Застосування нового апіпрепарату для лікування експериментального пародонтиту у щурів показало, що препарат виявляє пародонтопротекторну дію, стимулюючи слиновиділення та нормалізуючи біохімічні показники слини, які характеризують стан перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і рівень протеолізу. Аплікації розробленого апіпрепарату ефективно пригнічували процеси резорбції в кістковій тканині щелеп і стимулювали репаративну регенерацію в кістковій тканині щелеп щурів. Мета роботи - підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту шляхом вивчення впливу нового апіпрепарату на слиновиділення та біохімічні показники слини у разі експериментального пародонтиту. Метод експериментального парадонтиту у кістковій тканині щелеп та визначення параметрів біохімічних показників слини у щурів. Результати проведених досліджень показали, що застосування апіпрепарату ефективно впливає на показники запалення за експериментального пародонтиту, виявляючи виражену протизапальну та антиоксидантну дію. За одержаними даними антиоксидантна дія апіпрепарату реалізується запобіганням утворення та нагромадження кінцевого продукту ПОЛ на різних етапах ініціації цього процесу та відповідним зберіганням активності ферментативного ланцюгу АОС захисту організма. Зазначено, що антиоксидантний ефект апіпрепарату забезпечує профілактику формування в пародонті розповсюдженої мембранопатії. Усе це зрештою спрямовано на збереження функціональної цілості опорноутримуючого апарата зуба за умов запальнодеструктивного захворювання пародонта. Висновки: за умов експериментального пародонтиту визначено позитивний вплив апіпрепарату на функціональну активність слинних залоз і стан пародонта, що підтверджується зниженням ступеня атрофії альвеолярного відростка. Застосування апіпрепарату призводить до нормалізації біохімічних показників у ротовій рідині щурів із пародонтитом, що свідчить про виражену протизапальну й антиоксидантну дію засобу. Одержані дані надають підставу для подальшого вивчення ефективності апіпрепарату для лікування основних захворювань пародонта.

Порушення мікробіоценозу порожнини рота призводять до розвитку запальних захворювань пародонту, які представляють медичну і соціальну проблему. Мета роботи - клініко-мікробіологічне обгрунтування місцевого застосування апіпрепарату у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту. Клінічні дослідження було проведено на 28-ми пацієнтах з хронічним (ХГП) і 14-ти здорових людей. Всіх пацієнтів було розподілено на 3 групи: 1 - контрольну (здорові пацієнти), 2 - основну групу, пацієнти з ХГП, в комплексну терапію яких додатково включено місцеве лікування апігелем, 3 - групу порівняння, пацієнти з ХГП, які одержували традиційну терапію. Клінічні обстеження включали візуально-інструментальні дослідження, індексну оцінку стану пародонту і порожнини рота. Мікробіологічні дослідження 2-х біотопів: ротової рідини і вмісту пародонтальних кишень або зубоясеневого жолобку проводили до лікування і після лікування. Визначався якісний і кількісний склад мікрофлори біотопів у разі ХГП та його лікування. Результати застосування апігелю у комплексному лікуванні пацієнтів з ХГП призвело до позитивних змін у клінічній симптоматиці і стану тканин пародонту, що знаходило відбиток у зниженні гігієнічних і пародонтальних індексних показників. Строки лікування у хворих на ХГП в основній групі були на 2 - 8 днів менші. У мікробіологічних дослідженнях на фоні зміненої нормальної мікрофлори у ротовій рідині і вмісту пародонтальних кишень у хворих ХГП виявлено збільшення кількості анаеробних бактероїдів, фузобактерій і превотел. Під час місцевого лікування апіпрепаратом на 14-й день з початку лікування відбувалося значне зниження патогенної мікрофлори у піддослідних біотопах пацієнтів з ХГП, що свідчить про бактерицидну дію препарату. Висновки: місцеве застосування апіпрепарату у комплексній терапії запальних захворювань пародонта підвищує ефективність лікування та скорочує строки видужання. Результати клінічних досліджень свідчать про зниження пародонтальних, гігієнічних індексів та нормалізацію мікрофлори порожнини рота під впливом апіпрепарату за генералізованого пародонтиту. Апігель у разі запальних захворювань пародонта виявляє бактеріостатичну дію, знижуючи кількість патогенних мікроорганізмів у порожнині рота, усуваючи порушення мікробіоценозу ясеневої борозни.