Визначено та проаналізовано алельний склад інтрагенного мікросателітного локусу р3_VvAGL11 15 безнасіннєвих і 30 насіннєвих сортів винограду столового, технічного та підщепного напрямку використання. Виявлено 10 алелів, у т. ч. два раніше не опублікованих, та вирахувано їх частоти. Визначення основних показників різноманіття дослідженого локусу (PIC (He) - 0,743; Ho - 0,600; r - 0,082) виявило рівень поліморфізму, в цілому, зіставний із показниками поліморфності інших мікросателітних локусів, що використовуються для внутрішньосортової дискримінації у винограду. У генотипах безнасіннєвих сортів, які походять від стародавніх сортів Султаніна та Кишмиш чорний, виявлено алель 198 п. н., асоційований із ознакою безнасіннєвості у винограду. У деяких насіннєвих і безнасіннєвих сортів визначено другий алельний варіант 198 п. н., що не пов'язаний із проявом ознаки безнасіннєвості винограду та обумовлює фальш-позитивні результати. Шляхом аналізу родоводів сортів встановлено можливі джерела такого алельного варіанта - насіннєві сорти Чауш білий, Ічкімар, Катта курган, Вассарга чорна і Конкорд - та показано його успадкування досліджуваними сортами винограду.

Алельні характеристики мікросателітних локусів ДНК (VVS2, ZAG62, VVMD7, VVMD27, VVMD5, VVMD25, VVMD28, ZAG79, VVMD32) 80 сортів і форм винограду використано для обчислення основних показників генетичного різноманіття. Значення цих показників коливались у межах: кількість алелів Nа - від 8 (VVMD25) до 18 (VVMD28); ефективна кількість алелів Ne - від 4,90 (VVMD32) до 8,57 (ZAG79); очікувана гетерозиготність He - від 0,744 (VVMD25) до 0,883 (ZAG79); наявна гетерозиготність Ho - від 0,3823 (VVMD25) до 0,925 (ZAG79), ймовірність виникнення нульових алелів r від -0,009 (VVMD32) до -0,051 (VVMD27), вірогідність ідентичності PI від 0,024 (VVMD32) до 0,109 (VVMD25), індекс фіксації Райта F від -0,026 (VVMD5) до -0,115. Виявлено 720 генотипів мікросателітних локусів, серед яких 91 - гомозиготний, 629 - гетерозиготні. Для високополіморфного локусу VVMD32 визначена найбільша гомозиготність серед усіх досліджених локусів, що може вказувати на домінування певних алелів цього локусу в даному регіоні. Визначено параметри генетичного різноманіття загалом виявилися подібними до аналогічних досліджень інших авторів.