В історичному аспекті проаналізовано питання про обмежену осудність. Запропоновано матеріал щодо дискусій з приводу обмеженої осудності у кримінальному праві. Розглянуто законодавчі концепції про обмежену осудність у зарубіжному та українському кримінальному законодавстві.

В историческом аспекте проанализирован вопрос об ограниченом осуждении. Предложен материал о дискуссиях по поводу ограниченного осуждения в криминальном праве. Рассмотрены законодательные концепции об ограниченном осуждении в зарубежном и украинском криминальном законодавстве.

Висвітлено основні проблеми кримінології на сучасному етапі розвитку науки. Розглянуто питання феноменології та етіології злочинності, розкрито причини та описано механізм злочинної поведінки. Наведено кримінологічну характеристику видів злочинності, які становлять найбільшу загрозу для суспільства. Представлено основні нормативні акти у сфері контролю за злочинністю.

Освещены главные проблемы криминологии на современном этапе развития науки. Рассмотрены вопросы феноменологии и этиологии преступности, раскрыты причины и описан механизм преступного поведения. Изложена криминологическая характеристика видов преступности, которые представляют наибольшую опасность для общества. Приведены основные нормативные акты в сфере контроля за преступностью.

Розглянуто неосудність і види осудності - обмежену та вікову, проблему спеціальної осудності. Проаналізовано вчення про осудність-неосудність у його історичному розвитку. Основну увагу приділено концепції обмеженої осудності: поняттю, природі, ознакам, співвідношенню з іншими кримінально-правовими поняттями та інститутами, правовим наслідкам визнання особи обмежено осудною. Розглянуто вікову осудність неповнолітніх правопорушників, які досягли віку кримінальної відповідальності, однак внаслідок затримки психофізіологічного розвитку не відповідають формально своїй віковій групі. Під час розгляду особливостей відповідальності осіб похилого віку акцентовано увагу на можливості реалізації покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років у поєднанні з примусовим лікуванням у спеціальних інтернатах. Вирішення проблеми спеціальної осудності має полягати не в площині встановлення особливих критеріїв для осіб певних професій, а у застосуванні злочинної недбалості або казусу. Наведено нормативні положення законодавчих актів Канади, США, Англії, ФРН, Польщі, Угорщини, проаналізованих на засадах вітчизняної кримінально-правової доктрини, положень чинного законодавства України.

Надано визначення кримінально-правової санкції, проаналізовано її сутність, правову природу та змістові характеристики. Проаналізовано санкції норм КК України з урахуванням виокремлення примусових та заохочувальних санкцій. Наведено характеристику санкці у контексті процесів соціальної взаємодії. Запропоновано методологічний підхід до аналізу засад та принципів формування санкцій, який передбачає використання сучасного методологічного контексту правової науки. Обгрунтовано тезу про те, що засади формування кримінально-правових санкцій можуть бути представлені у вигляді сукупності, елементи якої є певним чином упорядкованими. Наскрізний для цієї сукупності понятійний контекст повТязаний з категорією справедливості і проблематикою цінностей і оцінок у сфері кримінального права. Виокремлено засади формування санкцій на макрорівні (граничні та безпосередні) та засади побудови санкцій норм кримінального закону. Запропоновано аналіз обгрунтування санкцій норм Загальної та Особливої частин КК України з виокремленням базових проблемних аспектів та шляхів усунення недоліків у цій сфері. Визначено трирівневий підхід до принципів формування санкцій кримінально-правових норм, який включає загальні, особливі та специфічні принципи.

Висвітлено функції кримінології. Розглянуто ознаки, характеристики та функції злочинності. Подано інформацію про кримінологічну характеристику злочинності в Україні. Обгрунтовано теорії пояснення злочинності та їх практичне значення. Розкрито механізм індивідуальної злочинної поведінки. Наведено загальні правила проведення кримінологічних досліжень. Обгрунтовано принципи запобігання злочинності.

Наведено дані про поширеність артеріальної гіпертензії (АГ) та факторів ризику формування підвищеного артеріального тиску у дітей і підлітків; описано основні методи обстеження для раннього виявлення АГ; розглянуто профілактичну стратегія щодо АГ.

Приділено увагу національній безпеці як об'єкту кримінально-правової охорони. Проаналізовано склад ухилення від сплати податків. Розглянуто примусові заходи виховного характеру як специфічні заходи кримінально-правового впливу. Розроблено класифікацію способів легалізації доходів, одержаних у результаті організації злочинної діяльності. Охарактеризовано особливості одержання первинної оперативної інформації про незаконний обіг товарів. Досліджено проблеми реалізації повноважень слідчого щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Розглянуто можливість укладання компромісу за Кримінально-процесуальним кодексом УРСР.

Мета дослідження - визначення частоти та впливу факторів ризику у дітей підліткового віку сільської місцевості на можливість розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) та розроблення рекомендацій щодо її профілактики для сімейного лікаря. Проведено когортне дослідження 214-ти дітей віком 12 - 17 років, які навчаються у Хотівському навчально-виховному комплексі "Загальноосвітня школа I - III ступенів - гімназія" Київської області з метою виявлення у них підвищених цифр артеріального тиску (АТ) та впливу факторів ризику на розвиток АГ у майбутньому. Проведено соціологічне опитування щодо наявних факторів ризику розвитку серцево-судинної патології, вимірювання зросту та маси тіла з подальшим розрахунком індексу маси тіла (ІМТ), пробу Руф'є для оцінювання фізичної працездатності, офісне вимірювання АТ, електрокардіографію (ЕКГ), добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) та офтальмоскопію. Прегіпертензію виявлено у 29-ти осіб, що становило 13,6 +- 2,3 % респондентів, АГ діагностовано у 25-ти (11,6 +- 2,2 %) осіб. АГ у 2,5 разу частіше виявляли серед хлопчиків у порівнянні з дівчатками (8,3+- 1,9 та 3,3 +- 1,5 % відповідно). Більшість респондентів з АГ - діти віком 14 років. Найбільш частими скаргами респондентів були: порушення сну (59,3 +- 3,6 %), задишка у разі фізичного навантаження (57,0 +- 3,4 %), головний біль (41,1 +- 3,4 %), швидка втомлюваність (21,0 +- 2,8 %). Достовірними виявилися наступні фактори ризику: стать, спадковий фактор за АГ та поєднання з ЦД, ІМ, ГПМК, куріння респондентів, куріння батьків, збільшене вживання продуктів, які містили надлишок кухонної солі, недостатнє вживання овочів та фруктів (<< 200 г/добу або не щоденне їх вживання), вживання енергетиків, малорухливий спосіб життя, низька фізична активність, зміни маси тіла (надмірна вага та дефіцит маси тіла). Висновки: частота АГ у сільській популяції дітей склала 11,6 %, серед хлопчиків - 8,3 % , серед дівчаток - 3,3 %. Основними факторами ризику розвитку АГ виявилися надлишкова або недостатня маса тіла, спадкова обтяженість за АГ, куріння батьків, гіподинамія у дітей. Встановлено, що абсолютний ризик розвитку АГ у майбутньому серед курців був вищий на 40 %, у дітей, батьки яких курили, - на 10 %, у респондентів із задишкою - на 20 %, у дітей з дефіцитом маси тіла - на 20 %, з надмірною масою тіла на 30 %, зі змінами очного дна - 30 %, дітей із синусовою тахікардією - на 20 %, з поодинокою суправентрикулярною екстрасистолією або синусовою аритмією - на 40 %.