Показано історичний шлях формування концепції вищої освіти в контексті інтегративних процесів держав Європи. Проведено систематизацію першого досвіду впровадження Болонського процесу в навчальну роботу Івано-Франківського державного медичного університету та оцінено його ефективність та проблемні аспекти.

Розкрито сутність фінансових ресурсів підприємств, методи і джерела їхнього формування, особливості організації фінансової діяльності підприємств. Викладено питання здійснення розрахунків грошових надходжень, прибутку, його розподілу, впливу оподаткування на використання прибутку, визначення потреби в оборотних коштах, джерелах фінансування відтворення основних виробничих засобів, їх ефективного використання. Наведено методи оцінки фінансового стану і планування, санації підприємств.

Раскрыты сущность финансовых ресурсов предприятий, методы и источники их формирования, особенности организации финансовой деятельности предприятий. Изложены вопросы осуществления расчётов денежных поступлений, прибыли, её распределения, влияния налогообложения на использование прибыли, определения потребности в оборотных средствах, источниках финансирования воссоздания основных производственных средств, их эффективного использования. Приведены методы оценки финансового состояния и планирования, санации предприятий.

На підставі клінічних та імунологічних досліджень наведено нове рішення актуальної проблеми в акушерстві та гінекології - удосконалення діагностики і лікування хворих на запальні захворювання придатків матки хламідійної етіології шляхом включення в комплекс лікування вітчизняних препаратів. Розроблено й апробовано методи патогенетичного лікування цього захворювання з диференційованим призначенням лікувальних комплексів із включенням препаратів "Ербісол" і "Кверцетин". Розроблено практичні рекомендації щодо застосування препаратів "Ербісол" і "Кверцетин", показано їх ефективність у нормалізації процесів кооперації лімфоцитарних субпопуляцій, системи інтерлейкінів, ендогенних інтерферонів, локального захисту слизових оболонок генітального тракту жінок, зниженні тривалості лікування та можливості випадків реінфікування.

Особливості морфологічної структури плацент вивчено у 47-ми породіль з невиношуванням вагітності, у 37-ми з них діагностовано хламідійну інфекцію урогенітального тракту. Встановлено, що комплексна терапія невиношування вагітності у разі урогенітального хламідіозу з використанням препаратів "Протефлазід" і "Хофітол" забезпечує найбільш виражені позитивні зміни гістологічної картини вторинних і третинних ворсинок та максимальне наближення їх кількісних параметрів до значень у практично здорових вагітних.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.540.501-5

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Міхуро-сечовідний рефлюкс (МСР) у дітей є найбільш частою причиною порушення уродинаміки та складає від 35 до 66,4 % серед хворих із аномалією розвитку та інфекцією сечової системи. Наведено результати лікування 580 дітей із (МСР) віком від 6 місяців до 17 років. Застосування консервативних методів лікування привело до одужання 35,6 % хворих дітей. Ефективність ендоскопічного методу лікування склала 87,3 %. У 12,7 % дітей з рецидивом МСР було проведене оперативне втручання. Застосування консервативних і ендоскопічних методів лікування є приоритетними у виборі підходу до лікування МСР. Застосування ендоскопічного методу лікування обгрунтовано при неефективності консервативного лікування хворих, при II - IV ступенях МСР. МСР, який сформувався на фоні нейрогенної дисфункції сечового міхура та при МСР, які супроводжуються частими загостреннями пієлонефриту, вираженими розладами уродинаміки та порушенням функції нирок.

Мета роботи - обгрунтувати тактику ведення та лікування хворих із мегауретер. Вивчено результати лікування дітей за останні 10 років. На лікуванні перебувало - 214 хворих, із них віком до 1 року - 73 дитини, переважали хлопчики (71,6 %). За класифікацією обструктивний мегауретер діагностовано у 73-х хворих (34 %), функціонально-обструктивний - у 53-х дітей (25,2 %) і рефлюксуючий - у 88-ми дітей (40,8 %). Серед обструктивних мегауретерів причиною порушення уродинаміки у 29-ти дітей було виявлено уретерсцеле та у 44-х - стеноз, стріктура інтрамурального відділу сечоводу. Проведено тривале багатоетапне лікування обструктивного мегаурегеру у 92,6 % надало позитивний результат. У разі фунедіонально-обструктивного мегауретеру застосовувались консервативні методи лікування, в 22 % випадків у старшому віці визріла необхідність у проведенні неоцистуретеронеостомії за Коеном. Лікування рефлюксуючого мегауретера включало використання консервативних, ендоскопічних та реконструктивних оперативних втручань. Ефективність ендоскопічного методу лікування склала 67,7 %, а решті дітей проведено реконструктивні оперативні втручання. Висновки: під час лікування дітей перших місяців і років життя із мегауретер перевагу віддавали консервативним і напівконсерзативним методам лікування. Важливим у визначенні терміну реконструктивного оперативного втручання є вік дитини. Оперативні втручання у дітей із мегауретер є лише одним з етапів у комплексному лікуванні.

Зазначено про набутий досвід лікування хворих хлопчиків з гострим захворюванням органів мошонки. За 10 років в обласній дитячій клінічній лікарні на лікуванні перебувало 1 039 хворих віком від 1-ї доби до 18-ти років. Найбільш чисельну групу хворих склали діти з перекрутом гідатиди Морганьї. Пізня діагностика та лікування дітей з перекрутом яєчка, яке спостерігалося у 138-ми хворих, призвело до проведення орхектомії у 46,9 % хворих.

Освещен опыт лечения больных мальчиков с острым заболеванием органов мошонки. За 10 лет в областной детской клинической больнице на лечении находилось 1 039 больных в возрасте от 1-х суток до 18-ти лет. Наиболее многочисленную группу больных составили дети с перекрутом гидатиды Морганьи. Поздняя диагностика и лечение детей с перекрутом яичка, которое наблюдалось у 138-ми больных, привело к проведению орхэктомии у 46,9 % больных.

Різноманіття і висока поширеність вад розвитку, тяжкість виникаючих ускладнень вимагають ранньої перинатальної діагностики. Мета роботи - обгрунтувати ранню діагностику та корекцію вад розвитку, використання ендоскопічного методу лікування. Використаніо сонологічне обстеження із доплерографією, екскреторну урографію, мікційну цистоуретрографію. В клініці обстежено та проліковано 135 хворих із гідронефрозом та 104 із мегауретер. Обструктивний мегауретер діагностовано у 44 дітей, рефлюксуючий - у 42 та функціонально-необструктивний - у 18. Під час лікування обструктивного мегауретера застосовувались уретерокутанеостоми, а в подальшому неоцистуретеронеостомії за Коеном, Політан - Леатбетером. 86 дітям із МСР виконано ендоскопічну антирефлюксну пластику УВС. 135 хворим із гідронефрозом виконано резекцію ПУС з накладанням косого пієлоуретерального анастомозу за Андерсеном - Хейнсом. Висновки: рання діагностика й удосконалення методик операцій дітей із гідронефрозом, використання малоінвазивних методів лікування надало змогу одержати добрі результати.

За останні роки значно збільшилась чисельність безплідних чоловіків, фактори розвитку цього стану значною мірою пов'язані з дитячим та юнацьким періодами. Прогнозувати роль перенесених оперативних втручань у дитячому віці та розробити заходи щодо профілактики чоловічої безплідності. Діагностика цих захворювань включає фізикальне, ультразвукове, допплерографічне обстеження яєчок. При абдомінальних формах крипторхізму та агенезіях проводиться комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна терапія, дослідження гормонів та біоптатів. За 3 роки прооперовано 370 дітей із крипторхізмом, 490 дітей із гострими захворюваннями яєчка та 393 із варикоцеле. Зберігається тенденція пізніх діагностики та проведення оперативних втручань: 28 - 38 %. При крипторхізмі проведено 350 (89 %) низведень яєчка за Петривальським, виконано 8 етапних оперативних втручань. При гострих захворюваннях яєчка здійснені 592 скрототомії, із них 52 через перекрут яєчка. Збільшилась кількість дітей із перекрутом яєчка, кількість орхектомій зменшилась з 46,5 до 15,4 %. Висновки: ця проблема потребує активного раннього виявлення та корекції патології сечостатевих органів, диспансеризації та реабілітаційних заходів щодо відновлення репродуктивної системи. Діти, які перенесли оперативні втручання, потребують нагляду дитячого уролога та реабілітаційних заходів. Назріла необхідність в організації андрологічної служби.

Представлено особливості ведення навчально-педагогічного процесу кафедрою госпітальної терапії N 2, які стосуються клінічних конференцій з циклу "Професійні хвороби" за методикою ділової гри.

Висвітлено особливості ведення навчально-педагогічного процесу кафедрою госпітальної терапії N 2, які стосуються клінічних конференцій з циклу "Пульмонологія" за методикою ділової гри.

Представлено особливості ведення навчально-педагогічного процесу кафедрою госпітальної терапії № 2, які стосуються клінічних конференцій з циклу "Пульмонологія" та методикою ділової гри, що дає можливість формувати основні навички діагностики, лікувальної тактики та сприяє основам клінічного мислення, становлення повноцінного фахового рівня майбутнього лікаря.

Висвітлено сучасні погляди на етіологію, патогенез, прогнозування, діагностику, лікування та профілактику гестаційної анемії та пов'язаних з нею ускладнень. Розглянуто особливості еритропоезу та його характеристику в період виношування жінкою плода. Описано форми анемій, що виникають під час вагітності. Увагу приділено диференційній діагностиці анемій вагітних, профілактиці залізодефіцитних станів під час вагітності, а також особливостям перебігу пологів та післяпологового періоду у випадку анемії.

Зазначено, що ендометріоз є однією з актуальних проблем сучасної медицини. Проведено обстеження 120 жінок з безплідністю та підозрою на зовнішній генітальний ендометріоз, які в комплексі гормональної терапії поряд з агоністами гонадотропін-рилізинг-гормонів (ГТРГ) одержували додатково препарат Трибестан. Для оцінки клінічних наслідків проаналізовано динаміку симптоматики та ступінь відновлення репродуктивної функції. У процесі обстеження пацієнток застосовано комплекс діагностичних методик: анамнестичні, клініко-гінекологічне обстеження, інструментальні методи. У разі диференційованого підходу до вибору схеми гормональної терапії комплексне використання агоністів ГТРГ і препарату Трибестан у 96,66 % пацієнток призвело до регресу симптоматики, покращання показників якості життя, нормалізації психосоматичного стану. Комплексне застосування Трибестану дозволяє підвищити безпеку гормонотерапії, зменшити негативний вплив на кістковий метаболізм, знизити побічні ефекти гіпоестрогенії та ступінь депресивних розладів. Такий підхід сприяє значному підвищенню ефективності лікування.

Мета дослідження - оцінювання причин порушення становлення менструальної функції (МФ) і визначення основних чинників зниження репродуктивного потенціалу у жінок із гіпоменструальним синдромом (ГМС) у пубертатний період. Проведено медико-соціальний аудит шляхом інтерв'ю, анкетування та вивчення медичної документації (клінічні симптоми екстрагенітальної патології, тривалість захворювання, стан МФ, спадковість, спосіб життя та шкідливі звички) 264 жінок із ГМС для оцінювання ймовірних чинників розвитку порушення МФ. Антенатальний період супроводжувався високим відсотком гестаційних ускладнень у матерів: загроза переривання вагітності, прееклампсія різного ступеня тяжкості, перинатальні інфекції, передчасні пологи, народження дітей із низькою масою тіла, шкідливі звички батьків, дистрес плода під час пологів. Індекс соматичних захворювань був високим: більше двох третин пацієнток відзначили в анамнезі хронічні захворювання внутрішніх органів, у 24,2 % - виявлено коморбідність гінекологічної патології та екстрагенітальних захворювань. У структурі переважає клініка передменструального синдрому та альгодисменореї. Запальні процеси статевих органів виявлено у 46,2 % випадків, що, без сумніву, збільшує частку пацієнток із абсолютним або відносним ризиком безплідності. Дисгормональні захворювання грудної залози фіксували у 16,7 %, за наявності гінекологічної патології - у 2 рази частіше. Порівняльний аналіз продемонстрував найбільш виражений негативний вплив на стан репродуктивного потенціалу та оваріального резерву оперативних втручань на яєчниках і спадкову схильність до порушення репродуктивної функції. Отримані результати надають можливість класифікувати фактори ризику зниженого репродуктивного потенціалу для жінок із ГМС, що надає можливість оптимізувати формування груп ризику, прогнозувати та моніторувати зниження оваріального резерву та розробляти профілактичні заходи для покращання репродуктивного потенціалу. Найбільш значущими факторами, що знижують репродуктивний потенціал, є ускладнений перебіг вагітності їх матерів (тяжкі гестози, ускладнені пологи та перинатальні інфекції), особливо на ранніх термінах, оперативні втручання на яєчниках у підлітковому віці, гіпотиреоз і шкідливі звички (куріння). Вагомий вплив здійснюють психоемоційні розлади та стрес-індуковані фактори.

Гіперпластичні процеси матки належать до найбільш поширених захворювань жіночих статевих органів. Мета дослідження - провести оцінювання білкового обміну та функціонального стану гепатоцитів у жінок з фіброміомою матки і порушенням функції гепатобіліарної системи. Під час дослідження використано такі сучасні методи: вивчення спектра сироваткового білка за допомогою методу диск-електрофорезу в поліакриламідному гелі та окремі інструментальні дослідження (УЗ), а також проведений клініко-параклінічний аналіз історій хвороб 150 жінок з фіброміомою матки віком від 35 до 45 років, які лікувалися в гінекологічному відділенні обласного перинатального центру м. Івано-Франківськ. На підставі одержаних результатів зроблено висновки, що в жінок з фіброміомою матки на тлі порушення функції гепатобіліарної системи виникають значні зміни показників білкового обміну, які залежать від преморбідного фону й тяжкості дисгормональних порушень та проявляються гіпо- і диспротеїнемією, гіпоальбумінемією, відсутністю синтезу окремих білків зони повільних і швидких посттрансферинів. Причому таке глибоке ураження гепатоцитів може бути незворотним, що вимагає патогенетичної корекції шляхом включення до курсу лікування препаратів з гепатопротекторною, антиоксидантною та ангіопротекторною дією.

Вивчено показники білоксинтезуючої та ферментативної функцій печінки, стану перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту у вагітних із анемією різного ступення тяжкості на тлі цитомегаловірусної та герпесвірусної інфекцій. Вивчено вміст в крові малонового діальдегіду та дієнових кон'югат, активність церулоплазміну та насиченість трансферину залізом, рівень маркерів цитолізу. Запропоновано комплексну терапію гестаційної анемії та цитомегаловірусної і герпесвірусної інфекцій із застосуванням гепатопротектора "Ессенціале форте H", що сприяє нормалізації вказаних біохімічних показників.

Рассмотрены вопросы влияния гемодинамических процессов на изменения качественного состояния матки в родах, которая из плодовместилища превращается в плодоизгоняющую систему.

Досліджено особливості перебігу пологів у разі уповільнення латентної фази першого періоду пологів. Установлено, що у 28 % випадків пологопосилення за даної аномалії пологової діяльності не забезпечує перехід латентної фази пологів у активну. У цьому випадку спостережено розвиток фетального дистресу, прояви патологічної біофізичної активності плода. Незважаючи на проведення у цих випадках оперативного розродження, частота народження дітей у стані тяжкої асфіксії сягає 10 %, з ознаками меконіальної аспірації - 4 %.