Розглянуті актуальні питання енергозбереження та економії паливно-енергетичних ресурсів у галузі зв'язку України, наведені концепція і основні принципи енергозбереження, а також ряд конкретних заходів з реалізації енергозбереження та зменшення енергоспоживання підприємствами Укртелекому.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень нового класу оптичних матеріалів - фотонних кристалів, розглянуто їх властивості, технології виготовлення та перспективи застосування. Проаналізовано сучасний стан розвитку фізики фотонних кристалів. Висвітлено основні положення теорії електромагнетизму у змішаних діелектричних середовищах, наведено макроскопічні рівняння Максвела, визначено властивості гармонічних мод. Розглянуто аналогії в розв'язанні задач електродинаміки та квантової механіки. Обгрунтовано можливості використання симетрії для класифікації мод, описано фотонну зонну структуру. Встановлено основні фізичні принципи та проблеми створення оптичних й оптоелектронних пристроїв з використанням фотонних кристалів.

Приведены результаты теоретических и экспериментальных исследований нового класса оптических материалов - фотонных кристаллов, рассмотрены их свойства, технологии изготовления и перспективы применения. Проанализировано современное состояние развития физики фотонных кристаллов. Освещены основные положения теории электромагнетизма в смешанных диэлектрических средах, приведены макроскопические уравнения Максвела, раскрыты свойства гармонических мод. Рассмотрены аналогии в решении задач электродинамики и квантовой механики. Обоснованы возможности использования симметрии для классификации мод, приведено описание фотонной зонной структуры. Рассмотрены основные физические принципы и проблемы создания отпических и оптоэлектронных устройств с использованием фотонных кристаллов.

Дисперсійні багатошарові покриття представляють інтерес як компактні, доступні за ціною пристрої для компенсації часової дисперсії і багатоканальної частотної селекції. Їх ефективність залежить від повної групової затримки і просторового зсуву, які можуть бути досягнуті. Поки що для багатошарових покриттів відсутня аналітична модель, що пов'язує їх ефективність з параметрами багатошарової структури, такими як показники заломлення, товщини шарів, їх кількість. Показано, що максимальна групова затримка або просторовий зсув можуть бути більшими, ніж одержано в запропонованій раніше емпіричній моделі, що пов'язує параметри багатошарового покриття з максимальною груповою затримкою або просторовим зсувом. Зокрема, одержано групову затримку в 2600 фемтосекунд в багатошаровій структурі товщиною 46 мкм в спектральному діапазоні від 1520 до 1560 нм.

Узагальнено результати дослідження спектральних властивостей багатошарових інтерференційних періодичних систем з симетричними дво- та трикомпонентними періодами. Встановлено загальні закономірності залежності спектральних властивостей від структури періоду. Запропоновано методи синтезу різноманітних широкосмугових фільтрів. Знайдено загальні розв'язки задач синтезу багатошарових інтерференційних структур з широкими смугами прозорості, створених в результаті подавлення довільних трьох сусідніх смуг високого відбивання. Одержано вирази для визначення параметрів багатошарових систем (кількості шарів, показників їх заломлення та товщини), у спектрах пропускання яких подавлено одночасно три сусідні смуги високого відбивання. Досліджено вплив дисперсії оптичних сталих матеріалів на спектральні характеристики. Розроблено методи синтезу багатошарових інтерференційних структур з урахуванням дисперсійних характеристик. Запропоновано метод подавлення фонового випромінювання інтерференційних фільтрів.

Наведено результати дослідження багатошарових інтерференційних наноструктур для дисперсійного контролю ультракоротких світлових імпульсів, а також розробки та розвитку методів синтезу таких структур. Вперше розроблено методи синтезу та виготовлено унікальні дисперсійні дзеркала, які суттєво розширюють можливості систем генерації фемто й аттосекундних імпульсів. Запропоновано нову концепцію синтезу дисперсійних наноструктур, придатних для стиснення імпульсів з тривалістю менше 5 фс. Створено метод синтезу дисперсійних дзеркал з двома робочими кутами, що вирішує проблему ефективного подавлення залишкових осциляцій дисперсії групової затримки. Доведено реальність розв'язання оберненої спектральної задачі для синтезу структур, здатних стискувати оптичні імпульси до тривалості менше 3 фс в спектральному діапазоні 400 - 1 200 нм та до тривалості менше 2 фс в спектральному діапазоні 300 - 900 нм. Створено новий алгоритм і удосконалено техніку вимірювання дисперсійних характеристик багатошарових структур за допомогою інтерферометру білого світла. Теоретично доведено та перевірено експериментально в лазерних системах на Ti:Sa можливість створення чирпованих дзеркал з низьким рівнем осциляції дисперсії та їх здатність компенсувати дисперсію реальних оптичних матеріалів. Розглянуто різноманітні схеми лазерних систем з застосуваням чирпованих дзеркал.

Наведено відомості про лінійне поширення коротких світлових імпульсів у дисперсійному середовищі, описано їх моделі. Проаналізовано особливості проходження ультракоротких світлових імпульсів через оптичні пристрої. Розглянуто основні принципи генерації фемто- й аттосекундних імпульсів, висвітлено теоретичні засади аттосекундної метрології. Запропоновано методи вимірювання фемтосекундних лазерних імпульсів. Описано дисперсійні дзеркала, наведено способи компенсації дисперсії. Охарактеризовано багатошарові тонкоплівкові структури з вискою просторовою дисперсією. Обгунтовано часовий підхід для синтезу дисперсійних дзеркал. Розкрито можливості застосування дисперсійних дзеркал з високою дисперсією групової затримки. Розроблено нові підходи до синтезу комплементарної пари дисперсійних дзеркал. Розглянуто методики вимірювання групової затримки та дисперсії групової затримки дисперсійних дзеркал. Розкрито особливості використання високодисперсійних дзеркал з низькими осциляціями в лазерах на Ti-Sa.

Даны сведения о линейном распространении коротких световых импульсов в дисперсионной среде, описаны их модели. Проанализированы особенности прохождения ультракоротких световых импульсов через оптические устройства. Рассмотрены основные принципы генерации фемто- и аттосекундных импульсов, освещены теоретические основы аттосекундной метрологии. Даны методы измерения фемтосекундных лазерных импульсов. Описаны дисперсионные зеркала, приведены способы компенсации дисперсии. Охарактеризованы многослойные тонкопленочные структуры с высокой пространственной дисперсией. Обоснован временной подход к синтезу дисперсионных зеркал. Раскрыты возможности использования дисперсионных зеркал с высокой дисперсией групповой задержки. Разработаны новые подходы к синтезу комплементарной пары дисперсионных зеркал. Рассмотрена методика измерения групповой задержки и дисперсии групповой задержки дисперсионных зеркал. Раскрыты особенности применения высокодисперсионных зеркал с низкими осциляциями в лазерах на Ti-Sa.

Синтезированы многослойные структуры, содержащие 138, 165 и 202 чередующихся слоев Nb2O5 и SiO2 на стеклянной подложке, которые характеризуются линейной спектральной зависимостью групповой задержки (GD) в диапазоне от 1520 до 1560 нм. Для 138-, 165- и 202-слойных структур изменение GD в указанном спектральном диапазоне равно 1544, 2056 и 2544 фс, а величина пространственной дисперсии - 2,55, 3,4 и 4,2 мкм/нм соответственно. Высокая пространственная дисперсия полученных структур и линейность спектральной зависимости групповой задержки обеспечивают высокую отрицательную дисперсию групповой задержки (<$E <<~2~cdot~10 sup -5> фс<^>2).

Обоснована потребность различать в задачах оптимизации несущих конструкций проектировочные и расчетные модели (ПМ и РМ), которые могут быть согласованными и несогласованными между собой. Подробно описана ПМ несущих конструкций фюзеляжей пассажирских самолетов, которая применялась также для надднищевых частей фюзеляжей гидросамолетов. Проектировочная модель использована при создании комплексов программ формирования массы фюзеляжей указанных самолетов. Адекватность описанной ПМ следует из того, что упомянутые комплексы проверены более чем для десяти пассажирских и пяти гидросамолетов. Во всех случаях погрешности расчетов массы были приемлемыми.