Розглянуто особливості сприймання відкритого та замкненого простору в регуляції рухової дії. Здійснено теоретичний аналіз і узагальнено наявний у психологічній літературі матеріал, представлений у працях інших науковців. Установлено, що сприймання відритого та замкненого простору відрізняється за змістом, а його вплив на регуляцію рухів може покращуватися за певних умов, а саме: наявності орієнтирів (зорової інформації); відсутності фобій відкритого та замкненого простору, а також висоти, травм, ілюзій (зорових, слухових, сенсорно-моторних). Сприймання відкритого простору змінюється залежно від атмосферного тиску, невизначеності орієнтирів, фобій відкритого простору та висоти. Сприймання замкненого простору змінюється залежно від глибини, вимушеного обмеження рухів, розрізнення орієнтирів, змінювання поз тіла під час пересування, наявності фобії травм. В результаті впровадження до навчального та тренувального процесів розроблених практичних рекомендацій щодо оволодіння та пропорційного розвитку сприймання простору, які передбачають застосування спеціалізованих вправ під час освоєння й удосконалення рухової дії, одержано позитивні зміни, що стосуються забезпечення адекватного сприймання відображеного простору в регуляції рухових дій, а також профілактики побутового травматизму, запобігання виникнення фобій та ілюзій, спричинених певним сприйманням простору, у цій регуляції.

Сформульовано основні концепти та конструкти методу активного соціально-психологічного навчання (АСПН), який лежить в основі психодинамічної теорії, розробленої Т. С. Яценко. Підкреслено залежність латентного кодування глибинного смислу психіки залежно від форми опредметнення. Автор стверджує, що психічне, в його одноактному вияві, знаходиться на перетині «горизонталі» та «вертикалі», а тому кожному захисному акту властива синергія інтересів як глибинного, так і просоціального порядку. Підсумовано науково-практичні проблеми, досліджувані знаним вченим, академіком НАПН Т. С. Яценко, а саме: розкрито когнітивний ракурс процесу глибинного пізнання психіки, досліджено зміст деформацій психіки, провідні тенденції психіки в їх універсальності, узагальнено різновиди захистів у взаємозв’язках, створено методику психоаналізу комплексу тематичних малюнків суб’єкта та визначено глибинно-психологічний ракурс адаптації та особливості діалогічної взаємодії в системі «психолог – респондент», розроблено «Модель внутрішньої динаміки психіки».

Сформулированы основные концепты и конструкты метода активного социально-психологического обучения (АСПО), который лежит в основе психодинамической теории, разработанной Т. С. Яценко. Подчеркнута взаимосвязь латентного кодирования глубинного смысла психики от формы опредмечивания. Автор утверждает, что психическое, в его одноактном проявлении, находится на пересечении «горизонтали» и «вертикали», а поэтому каждому защитном акту свойственна синергия интересов как глубинного, так и предсоциального порядка. Подытожены научно-практические проблемы, исследуемые известным ученым, академиком АПН Т. С. Яценко, а именно: раскрыт когнитивный ракурс процесса глубинного познания психики, исследовано содержание деформаций психики, ведущие тенденции психики в их универсальности, создана методика психоанализа комплекса тематических рисунков субъекта, определены глубинно-психологический ракурс адаптации и особенности диалогического взаимодействия в системе «психолог – респондент», разработана «Модель внутренней динамики психики».

The article is based on the research of Yatsenko T.S., the Academician of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. There is highlighted the psychodynamic theory, in the aspect of its developing, the appropriate methodology and the active social-psychological cognition method (ASPC).

Визначено основні види можливого розвитку природно-заповідного фонду, місце мотиваційного фактора у сфері розвитку природно-заповідного фонду України, проаналізовано основні вектори мотиваційних зв'язків суб'єктів у даній сфері та досліджено динаміку фінансових надходжень до природно-заповідного фонду України.

Визначено зміст інституціональних підходів розвитку екологічного підприємництва. Здійснено систематизацію існуючих доктринальних форм інституціональних підходів розвитку. Розглянуто інституціональні підходи розвитку екологічного підприємництва в рекреаційно-туристичній сфері.

Висвітлено дослідження змісту "екосистемного підходу" в контексті трансформаційних перетворень в економіці. Сутність, принципи та завдання, притаманні екосистемному підходу, надають можливість виокремити ряд еколого-економічних тенденцій, за якими відбувається формування рекреаційно-туристичної сфери на базі означеного підходу. Розглянуто сучасні умовиводи щодо екосистемного підходу в рекреаційно-туристичної сфері за умов трансформації економіки України.