Андрагогика - это раздел теории обучения, раскрывающий специфические закономерности освоения знаний и умений взрослым субъектом учебной деятельности, а также особенности руководства этой деятельностью профессиональным педагогом. Актуальность и цель публикации диктуется необходимостью донесения до фармацевтической общественности теоретических и практических знаний на основе принципов андрагогики. Андрагогика тесно взаимодействует с другими областями научного знания и практики. В этих рамках андрагогическое знание выполняет особую функцию, концентрируясь на проблемах, связанных с обучением в системе взаимодействия взрослых людей. Библиосемантическим и аналитическим методом сделан обзор публикаций в смежных с фармацией областях наук для внедрения и эффективного развития функционирующей системы образования взрослых в период последипломного обучения специалистов в области фармации. Целесообразность андрагогического подхода обусловлена усложнением общественной жизни, расширением диапазона видов деятельности современного человека, быстрым устареванием некогда приобретенной компетентности, необходимостью учиться всю жизнь, возрастанием требований к человеку жить в меняющемся обществе, повышением доли людей III возраста. Андрагогика представляет собой яркий пример выражения общих тенденций развития современного научного знания. С одной стороны, это интеграция информации вокруг ключевых проблем, с другой - ее специализация и дифференциация. Эта наука предусматривает эффективно функционирующую систему образования взрослых, удовлетворяя образовательные заказы людей, способствуя развитию потребности в непрерывном образовании, включению дипломированных специалистов фармации в общее образовательное пространство, активизации их инициатив.

Розглянуто особливості створення освітнього середовища для додаткової професійної освіти, що сприяє розвитку суб'єктної позиції педагога у процесі підвищення кваліфікації. Освітнє середовище, як умова реалізації та розвитку суб'єктної позиції педагога, характеризується контекстним навчанням, створенням ситуацій для самовизначення і вибору параметрів навчання, відкритістю і багатоканальністю комунікації учасників освітнього процесу і сприяє реалізації та розвитку суб'єктної позиції педагога у процесі підвищення кваліфікації через конструювання і реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії, прояву освітньої активності, ініціативи, здійснення різних способів взаємодії з іншими суб'єктами освітнього процесу, а також можливістю вибору освітньої програми підвищення кваліфікації, різних видів освітніх послуг, форм підвищення кваліфікації, термінів і форм навчання. Мета роботи - вивчення даних спеціалізованої літератури про андрагогіку як науку, що обгрунтовує безперервне навчання дорослих людей. У роботі було выкористано бібліосемантичний метод для вивчення даних наукових літературних джерел і власного досвіду. Система підвищення кваліфікації, перебуваючи на перетині 2-х сфер: сфери професійної діяльності та сфери освіти, є найбільш гнучкою і динамічною ланкою безперервної освіти. Курси підвищення кваліфікації забезпечують взаємозв'язок між професійною і освітньою діяльністю педагога. Організаційно-діяльнісна модель андрагогічного супроводу педагога у процесі підвищення кваліфікації та в міжкурсовий період включає у себе мету, завдання, принципи, а також етапи: підготовчо-організаційний і практичний. Реалізація суб'єктної позиції педагога в освітньому процесі підвищує ефективність курсової підготовки (педагог бере на себе частину функцій викладача за своєю освітою), але, разом з тим, вимагає від викладача застосування більш складних педагогічних технологій (створення ситуацій для прояву суб'єктної позиції та розвитку суб'єктності педагога як дорослого учасника освітньої діяльності), спеціальної андрагогічної підготовки. Висновок: ефективними андрагогічними умовами, що сприяють реалізації та розвитку суб'єктної позиції педагога у процесі підвищення кваліфікації, є: врахування особливостей педагогів як дорослих суб'єктів освітнього процесу і факторів, що впливають на реалізацію та розвиток суб'єктної позиції педагога у процесі підвищення кваліфікації; створення освітнього середовища установи, що забезпечує контекстність навчання, створення ситуацій для самовизначення і вибору параметрів навчання, відкритість і багатоканальність комунікації учасників освітнього процесу; здійснення андрагогічного супроводу педагога у процесі підвищення кваліфікації та у міжкурсовий періоди, використання технологій навчання, заснованих на ідеях суб'єктно-діяльності і андрагогічних підходів.