Досліджено експресію та локалізацію білкового продукту онкогена PT1-1/eEF1A у пухлинах передміхурової залози людини, а також визначено можливі функції PT-1 у трансляційному процесі. На клінічному матеріалі виявлено підвищену експресію eEF1A та/або білка PT1 в аденокарциномах передміхурової залози людини у порівнянні з експресією в умовно нормальних тканинах. У більшості пухлин показано дифузне цитоплазматичне поширення антигену, у деяких пухлинах спостережено чітку ядерну локалізацію антигену. Проведено експериментальні дослідження та показано, що модифікований трипсином eEF1A, за допомогою якого було змодельовано білковий продукт онкогена PT-1, здатний брати участь в обміні нуклеотидфосфатів, утворювати неканонічні третинні комплекси з деацилованою <$Eroman {тРНК sup Фен }> та ГДФ, а також брати участь у синтезі поліфенілаланінового ланцюга в безклітинній системі трансляції полі (U), хоча з меншою ефективністю, ніж нативний eEF1A. У дослідах in vitro під час визначення помилкового включення дейцину за умов трансляції полі(U) за участі аналога білкового продукту PTI-1, було виявлено підвищення помилок трансляції майже у шість разів у порівнянні з нативним eEF1A.

Для визначення механізму каналювання тРНК досліджено формування неканонічних комплексів фактора елонгації 1A1 з деацильованою <$E roman тРНК sup Ser> і серил-тРНК синтетазою за допомогою методу затримки смуги в поліакриламідному гелі. Оцінено стабільність комплексів. Перевірено можливість формування неканонічного комплексу тРНК з тканиноспецифічною ізоформою фактора елонгації 1A2 і показано, що такий комплекс має більшу стабільність, ніж аналогічний комплекс з eEF1A1. Результати досліджень є ще одним підтвердженням запропонованого раніше механізму каналювання тРНК у циклі елонгації білкового синтезу в клітинах ссавців.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.111.3 + Е60*74*871

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*445.4

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Підвищений рівень анти-Hsp60 антитіл у сироватці крові вважають ознакою серцево-судинних захворювань, фактором ризику атеросклерозу, патологічних змін дрібних судин головного мозку. Мета дослідження - виявлення анти-Hsp60 антитіл у сироватці крові хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) та клінічно здорових, родинний анамнез яких включав випадки АГ по материнській лінії. Антитіла проти прокаріотичного Hsp60 (GroEL Escherihia coli) та Hsp60 людини визначали у 39-ти обстежених. Серед них 12 клінічно здорових, родинна історія яких включала випадки АГ по материнській лінії (I група), та 27 пацієнтів з АГ: у 19-ти - АГ II стадії (II група), у 8-ми - АГ III стадії (III група). Контролем була низькореактивна до Hsp60 сироватка крові донорів. Cередній рівень антитіл проти GroEL та Hsp60 людини в усіх групах за результатами ELISA удвічі перевищував показники контролю (P << 0,001). У 85,7 % пацієнтів, які за клінічними показниками належали до групи ризику розвитку ускладнень, сироватка була позитивною до Hsp60 як за результатами ELISA, так й імуноблотингу. Підвищений рівень анти-Hsp60 антитіл та виражені зміни органів-мішеней (в анамнезі - масивні повторні крововиливи в сітківку ока, гостре порушення мозкового кровообігу ішемічного типу, кардіосклероз, ангіонефросклероз) у хворих з АГ III стадії можуть свідчити про втягнення досліджуваних антитіл у розвиток уражень органів-мішеней.

Білки теплового шоку (heat shock proteins - HSPs), або молекулярні шаперони, первинно охарактеризовано як учасники клітинної відповіді на різні види стресу (інфекція, дія важких металів, ішемія, гіпоксія, амінокислотне голодування, психоемоційний стрес, гормональний стрес тощо). Hsp60 - один із перших білків, що синтезуються під час ембріогенезу, і є необхідним для розвитку ембріона. Мета дослідження - виявлення та характеристика анти-Hsp60-автоантитіл у вагітних для оцінювання можливої перспективи застосування їх як додаткового тесту прогнозування перебігу вагітності. Обстежено 170 пацієнток, серед них 20 клінічно здорових вагітних (контрольна група) та 150 вагітних із ускладненим анамнезом (основна група). Рівень IgG анти-Hsp60-антитіл у сироватці визначено з використанням імуноферментного аналізу (ІФА). Імунореактивність визначено за допомогою методу вестерн-блотингу (імуноблотинг). За допомогою методу ІФА анти-Hsp60-позитивну сироватку виявлено у 7,7 % вагітних контрольної групи та 14,0 % вагітних із ускладненим анамнезом. Не встановлено статистично достовірної різниці між рівнем анти-Hsp60-автоантитіл (за середніми показниками) у вагітних основної групи та вагітних контрольної групи (0,177 +- 0,118 проти 0,134 +- 0,097 од. опт. густини; p >> 0,05). Частота виявлення патологій у вагітних, сироватка яких була анти-Hsp60-позитивною, є вищою у порівнянні з вагітними, сироватка яких була анти-Hsp60-негативною. Одержані результати свідчать, що у дослідженні анти-Hsp60-антитіл як додаткового тесту, зокрема прогнозу перебігу вагітності, поєднане використання ІФА та вестерн-блотингу є більш доцільним.