Изучена распространенность тиреоидной патологии в условиях умеренной йодной недостаточности Коломыйского района Ивано-Франковской области. Обследовали детское и взрослое население (1245 человек) сел Маркивка и Рунгуры. Распространенность диффузного зоба среди детей до 14-ти лет составляла 63,3 % со снижением до 24,2 % среди лиц в возрасте 56 - 75-ти лет. Наблюдается тенденция к увеличению узловых форм зоба в возрастной группе 36 - 55-ти лет. Частота рака щитовидной железы в исследованной популяции составляла 0,1 %. Наиболее подвержены воздействию йодного дефицита дети и подростки, так как среди них значительно выше частота диффузного зоба.

Розкрито суть і значення контролінгу в системі управління витратами, загальний механізм його функціонування, визначено методи, які застосовуються у ході його здійснення. Встановлено місце контролінгу в організаційній структурі підприємства та запропоновано модель служби контролінгу і фінансового обліку та порядок її роботи.

Досліджено вплив порушень тиреоїдного статусу на перебіг вагітності. Доведено, що йодний дефіцит є фактором високого ризику розвитку ускладнень вагітності, пологів, порушень стану плода, здоров'я новонародженого та дітей у постнатальний період. Встановлено залежність між розмірами та функціональним станом щитовидної залози у матерів, йодним забезпеченням і станом психомоторного розвитку та імунологічної реактивності народжених ними дітей. Визначено вміст ТТГ у всіх новонароджених високогірного району Українських Карпат протягом одного року та встановлено частоту неонатального транзиторного гіпотиреозу. Виявлено негативний вплив перенесеного в неонатальному періоді транзиторного гіпотиреозу на подальший фізичний, нервово-психічний і мовний розвиток дітей протягом перших двох років життя.

Вперше здійснено оцінку тяжкості йодного дефіциту в Карпатському регіоні з урахуванням критеріїв, запропонованих ВООЗ. Дослідження проведено у трьох клімато-географічних ярусах Українських Карпат - високо-, середньо- і низькогірському. Вивчено частоту виявлення зоба за даними пальпації, ультразвукового дослідження (УЗД); медіану йодурії та функціональний стан щитоподібної залози (шляхом визначення рівнів тироксину, трийодтироніну та тиреотропного гормону). За даними УЗД частота тиреомегалії на всіх обстежених територіях становила, в середньому, 63,7 %, а медіана йодурії - 42,8 мкг/л. На підставі даних УЗД щитоподібної залози та відповідно до критеріїв тяжкості за оцінкою йодного дефіциту ВООЗ зобну ендемію у Карпатському регіоні визнано як тяжку. Результати досліджень не заперечують індикаторного значення окремих параметрів, а підтверджують необхідність їх використання для визначення функціонального стану щитоподібної залози великих контингентів населення. Однак, для з'ясування конкретної ендемічної ситуації в окремо взятому регіоні, кожний з них не досить інформативний, і лише інтерпретація за сукупністю усіх критеріїв дозволяє уточнити реальну тяжкість відхилень у тиреоїдному статусі населення та визначити диференційовані підходи до їх корекції.

Вивчено поширеність ендемічного зоба серед дітей у різних клімато-географічних ярусах українських Карпат. Збільшення щитовидної залози встановлено у 77,5 % дітей, що мешкають на високогір'ї Карпат, у 72,5 % дітей - на середньогір'ї і у 41,8 % дітей - на низькогір'ї. У більшості дітей виявлено легкий чи помірний ступінь недостатності йоду в організмі. Зниження ренальної екскреції йоду нижче мінімального рівня норми (< 100 мкг/л) визначено у 82,3 % дітей. Отримані результати свідчать про необхідність впровадження державної програми йодної профілактики у Карпатському регіоні.

Зазначено, що в історичному аспекті тиреотоксичний криз (ТТК) раніше зустрічався досить часто. Але у зв'язку зі створенням сучасних тиреостатичних засобів, підвищенням уваги до цієї патології та новими методичними підходами до лікування випадки ТТК реєструються рідше. Летальність навіть у разі вчасного та правильного лікування доходить до 10 %, а без лікування - в 100 % випадків. Наведено клінічний випадок атипового перебігу ТТК із масою ускладнень, що супроводжували його.

Хвороба Вільсона - Коновалова (гепато-церебральна дегенерація (ГЦД), гепато-лентикулярна дегенерація) - рідкісне хронічне захворювання з аутосомно-рецесивним типом успадкування, в основі якого лежить порушення метаболізму міді та нагромадження її у внутрішніх органах (печінка, головний мозок, нирки тощо), внаслідок зниження виділення її з жовчю. Через рідкісність хвороб і варіабельність клінічних симптомів й ураження різних органів поставити діагноз ГЦД буває дуже складно, її потрібно диференціювати з рядом захворювань. За даними Пономарьова В. В. (2010) в жодному випадку діагноз ГЦД не був встановлений під час первинного звернення за медичною допомогою. Діагноз ГЦД не викликає труднощів, якщо про нього пам'ятати. Захворювання слід запідозриги у будь-якого хворого до 40-ка років за наявності синдрому паркінсонізму, з невиясненим цирозом печінки, а також у будь-якого родича пацієнта, який страждає на ГЦД. Успіх лікування даного захворювання завжди залежить від його своєчасного розпізнавання. ГЦД - одне з небагатьох спадкових захворювань, які успішно лікуються за умови своєчасної діагностики. Описано випадок хвороби Вільсона - Коновалова у 22-річної хворої, який проявився психіатрично-неврологічною симптоматикою. Прогресування захворювання та його ускладнень призвели до поліорганної недостатності, яка і стала безпосередньою причиною смерті. Остаточний діагноз хвороби Вільсона - Коновалова верифіковано посмертно у зв'язку з його рідкістю та недооцінкою даних обстежень. Патоморфологічно верифіковано цироз печінки (печінка зменшена, розмірами <$E18,0~times~16,08,0~times~7,0> см, капсула ущільнена, поверхня горбиста, паренхіма щільна, на розрізі крупногорбиста із зернистістю, жовто-зелено-коричневого кольору, повнокрівна; патогістологічно - розростання сполучної тканини із формуванням несправжніх часточок різних розмірів, вогнищева лімфогістіоцитарна інфільтрація сполучнотканинних септ, повнокрів'я, виражена вакуольна дистрофія гепатоцитів), у ділянці підкоркових вузлів і стовбуровій частині головного мозку численні дрібновогнищеві ділянки некрозу та крововиливів розмірами від 0,1 до 0,3 см, які поряд із клінічним перебігом захворювання, результатами лабораторно-інструментальних досліджень надали змогу верифікувати дане захворювання.

Зазначено, що колоректальний рак (КР) є одним з найбільш поширених онкологічних захворювань в усьому світі, займаючи четверте місце у структурі загальної захворюваності на рак. Основою лікування цього захворювання є хірургічний метод у поєднанні з хіміо- та/або радіотерапією. Зазвичай хіміотерапія передбачає парентеральне введення препаратів. Альтернативою звичній методиці є пероральний прийом хіміотерапевтичних засобів. У такий спосіб можна досягнути зменшення дози лікарських препаратів і системних побічних ефектів. Враховуючи, що специфічна мікрофлора товстого кишечника вибірково перетравлює пектин, останній можна використати як специфічний засіб для локальної доставки лікарських середників, запобіганню їх вивільнення у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Пектин розглядають не тільки як носій лікарського засобу, але й як терапевтичний агент в лікуванні та профілактиці КР.

Проведено аналіз сучасних наукових досліджень, присвячених вивченню механізму пошкодження ДНК внаслідок дії на організм людини окиснювальних агентів радіаційної природи; розглянуто молекулярні маркери модифікації ДНК та їх діагностичне значення в клінічній онкології. Описано вплив окисної модифікації ДНК на виникнення генетичної нестабільності та розвиток пухлинної патології. Увагу було приділено можливості здійснювати оцінку інтенсивності перебігу неопластичних процесів та аналізувати ефективність протипухлинної терапії за допомогою молекулярних маркерів пошкодження генетичного апарату.

За сучасних умов розвитку економіки України необхідною передумовою є досягнення збалансованого багатовимірного розвитку вищої освіти України. Дослідження обумовлено тим, що сукупність знань, умінь і навичок, одержаних у процесі освіти приносять згодом дохід, представляють собою людський капітал - один з найважливіших внутрішніх чинників економічного потенціалу країни. Проаналізовано стан, тенденції розвитку та здійснено прогноз основних показників вищої освіти України за допомогою економіко-математичних методів. Здійснено аналіз методів прогнозування: проста середня, ковзна середня, зважена ковзна середня та експоненційне згладжування.