Розглянуто нелінійну задачу, спрощення за рахунок вибору ймовірності. Розроблено алгоритм, в якому передбачена можливість варіації закону розподілу вхідних даних, що дозволяє перейти від кусочно-лінійних до нелінійних функцій, а також можливість оцінки ризиків за різноманітних сценаріїв реалізації множини загроз. Проведено кількісну оцінку інформаційних ризиків для конкретної інформаційно-телекомунікаційної системи.

Розглянуто питання підвищення ефективності використання комп'ютерних систем (КС) цифрового звукового мовлення. Розроблено програмне забезпечення процесів комп'ютерної стеганографічної обробки та захисту інформації у цифровому звуковому мовленні. Шляхом системного аналізу мовлення типу "Eureka-147" і застосованого в ньому алгоритму комп'ютерної аудіокомпресії формалізовано концепцію побудови, розроблено структурну схему та подано нові математичні моделі КС стегонаграфічної обробки та захисту інформації як складника аудіокодека вдосконаленої системи мовлення. Теоретично обгрунтовано, адаптовано й удосконалено використання існуючих методів та алгоритмів комп'ютерної стеганографії. Оцінено ефективність застосування стеганографічних алгоритмів обробки та захисту інформації КС цифрового звукового мовлення з аспектів їх стійкості до різних класів типових атак, індексу прихованої пропускної здатності, спектральної ефективності, зростання доходу від передавання інформації, підвищення потужності завадостійкого кодування, обчислювальної складності стеганографічних алгоритмів.

Одержано достатньо чіткий критерій визначення характеру інформаційної небезпеки, який виходить із числових значень індексу інформаційної небезпеки. За допомогою цього критерію стало можливо уточнювати і рівні стабільності у суспільстві у випадках, коли сукупність значень величин коефіцієнта проникнення та співвідношення сторін суттєво відрізняються від відомих.

Представлено математичну модель визначення відносного показника загроз інформаційній безпеці держави, на основі методу експертних оцінок. Розглянуто джерела загроз у інформаційно-телекомунікаційних системах спеціального призначення на основі яких визначаються основні показники, що критично впливають на інформаційну безпеку держави. Запропонований підхід до якісних оцінок комплексних інформаційних загроз дозволяє практично оцінювати стан інформаційної безпеки за кожною сферою національної безпеки.

Проведено аналіз процесу управління ризиками інформаційної безпеки в контексті забезпечення неперервності функціонування система захисту інформації. Надано оцінку процесу управління ризиками, проаналізовані сучасні методики управління ризиками інформаційної безпеки. Запропоновано удосконалений алгоритм адаптованої методики управління ризиками під час забезпечення живучості та неперервності функціонування системи захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційні системи.

Проведено аналіз процесу роботи найбільш поширених моделей оцінювання ризиків інформаційної безпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах. Розкрито основні підходи до оцінювання ризиків інформаційної безпеки. Вказано на недосконалості зазначених методологій і запропоновано шляхи побудови більш функціональних моделей управління ризиками інформаційної безпеки.