У новонароджених встановлено синтопію та визначено складові клубово-слінокишкового переходу: діаметр та товщина стінки термінального сегмента клубової кишки; діаметр висхідної ободової кишки: діаметр та товщина м'язового шару сліпої кишки, товщина стінки та товщина м'язового шару клубового сосочка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р45 е(4УКР) л31

Рубрики:

Хірургія

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою сучасних методів анатомічного дослідження вивчено послідовність макромікроскопічних та просторово-часових анатомічних перетворень складових компонентів клубово-сліпокишкового сегмента у плодів та новонароджених. Визначено стадійність формоутворення клубового сосочка.

У плода 5-го місяця розвитку виявлено взаємоприлягання печінки, селезінки та клубово-сліпокишкового сегмента, а також відсутність висхідної ободової кишки.

Систематизовано понад 650 топографоанатомічних епонімічних термінів ділянки голови та шиї, наведено їх чітке визначення та тлумачення.

Висвітлено основні дані щодо особливостей макромікроскопічної анатомії та топографії, динаміки становлення та варіантів будови клубово-сліпокишкового сегмента в ранньому періоді онтогенезу людини. Розглянуто будову та топографоанатомічні взаємовідношення його компонентів у плодів та новонароджених. Наведено класичні та сучасні відомості про кровопостачання, виявлено морфологічні передумови та особливості топографоанатомічних взаємозв'язків між його компонентами, які створюють передумови виникнення природжених вад, а також основні принципи лікування дітей з патологією клубово-сліпокишкового сегмента.

Изучено влияние <$E beta>-блокатора анаприлина на патоморфологическое состояние шишковидной железы и почек при стандартном режиме освещения, а также возможность коррегирующего действия экзогенного мелатонина. Доказано, что указанные условия эсперимента приводят к значительным изменениям морфометрических показателей.

Наведено випадок комбінованої політравми голови, з приводу якої проведено багатоетапні операційні втручання з тривалим реабілітаційним лікуванням.

Частота аномалій врутрішньогрудного розміщення серця складає 1,5 % серед всіх вроджених патологій серця. Наведено аналіз випадково виявленого, під час анатомічного дослідження рідкісного варіанта положення серця та його магістральних судин. Проведено аналіз результатів морфологічного дослідження вказав на наявність правосформованого серця з передсердно-вісцеральною відповідністю. Виявити імовірні зміни будови, які могли б бути не сумісними з життям не вдалося. Супутньої патології не виявлено так само. Отже, підсумовуючи результати дослідження данний випадок можна кваліфікувати як випадок міокардії.

Під час дослідження плодів жіночої статі виявлено рідкісні варіанти топографії внутрішніх статевих органів і кровоносних судин таза. Описано особливості форми та синтопії яєчників і маткових труб.

Зважаючи на складність пренатальної та постнатальної діагностики гінекологічної патології, на сьогодні актуальними завданнями фундаментальної медицини є встановлення стандартів анатомічної будови органів різних систем людини. Встановлення закономірностей нормального та патологічного перинатального морфогенезу матки проведено на 50 препаратах плодів із використанням класичних методів анатомічного дослідження. Результатами проведеного дослідження встановлено нормальні та патологічні форми матки та їх характерну приналежність до певного етапу розвитку плода. Зазначено, що на початкових етапах плодового періоду переважає жолобчаста або двогорба матка, у пізніх плодів спостерігається переважання плоскої та випуклої форми дна матки.

Проведено анатомічне обгрунтування та проаналізовано сучасні та класичні методи хірургічної обробки кукси червоподібного відростка.

З застосуванням сучасних методів анатомічного дослідження вивчено послідовність макромікроскопічних і просторово-часових анатомічних перетворень клубово-сліпокишкового сегмента у ранньому плодовому (4 - 5 місяців) і перинатальному періодах онтогенезу. Визначено стадійність формоутворення клубового сосочка, особливості синтопічного впливу на становлення будови клубово-сліпокишкового сегмента, зумовленого правою ниркою, процесами фіксації ободової кишки та ступенем накопичення меконія, динамікою його скелетотопії та формуванням міжартеріальних анастомозів. Обгрунтовано анатомічний чинник можливого розвитку рефлюкс-ілеїту.

Вивчено морфологічні ознаки, які свідчать про можливий патологічний морфогенез внутрішніх жіночих статевих органів. Обгрунтування даних ознак проведено на прикладі анатомічного дослідження препарату - труп плода 5-го місяця внутрішньоутробного розвитку з агенезією матки. Дослідження виконано за допомогою комплексу адекватних методів морфологічного дослідження: макро- та мікропрепарування, ін'єкції судин, морфометрії та фотодокументування. Встановлено повну відсутність матки та її зв'язок з наявністю всіх інших органів та структур репродуктивної системи та нормальним морфогенезом інших систем та органів. Широке відстояння та високе положення яєчників можна кваліфікувати як ознаки можливого патологічного морфогенезу жіночої репродуктивної системи.

Проаналізовано класичну техніку виконання правосторонньої геміколектомії, її модифікацію та можливі ускладнення.

У літературі трапляються поодинокі повідомлення щодо перинатальної анатомії внутрішніх жіночих статевих органів (ВЖСО). Саме перинатальний період морфогенезу ВЖСО є недостатньо вивченим, і в цей період спостерігаються різноманітні варіанти будови матки, яєчників та маткових труб. За допомогою класичних методів анатомічного дослідження (макро- мікропрепарування, морфометрія, виготовлення топографо-анатомічних зрізів) встановлено особливості морфогенезу та топографії маткових труб наприкінці плодового періода. Топографо-анатомічні особливості маткових труб досліджено на 40-ка препаратах трупів плодів 7 - 10 міс розвитку. Установлено, що в перинатальному періоді спостерігаються варіанти будови маткових труб, які, є етапами їх морфогенезу. Впродовж останніх місяців внутрішньоутробного розвитку змінюється топографія маткових труб: їх положення змінюється з висхідного через горизонтальне до низхідного. Змінюється також і їх морфологія і від лінійної з невеликими вигинами на 7-му міс, до зигзагоподібної форми на 8 - 9-му місяцях - до спіралеподібної маткової труби наприкінці плодового періоду.

Досліджено особливості будови та топографії матки на початку плодового періоду розвитку. Беззаперечною є теза про те, що значною мірою причини розвитку захворювань внутрішніх жіночих статевих органів формуються в пренатальному періоді розвитку людини. Проте, деякі природжені вади є наслідком порушення саме перинатального морфогенезу. Адекватними методами морфологічного дослідження вивчено будову матки на 30-ти препаратах плодів 4 - 6 місяців розвитку. Встановлено, що у 4-місячних плодів дно матки мало наступні форми: плоску (два випадки), випуклу (один випадок), жолобчасту (п'ять), горбкувату (два). У 5-місячних плодів спостерігається рівномірний розподіл встановлених форм дна матки: у трьох випадках горбкувата, ще у трьох - жолобчаста, у двох - плоска і ще у двох - випукла. У 6-місячних плодів переважала плоска форма дна матки (7 з 10-ти); по одному випадку жолобчаста, горбкувата та випукла. Морфологічно форма дна матки в другому триместрі змінюється від жолобчастої на 4-му місяці розвитку до плоскої на 6-му.

Исследованы особенности строения и топографии матки в начале плодного периода развития. Неоспоримым является тезис о том, что в значительной степени причины развития заболеваний внутренних женских половых органов формируются в пренатальном периоде развития человека. Однако некоторые врожденные пороки являются следствием нарушения именно перинатального морфогенеза. Адекватными методами морфологического исследования изучено строение матки на 30-ти препаратах плодов 4 - 6 месяцев развития. Установлено, что у 4-месячных плодов дно матки имело следующие формы: плоскую - 2 случая, выпуклую - 1, желобчатую - 5, горбистую - 2. У 5-месячных плодов наблюдается равномерное распределение установленных форм дна матки: в трех случаях горбистая, еще в трех - желобчатая, в двух - плоская и еще в двух - выпуклая. У 6-месячных плодов преобладала плоская форма дна матки (7 из 10-ти); по одному случаю желобчатая, горбистая и выпуклая. Морфологически форма дна матки во втором триместре меняется от желобчатой на 4-м месяце развития к плоской на 6-м.

Висвітлено актуальне питання сучасної медицини і закономірності перинатального морфогенезу та встановлення анатомічних стандартів перинатального періоду. За допомогою класичних методів анатомічного дослідження вивчено особливості будови та корелятивних взаємовідношень внутрішніх жіночих статевих органів і прямої кишки на 17-ти препаратах плодів 4 - 6 місяців розвитку. У плодів людини пряма кишка своєю передньою поверхнею стикається з сечовим міхуром, сечовою протокою, кишковою поверхнею матки та задньою поверхнею піхви. У більшості випадків матка на початку плодового періоду займає вертикальне положення. Нахил матки в сторони визначається довжиною круглих зв'язок матки. Характерним для ранніх плодів є висхідне положення яєчників і маткових труб та їх розташування обабіч прямої та сигмоподібної ободової кишок.

Особливості будови і становлення топографії компонентів сліпої кишки (СК) в перинатальному періоді онтогенезу досліджено на 125 трупах та органокомплексах плодів і новонароджених. Установлено, що СК плодів представлена незначним випином протилежної до клубового сосочка стінки, її складові елементи майже не сформовані, відсутня межа між червоподібним відростком та СК. Компоненти клубового сосочка для повноцінного функціонування мають пройти ряд послідовних стадій. У новонароджених, з початком активного процесу травлення та періодичного наповнення СК, починають формуватися заслінка Герлаха, білабіальний клубовий сосочок та повноцінна СК.

Висвітлено уточнені та класичні відомості щодо форми, топографії та скелетотопії прямої кишки на етапах перинатального періоду онтогенезу. Уперше вивчено варіанти артеріальних судин, які кровопостачають надампулярну частину та ампулу прямої кишки. За допомогою сучасних анатомічних методів дослідження встановлено топографоанатомічні особливості прямої кишки та хронологічну послідовність її просторово-часових взаємовідношень у перинатальному періоді онтогенезу. Уперше описано кореляційні взаємозв'язки органометричних параметрів прямої кишки з розмірами таза та тім'яно-п'ятковою довжиною, що є основою для визначення морфологічної зрілості досліджуваних структур. Застосування методу багатофакторного регресійного аналізу параметрів прямої кишки дало змогу обгрунтувати етапи їх перинатального розвитку.