими є скарги школярів на біль у животі, печію, нудоту, біль голови, зниження апетиту, симптоми вегетативної лабільності й астенічного синдрому, інші симптоми синдрому шкільної дезадаптації, що, ймовірно, пов'язано з високим рівнем шкільного навантаження, неадекватним харчуванням, дією стресогенних факторів на тлі значного зниження фізичної активності школярів. Сучасний раціон школярів є незбалансованим, він не забезпечує добового надходження всіх необхідних нутрієнтів, у тому числі вітамінів і мікроелементів. Висновки: комплексний підхід до оцінки стану здоров'я школярів на основі об'єктивної інформації, впровадження нових оздоровчих технологій, об'єднання зусиль медичних працівників, педагогів і батьків може запобігти розвитку функціональних порушень і органічної патології в школярів, їх хронізації, зменшити симптоми шкільної дезадаптації, підвищити рівень здоров'я і їх здатність до навчання, а також запобігти розвитку захворювань у дорослому віці. При цьому дана технологія не вимагає значних фінансових інвестицій.