Досліджено проблему буття людини у творчості В. Стуса крізь призму екзистенційного виміру. Проаналізовано філософсько-світоглядні ідеї автора, основу яких становить самобутня екзистенційна концепція, яку вважаємо соціокультурною репрезентацією української ментальності. Визначено екзистенціали абсурду, долі, страждання, болю, свободи, межової ситуації, іронії, щастя, мови, часу, що дозволяє визначити перспективу введення проблеми буття людини, визначеної у творчості В. Стуса, в контекст української літературно-філософської традиції. Здійснено соціально-філософський порівняльний аналіз творчості В. Стуса й А. Камю. Встановлено, що проблема людини у філософуваннях В. Стуса й А. Камю посідає чільне місце, а основна увага зосереджується на моделі людини, що відповідає екзистенційному типу, який визначає усвідомлення абсурдності буття, бунтування проти несправедливості долі, у наявності проблеми вибору та відповідальності.

Осмислено гендерні проблеми та їх взаємозв'язок з музичним мистецтвом, що експлікує до аналізу музичної педагогіки та освітньої системи загалом. Аналізуються такі гендерні дефініції музичного мистецтва як: гендерний вимір, гендерні ролі, гендерний підхід, гендерний компонент в системі музичної освіти. Досліджено проблеми гендеру в системі освіти музичного мистецтва, аналізуються та осмислюються такі дефініції як: гендерний вимір, що зосереджується навколо осмислення принципу одержання полісинтетичного, гендерного відчуття від музичного твору; гендерні ролі, виокремлюють репрезентацію жінки в різних видах музичного мистецтва; гендернй підхід констатує наявність гендерного дисбалансу в системі музичної освіти; гендерний компонент виокремлює важливість усвідомлення та практичного впровадження гендерної рівності в системі музичної освіти.