Описано будову електронних оболонок атома. Висвітлено історичні передумови відкриття фундаментального закону хімії. Наведено квантово-механічні підходи до опису хімічного зв'язку. Викладено основи хімічної термодинаміки та хімічної кінетики. Досліджено окисно-відновні процеси. Вміщено загальні відомості про електроліз водних розчинів і розплавів. Подано опис хімічного зв'язку в координаційних сполуках.

На підставі кінетичних і спектральних досліджень доведено, що розклад озону закріпленими на аеросилі комплексами VOL2 (L - саліцилальімінопропіл) супроводжується руйнуванням саліцилового фрагмента ліганду та утворенням неактивних у реакції амінокомплексів.

За допомогою методів ІЧ-, ЕПР-спектроскопії, електронної спектроскопії дифузного відбиття, молекулярного моделювання встановлено, що іммобілізовані на аеросилі комплекси купруму (II) з основами Шиффа як лігандів (саліцилальімін (L1), 5-бромсаліцилальімін (L2), 2-OH-нафтилальімін (L3)) мають будову псевдотетраедричних бісхелатів складу <$E roman CuL sub 2>. У реакції розкладу озону активність комплексів <$E roman CuL sub 2> зростає у ряду <$E roman {L1~<<~L2~<<~L3}>.

Досліджено вплив природи металу та способу одержання (спільна та роздільна адсорбція) біметальних комплексів [M1-M2-L1] на основі Mn(II), Co(II), Cu(II) і Zn(II) та саліцилальімінопропілаеросилу на їх активність в реакції розкладання озону. Активність монометальних комплексів спадає в ряду Mn(II) >> Co(II) >> Cu(II) >> Zn(II), а за введення другого металу антиозонантні властивості біметальних комплексів зменшуються. Встановлено, що біметальні комплекси, синтезовані за допомогою методу спільної адсорбції іонів металів, є активнішими за комплекси, одержані за допомогою методу роздільної адсорбції.

Розглянуто загальнотеоретичні питання маталокомплексного каталізу за участі газоподібних токсичних речовин та фізико-хімічні основи знешкодження зазначених речовин. Наведено класифікацію каталітичних процесів і каталізаторів. Охарактеризовано склад і реакційну здатність металокомплексних сполук, редокс-властивості координаційних сполук і механізми переносу електрона. Розкрито вплив іонів водню на склад комплексних сполук та кінетику редокс-реакцій. Увагу приділено металокомплексним каталізаторам знешкодження фосфіну, монооксиду вуглецю та розкладу озону. Подано інформацію про механізми реакцій окиснення фосфіну, фізико-хімічні властивості монооксиду вуглецю, механізми розкладу озону металокомплексними сполуками в розчинах.

Вперше за допомогою методу термопрограмованої десорбції аміаку визначено загальний вміст кислотних центрів (бренстедівські - B, льюїсівські - L) слабкої (Тmax = 300 <$E symbol Р>C) і середньої (Tmax = 400 - 450 <$E symbol Р>C) сили в зразках природного та хімічно-модифікованого базальтового туфу. Вивчено вплив вмісту кислотних центрів на активність складної системи Pd(II) - Cu(II) - базальтовий туф в реакції низькотемпературного окиснення монооксиду вуглецю киснем.

Досліджено вплив умов (температура, концентрація кислоти, тривалість) кислотного модифікування природного клиноптилоліту на активність композиції CuCl2/Кл в реакції низькотемпературного розкладу озону, стаціонарний режим якого досягається у разі використання кислотно-модифікованого клиноптилоліту.