Мета дослідження - пошук інноваційних технологій, з метою поліпшення якості навчання студентів 6-го курсу в засвоєнні теми "Синдроми гострого живота", знання якої сприяє якісній діагностиці і лікуванню гострих захворювань органів черевної порожнини. Матеріали одержано, а висновки сформовано на аналізі тимчасової, наскрізної програми з предмета "Хірургія" для 2 - 6-х курсів, розробленої опорною кафедрою хірургії № 4 НМУ ім. О. О. Богомольця, та методі розробки кафедри хірургії № 2 і кардіохірургії теми практичного заняття "Синдроми гострого живота". Узагальнено досвід кафедри хірургії № 2 та кардіохірургії ІФНМУ вивчення студентами 6-го курсу теми "Синдроми гострого живота"; впровадження і удосконалення інноваційних технологій за використання інтерактивних методів навчання на всіх етапах навчального процесу з вивчення теми, засвоєння якої передбачає шестигодинне заняття і проводиться, на першому етапі, у навчальній кімнаті, де викладач демонструє сучасні інноваційні технології: тест-системи по визначенню рівня знань, розв'язання ситуаційних кейс-системних завдань та мультимедійні презентації клініки, діагностики, визначення патогномонічних симптомів за гострих захворювань органів черевної порожнини. На другому етапі, у тренажерній залі, студенти відпрацьовують основні симптоми та маніпуляції на манекенах. А на третьому етапі, після демонстрації викладачем біля ліжка хворих з різною патологією органів живота, студенти засвоюють вміння обстеження та діагностики синдрому гострого живота, що відповідає певній нозологічній одиниці. На етапі визначення кінцевого рівня знань використовуються вирішення кейс-завдань, ігрові та неігрові методи модельованого навчання, а якість знань оцінюється поточним контролем. Висновки: інноваційні технології та інтерактивні методи навчання сприяють більш ефективній практичній підготовці під час вивчення теми "Синдроми гострого живота", демонструючи в 2,5 разу її результативність.

Висвітлено світовий досвід розвитку швидкісних і високошвидкісних пасажирських залізничних перевезень. Наведено загальну характеристику мереж швидкісних сполучень та класифікацію залізниць. Проаналізовано основні етапи створення та функціонування транс'європейської транспортної мережі. Розглянуто проблеми інтеграції транспортної системи України у загальноєвропейську та світову мережу транзитних перевезень. Наведено довгостроковий прогноз валового внутрішнього продукту та попиту населення на швидкісні перевезення залізничним транспортом України до 2030 р. Сформульовано методичні рекомендації щодо здійснення інтегральної оцінки ефективності будівництва та експлуатації швидкісних і високошвидкісних пасажирських залізничних магістралей. Розглянуто питання екологічної безпеки їх функціонування та зменшення негативного впливу транспорту на навколишнє середовище. Проаналізовано перспективи розвитку швидкісних пасажирських і вантажних перевезень на залізничних магістралях України.

Освещен мировой опыт развития скоростных и высокоскоростных пассажирских железнодорожных перевозок. Приведена общая характеристика высокоскоростных транспортных систем и классификация железных дорог. Проанализированы основные этапы создания и функционирования трансъевропейской транспортной системы. Рассмотрены проблемы интеграции транспортной системы Украины в общеевропейскую и мировую сеть транзитных перевозок. Приведен долгосрочный прогноз валового внутреннего продукта и спроса населения на скоростные перевозки железнодорожным транспортом Украины до 2030 г. Сформулированы методические рекомендации по осуществлению интегральной оценки эффективности строительства и эксплуатации скоростных и высокоскоростных пассажирских железнодорожных магистралей. Рассмотрены вопросы экологической безопасности их функционирования и снижения негативного влияния транспорта на окружающую среду. Проанализированы перспективы развития и разделения скоростных пассажирских и грузовых перевозок на железнодорожных магистралях Украины.

Розглянуто особливості технологічної підготовки майбутніх учителів як інтегративної основи теоретичного та методичного знання, виділено коледж як базову ланку вищої освіти.

Рассмотрены особенности технологической подготовки будущих учителей как интегративной основы теоретического и методического знания, выделены колледжи как базовое звено высшего образования.

Висвітлено проблему цілісного педагогічного знання взагалі, в контексті дослідження традиційної індійської педагогіки зокрема. Проаналізовано інтегративні ідеї видатних індійських педагогів.

Висвітлено концепцію та методологію Інтернет-маркетингу. Увагу приділено особливостям віртуального середовища маркетингових досліджень, формуванню, ціноутворенню, специфіці розподілу та просування товарів в Інтернеті, питанням ефективного функціонування web-сайта підприємства, типовим стратегічним рішенням і досвіду впровадження ефективних бізнес-моделей у даній сфері.

Освещены концепция и методология Интернет-маркетинга. Уделено внимание особенностям виртуальной среды маркетинговых исследований, формированию, ценообразованию, специфике распределения и продвижения товаров в Интернете, вопросам эффективного функционирования web-сайта предприятия, типовым стратегическим решениям и опыту внедрения эффективных бизнес-моделей в данной сфере.

На підставі системного поєднання різних методологічних підходів досліджено феномени агресивності, насильства взагалі й інформаційного насильства зокрема. Проаналізовано філософські, соціокультурні та правові проблеми забезпечення інформаційної безпеки за сучасних умов глобалізації, розбудови інформаційного суспільства й інтеграції України у світовий інформаційний простір. Визначено основне завдання держави і права - сформувати ефективні законодавчі механізми та передумови своєчасного виявлення, запобігання, припинення чи локалізації реальних і потенційно можливих фактів (процесів) зовнішнього чи внутрішнього інформаційного насилля та негативних інформаційних впливів на свідомість людини.

Розглянуто системні правові проблеми формування інформаційного суспільства. Проаналізовано проблеми становлення філософії інформаційного права. Окреслено перспективи формування інформаційного суспільства в Україні. Визначено роль ЗМІ у профілактиці соціальних відхилень за умов побудови громадянського суспільства в Україні. Охарактеризовано правове регулювання правовідносин у всесвітній мережі інтернет. Висвітлено питання управління ризиками у разі переміщення товарів через митний кордон України як сучасний засіб модифікації діяльності митних органів. Наведено використання можливостей Інтернету в процесі надання адміністративних послуг.

Розглянуто нелінійну динамічну систему з імпульсною дією. Складність математичного формулювання проблеми для аналітичного дослідження систем з імпульсними впливами обумовлене не гладкістю відповідних динамічних процесів. Це призводить до необхідності розглядати замість однієї системи рівнянь цілої серії систем (в проміжках між імпульсами). Альтернативний шлях полягає у введенні в рівняння сингулярного функцій, що моделюють імпульси, і розгляду рівнянь як інтегральних тотожностей в рамках теорії розподілу. А це вимагає додаткових математичних обгрунтувань в нелінійному випадку.

Вивчено дані статистичних звітів (фф. 17 і 20) закладів охорони здоров'я Івано-Франківської області за 2002 - 2011 рр., а також результати соціологічного опитування 530 пацієнтів, які завершували лікування у хірургічних відділеннях стаціонарів. Встановлено, що якість надання хірургічної стаціонарної допомоги суттєво залежить від рівня закладу охорони здоров'я. У малопотужних районних лікарнях неможливо забезпечити якісну та безпечну медичну допомогу внаслідок низької оперативної активності (51,7 % та 161 операція на одного хірурга в рік), недостатньої обгрунтованості госпіталізації (56,0 % операцій можуть проводитись за амбулаторних умовх), що призводить до нераціонального використання коштів (середньорічна зайнятість ліжка менше 300 днів) і непривабливості для значної частки пацієнтів (46,2 %). Показано, що вітчизняна система збору медичної статистичної інформації лише частково відображає рівень дотримання стандартів якості медичної допомоги, вимагає нагальних змін, зокрема запровадження системи індикаторів якості.

Проаналізовано можливості різних діагностичних методів щодо виявлення біліарної гіпертензії (БГ) у разі хронічному панкреатиті (ХП). БГ виявлено у 163 (31 %) хворих на ХП. Для діагностики використовували: дані лабораторних досліджень, УЗД, ЕРПХГ, КТ, МРПХГ, інтраопераційне вимірювання ширини жовчних проток (ІОВЖП), інтраопераційне вимірювання біліарного тиску (ІОВБТ). Найбільш чутливими методами діагностики БГ при ХП вважають ЕРПХГ, МРПХГ та ІОВБТ.

Мета роботи - покращити результати хірургічного лікування хворих на ускладнені форми хронічного панкреатиту (ХП) і проаналізувати безпосередні та віддалені результати лікування. Проаналізовано результати лікування 96-ти хворих на ускладнені форми ХП, яким проведено різні види оперативних втручань. Оцінку віддалених результатів оперативного лікування здійснювали шляхом огляду хворих з застосуванням інструментальних методів дослідження та заповнення анкет модифікованого опитувальника SF-36. Операцію Фрея виконали у 18-ти (18,7 %) хворих, повздовжню панкреатоєюностомію - у 31-го (32,3 %), панкреатодуоденальну резекцію - у 4-х (4,1 %), цистоентеростомію і у 9-ти (9,4 %), дистальну резекцію підшлункової залози - у 6-ти (6,2 %), ендоскопічні транспапілярні втручання на протоці підшлункової залози - у 12-ти (12,5 %), ендобіліарне стентування та накладання обхідних анастомозів (гастроентеро-, біліодигестивних) - у 6-ти (6,2 %), ендоскопічну дуоденоцистостомію - у 4-х (4,1 %), зовнішнє дренування нагноєних псевдокіст - у 3 (3,1 %) хворих. Після операції померли 2 із 96-ти хворих (післяопераційна летальність - 2,1 %). Віддалені результати хірургічного лікування прослідковано у 50-ти (52,1 %) хворих. Незадовільні результати лікування встановлено у 5-ти (5,2 %) хворих, зокрема, після повздовжньої панкреатоєюностомії - у 3-х, після ендоскопічних транспапілярних втручань на протоці - у 2-х хворих. У 45-ти (94,8 %) хворих результати проведених оперативних втручань оцінено як "добрі" та "задовільні". Висновки: у 26 % хворих ХП ускладнювався біліарною гіпертензією, у 10,4 % - хронічною дуоденальною непрохідністю, у 8,3 % - локальною венозною гіпертензією панкреатобіліарної зони. Пріоритетним у лікуванні ХП запропоновано вважати застосування прямих паренхімозбережних оперативних втручань.

Зазначено, що впродовж 2009 - 2014 рр. прооперовано 57 хворих на ускладнені форми хронічного панкреатиту з протоковою гіпертензією. Після застосування відкритих методів хірургічного лікування добрі та задовільні результати відзначили у 66,6 - 94,3 % пацієнтів. Після ендоскопічних транспапілярних втручань добрі та задовільні результати відзначили у 100 % хворих.

Отмечено, что на протяжении 2009 - 2014 гг. прооперировано 57 больных усложненными формами хронического панкреатита с протоковой гипертензией. После применения открытых методов хирургического лечения хорошие и удовлетворительные результаты получены у 66,6 - 94,3 % пациентов. После эндоскопических транспапилярных вмешательств хорошие и удовлетворительные результаты отмечены у 100 % больных.

Досліджено історію застосування в народній медицині та науково обгрунтувано використання окремих лікарських рослин у фітотерапії у виробництві фітоконцентратів "Екомед".

Исследована история применения в народной медицине и научному обоснованию использования отдельных лекарственных растений в фитотерапии в производстве фитоконцентратов "Экомед".

Досліджено історію застосування в народній медицині та науково обгрунтовано використання окремих лікарських рослин у фітотерапії, зокрема у виробництві фітоконцентратів "Екомед".

Исследована история применения в народной медицине и научно обосновано использование отдельных лекарственных растений в фитотерапии, в частности в производстве фитоконцентратов "Екомед".

Досліджено історію застосування в народній медицині та науково обгрунтовано використання окремих лікарських рослин у фітотерапії, зокрема тих представників флори, що включаються до складу фітоконцентратів науково-виробничого товариства "Екомед".

Исследована история применения в народной медицине и научно обосновано использование отдельных лекарственных растений в фитотерапии, в частности представителей флоры, которые включаются в состав фитоконцентратов научно-производственного общества "Экомед".

Зазначено, що найчастішим ускладненням хронічного панкреатиту (ХП) є біліарна гіпертензія (БГ). Методом вибору хірургічного лікування у таких хворих є дуоденумзберігальна резекція головки підшлункової залози (операція Фрея, операція Бегера, Бернська модифікація). У разі протяжного стенозу дистального відділу холедоха операцію Фрея доцільно доповнювати накладанням гепатикоєюноанастомозу (ГЄА). Для профілактики післяопераційних ускладнень у хворих на ХП з БГ необхідні: повне доопераційне лабораторне й інструментальне обстеження стану органів панкреатобіліарної зони; щадна техніка операції на ПЗ із використанням дворядного шва; формування мобільної петлі панкреатоєюно- та ГЄА за РУ; повний ретельний гемостаз; призначення статинів інтраопераційно та в післяопераційному періоді; раннє ентеральне харчування.

Отмечено, что наиболее частым осложнением хронического панкреатита (ХП) является билиарная гипертензия (БГ). Методом выбора хирургического лечения у таких больных является дуоденум сберегающая резекция головки поджелудочной железы (операция Фрея, операция Бегер, Бернская модификация). При протяженном стенозе дистального отдела холедоха операцию Фрея целесообразно дополнять наложением гепатикоеюноанастомоза (ГЕА). Для профилактики послеоперационных осложнений у больных ХП с БГ необходимы: полное дооперационное лабораторное и инструментальное обследование состояния органов панкреатобилиарной зоны; щадящая техника операции на ПЖ с использованием двухрядного шва; формирование мобильной петли панкреатоеюно- и ГЕА по РУ; полный тщательный гемостаз; назначения статинов в интраоперационном и в послеоперационном периодах; раннее энтеральное питание.

Упродовж 2009 - 2015 рр. у відділенні загальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні прооперовано 127 хворих на ускладнені форми хронічного панкреатиту (ХП). У 39 (30,7 %) хворих ХП супроводжувався біліарною гіпертензією (БГ). При цьому, у 14( 11,1 %) хворих БГ поєднувалась з хронічною дуоденальною непрохідністю (ХДН), а у 4 (3,1 %) хворих виявлено поєднання БГ+ХДН та локальної венозної гіпертензії (ВГ) судин панкреатобіліарної зони. Чоловіків було 36 (92,3 %), жінок - З (7,7 %), віком від 21 до 60 років. Морфологічним субстратом БГ у всіх 39 хворих був тубулярний стеноз інтрапанкреатичної частини холедоха за рахунок фіброзно-дегенеративних зміни в головці підшлункової залози (ПЗ), у 9 (23,1 %) хворих - в поєднанні з кістами головки ПЗ. У 28 (71,7 %) хворих БГ мала клінічні прояви (іктеричність шкіри та слизових оболонок, гіпербілірубінемія), у 11 (28,9 %) пацієнтів БГ протікала субклінічно та була діагностована тільки за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД) та комп'ютерної томографії (КТ) (тубулярний стеноз та поширення супрапанкрсатичного відділу холедоха від 0,7 см до 1,3 - 1,5 см). У 3 (7,6 %) хворих БГ супроводжувалась проявами холангіту Всі хворі на ХП з БГ були прооперовані. У них виконували дренуючі, резекційні і комбіновані оперативні втручання. У 17 (43,5 %) хворих ХП з БГ став наслідком перенесеного (терміном від 1 до 10 років) гострого панкреатиту, 14 з них були прооперовані: 2 хворих - лапароскопічне дренування ферментативного перитоніту, 5 хворих - лапаротомія, дренування сальникової сумки, черевної порожнини та заочеренинного простору, 5 хворих - ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія (ЕРПХГ) з дренуванням біліарних протоків, 2 хворих - ендоскопічне стентування протоки ПЗ. У 4 (10,2 %) хворих виникнення ХП пов'язане з перенесеними раніше операціями на органах панкреатобіліарної зони: 2 хворим було проведено холецистектомію з приводу жовчнокам'яної хвороби, 2 хворим - резекцію шлунка за Більрот-II з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Тютюнопаління як можлива причина захворювання спостерігалось у 14 (35,9 %) хворих. У 8 (20,5 %) хворих встановлено безпосередній зв'язок ХП з регулярним вживанням алкоголю. У 7 хворих причини ХП з БГ чітко встановити не вдалось, ХП у них кваліфікували як ідіопатичний. Перенесений гострий деструктивний панкреатит є найчастішим етіологічним чинником виникнення та розвитку ХП з БГ. Наявність БГ при ХП є одним з абсолютних показів до хірургічного лікування недуги, а метод корекції БГ необхідно визначати індивідувально.

Впродовж 2009 - 2015 рр. y відділенні загальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні прооперовано 127 хворих на ускладнені форми хронічного панкреатиту (ХП). У 39-ти (30,7 %) хворих ХП супроводжувався біліарною гіпертензією (БГ). У 14-ти (11,1 %) хворих БГ поєднувалась з хронічною дуоденальною непрохідністю (ХДН), а у 4-х (3,1 %) хворих виявлено поєднання БГ + ХДН та локальної венозної гіпертензії (ВГ) судин панкреатобіліарної зони. Чоловіків було 36 (92,3 %), жінок 3 (7,7 %), віком від 21-го до 60-ти років. Оцінку віддалених результатів оперативного лікування проводили шляхом огляду хворих, проведення ультразвукового дослідження (УЗД) та заповнення анкети "Short Form Mіdical Outcomes Study" (SF-36). Всіх хворих на ХП з БГ було прооперовано. 5-ти (12,8 %) хворим було проведено панкреатодуоденальну резекцію (ПДР) за Whipple, 11-ти (28,3 %) хворим - операцію Фрея, 2-ом (5,1 %) хворим - Бернську модифікацію операції Бегера, 8-ми (20,5 %) хворим - поздовжню панкреатоєюностомію (ППЄС), 7-ми ( 17,9 %) хворим застосовано ендоскопічні вручання на головній панкреатичній протоці (ГПП) (2-м хворим - ендоскопічну цистодуоденостомію, 5-м хворим - транспапілярні втручання на жовчовивідних шляхах та ГПП), 2-ом (5,1 %) хворим накладено біліодигестивні анастомози, 3-м (7,7 %) хворим - цистоентеростомію. Якість життя вдалось прослідкувати у 24-х (61,5 %) пацієнтів у термін від півроку до 5-ти років від часу проведеної операції. Показники якості життя виявились найнижчими у групі хворих, яким проводились ендоскопічні втручання. Резекційні оперативні втручання на підшлунковій залозі (113) у разі ХП з БГ (операція Фрея, Бернська операція, ПДР) супроводжуються кращими показниками якості життя у віддаленому післяопераційному періоді у порівнянні з дренуючими операціями (в т.ч. ендоскопічними), які не усувають морфологічного субстрату захворювання та не запобігають прогресуванню недуги. Для одержання добрих віддалених результатів хірургічного лікування хворих на ХП з БГ та покращання якості їх життя необхідні повноцінне передопераційне обстеження хворих, адекватна оцінка інтраопераційної ситуації та вибір методу операції за індивідуальними показами.

В Івано-Франківському національному медичному університеті в систему післядипломного навчання лікарів-хірургів широко впроваджено застосування сучасних телекомунікаційних засобів. Зокрема: використання мультимедійних засобів під час лекцій та семінарських занять з лікарями-інтернами та лікарями-хірургами на тематичних курсах та передатестаційних циклах; відеотрансляції операцій з операційних в учбову кімнату (за допомогою відеокамер, що встановлені в кожній операційній), що надає змогу не тільки проглядати хід оперативних втручань, але й одночасно аналізувати етапи операцій, широко їх обговорювати; відеообхід у хірургічних відділеннях обласної клінічної лікарні під час проведення переривистих курсів хірургів за участю голови Асоціації хірургів області, головного хірурга області, завідувачів хірургічними кафедрами медичного університету, завідувача та ординаторів відділення з наступною ретрансляцією обходу в аудиторії. Використання новітніх комп'ютерних і телекомунікаційних технологій слід використовувати тільки в тісному поєднанні з безпосереднім спілкуванням лікарів-інтернів та курсантів з хворими та лікарями-хірургами, які працюють у відділенні та операційних. Телекомунікаційні технології підвищують ефективність теоретичного навчання лікарів, але не розв'язують проблему вдосконалення практичних навиків, оволодіння новими технічними прийомами під час проведення оперативних втручань.

Серед стаєрів виявлено надвисоку сенсибілізацію імунної системи протягом річного макроциклу. Реакція перекисного окиснення ліпідів, тканинна гіпергія можуть змінювати антигенну структуру тканин. Спіруліна зменшує сенсибілізацію В-лімфоцитів по відношенню до антигенної біотрансформації під час фізичних навантажень значної інтенсивності.