Наведено якісні та кількісні характеристики окисно-відновних реакцій. Розглянуто електроліз як окисно-відновний процес, різні види корозії металів та сплавів, механізми реакцій окиснення - відновлення, міграцію елементів у біосфері. Описано окисно-відновні реакції органічних речовин, біохімічні процеси дихання, бродіння, гниття.

Приведены качественные и количественные характеристики окислительно-восстановительных реакций. Рассмотрены электролиз как окислительно-восстановительный процесс, различные виды коррозии металлов и сплавов, механизмы реакций окисления - восстановления, миграцию элементов в биосфере. Описаны окислительно-восстановительные реакции органических веществ, биохимические процессы дыхания, брожения, гниения.

Розглянуто концептуальні підходи до вирішення проблеми переробки технічних олій (ТО) в проміжні і цільові біопродукти галузі мастильних матеріалів. Викладено техніко-економічні, матеріалознавчі, трибохімічні та інші аспекти проблеми. Запропоновано моделі найбільш доцільних напрямків, методів і технологій переробки ТО і зокрема ріпакової олії в базові біоматеріали, які характеризуються комплексністю, модульною взаємозв'язаністю, варіативністю асортименту продуктів, безвідходністю тощо. Показано можливість одержання якісних мастильних композицій. Розроблено механізм трибохімічної взаємодії нових біоолив із поверхнями вузлів тертя, а також його впливу на природу змащувальних плівок. Проаналізовано в'язкісно-температурні залежності як олій, так і змащувальних олив. Практичне значення роботи підтверджено результатами триботехнічних випробувань та спектроскопічними дослідженнями нових матеріалів.

Розглянуто теоретичні і прикладні аспекти проблеми комплексної переробки соєвої олії як базової та оптимізованих композицій олій на її основі на біосинтетичні мастильні матеріали. Розроблено системні моделі, які відображають сутність, стан і перспективи вирішення проблеми, зокрема: стратегію та комплекс запропонованих і перевірених практикою, взаємозв'язаних методів і технологій модифікації олій. Відповідно до алгоритму переробних процесів запропоновано метод одержання нових біосинтетичних, трибохімічно активних олив та поліфункціональних олив-присадок, які добре суміщуються з мінеральними матеріалами. Доведено, що нові біоматеріали у відповідності з визначеними функціональними властивостями є якісною альтернативою традиційним матеріалам. Даними триботехнічних випробувань нових олив та мастильних композицій на їх основі підтверджено експлуатаційну ефективність їх, а отже, і перспективність.

Розглянуто результати вивчення функціональних властивостей мастильно-охолоджувальних засобів (МХЗ) для обробки металів, які запропоновано одержувати із технічних олій, зокрема ріпакової. Викладено сутність розробленої і впровадженої у дослідно-експериментальне виробництво технології одержання базової пасти, водних та олійних емульсій. Наведено дані численних і всебічних випробувань різних типів МХЗ на машині тертя та в процесах обробки металів. На підставі аналізу одержаних даних наведено практичні рекомендації стосовно ефективного використання нових МХЗ.

Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти переробки технічних олій в мастильно-холодильні засоби (МХЗ) для процесів обробки металів. Викладено сутність інноваційного підходу до розробки методів та технологій одержання якісних та екологічно безпечних МХЗ у контексті запропонованого проекту комплексної переробки олій. Запропоновано таку системну побудову проекту, коли первинні методи та процеси модифікації олій забезпечують проміжними продуктами виробництво не лише будь-яких типів МХЗ, а й біопалива та нових мастильних композицій. Встановлено закономірності впливу, будови та властивостей МХЗ на трибохімічну активність головних їх компонентів, а також і на триботехнічні показники процесів обробки металів у нових технологічних середовищах.

Наведено аналіз сучасних даних літератури та власних досліджень авторів щодо хвороби сучасності - антиоксидант-індукованого стресу, який спричинює зміни структури нуклеїнових кислот, амінокислот, протеїнів, ліпідів та індукує розвиток онко-, кардіоваскулярних хвороб, аутизму, атеросклерозу, діабету тощо. Розглянуто механізми дії антиоксидантів на патологічні процеси в організмі людини і сучасні підходи до розроблення харчових продуктів, збагачених мікроелементами, а також шляхи подолання оксидативного стресу.

Одержано комплекс між йодом і <$E beta>-циклодекстрином, в якому одна молекула циклічного олігосахариди зв'язує молекулу йоду. Комплекс "гість - хазяїн" використано як функціональну добавку для збагачення йодом можливістю утворення 3,5-дийодтирозину за дії комплексу на молекули тирозину, відсутністю негативного впливу на якість готової продукції, високим ступенем утримання йоду після технологічної обробки, нешкідливістю, біодоступністю, засвоєнням організмом у складі сосисок. Розроблено рецептуру м'ясних сосисок із вмістом одержаного комплексу 4 мкг/г продукту, що повністю компенсує добову потребу в цьому мікроелементі у разі споживання 150 г виробів. Одержаний комплекс не впливає на органолептичні та мікробіологічні характеристики готових виробів. Проведені клінічні випробування цих варених ковбасних виробів показали, що після 10-денного їх споживання достатнє йодне забезпечення було відновлено повністю в осіб із помірним йододефіцитом.

Розглянуто сучасний стан фізико-хімічних методів аналізу складу, функціональних властивостей, харчової цінності та якості природної сировини і харчових продуктів. Подано інформацію про електромагнітну, електронну, атомну емісійну й абсорбційну спектроскопію, люмінесцентний аналіз і рентгеноспектральні методи аналізу. Увагу приділено радіоактиваційному, радіометричному та радіохімічному методам аналізу. Описано методи електронної мікроскопії, хроматографічні методи, термічні й електрохімічні методи аналізу, ультразвукові методи дослідження. Висвітлено особливості мас-спектроскопії, ядерного магнітного й електронного парамагнітного резонансу. Зазначено, що розглянуті інструментальні фізико-хімічні методи характеризують сучасний стан контролю якості харчових продуктів, починаючи із сировини та закінчуючи готовою продукцією. Вони відрізняються селективністю, чутливістю, низькою вартістю та дозволяють швидко проводити скринінг харчової продукції за максимальним числом показників.