Висвітлено проблему вселення рослиноїдних риб (РЇР) у великі водосховища України з метою підвищення їх рибопродуктивності та біологічного різноманіття іхтіофауни, а також забезпечення проведення біологічної меліорації та заповнення наявних вільних екологічних ніш. Охарактеризовано стан екосистеми дніпровських водосховищ як середовища існування для посадкового матеріалу далекосхідних РЇР. Наведено біологічну характеристику РЇР у дніпровських водосховищах, зокрема їх розмірно-вікові показники. Розглянуто особливості живлення РЇР у водоймах різних типів. Висвітлено теоретичні засади та порядок здійснення біологічної меліорації водних об'єктів.

Висвітлено біологічні й екологічні аспекти формування іхтіофауни Дніпровських водосховищ. Визначено температурний, гідрологічний та гідрохімічний режими Сулинської затоки (СЗ), стан її природної кормової бази, оцінку нересту риб. Наведено розмірно-вікову характеристику основних промислово-цінних риб (ПЦР) СЗ, описано продуктивні властивості (ПВ) промислових видів риб (ПВР). Проаналізовано роль СЗ у відтворенні іхтіофауни Кременчуцького водосховища (КВС), вплив факторів зовнішнього середовища на ПВ популяцій ПЦР. Подано фізіолого-біохімічну характеристику ПВР СЗ, визначено фізіолого-біохімічні показники ляща та плітки в СЗ й відкритій частині КВС.

Освещены биологические и экологические аспекты формирования ихтиофауны Днепровских водохранилищ. Определены температурный, гидрологический и гидрохимический режимы Сулинского залива (СЗ), состояние его природной кормовой базы, оценка нереста рыб. Дана размерно-возрастная характеристика основных промышленно-ценных рыб (ПЦР) СЗ, описаны продуктивные свойства (ПС) промышленных видов рыб (ПВР). Проанализированы роль СЗ в восстановлении ихтиофауны Кременчугского водохранилища (КВХ), влияние факторов внешней среды на ПС популяций ПЦР. Представлена физиолого-биохимическая характеристика ПВР СЗ, определены физиолого-биохимические показатели ляща и плотвы в СЗ и открытой части КВХ.

Наведено основні терміни та визначення з проблеми біологічного різноманіття адвентивної іхтіофауни (АІФ) басейну Дніпра. Розкрито таксономічну характеристику, біологію, природоохоронний статус, господарське значення і категорії інвазійності представників АІФ р. Дніпро.

Проаналізовано гідрологічний і гідрохімічний режими та вивчено стан природної кормової бази Сулинської затоки, визначено сучасний стан її іхтіофауни. Установлено, що у даній затоці наявні 34 види риб, які належать до 9-ти родин. Найбільшу частку структурі іхтіофауни становить родина карпових, яка нараховує 21 вид, на другій східці за цією структурою знаходиться родина бичкових і окуневих. Появились певні види риб, а саме: амурський чебачок, строкатий товстолобик китайський, колючка триголкова, чорноморсько-каспійський бичок Кесслера та голка-риба пухлощока. Зникли види - осетер стерлядь, минь річковий, пічкур звичайний, лящ клепець, носар, рибець звичайний, голець звичайний, в'юн і багатоголова колючка мала. Виявлено, що середні показники довжини та маси тіла ляща звичайного різних вікових груп у Сулинській затоці близькі до середніх показників для ляща звичайного Кременчуцького водосховища. На підставі порівняльного аналізу структури уловів молоді промислових видів риб з даної затоки протягом двох періодів (1990 - 198 рр. та 1999 - 2005 р.) статистично вірогідної різниці не виявлено за <$Eroman P~>>~0,05>. З'ясовано, що восени наявна чітка тенденція до збільшення вмісту білків, ліпідів і глікогену у ляща звичайного та плітки звичайної в печінці та м'язах, а вміст глікогену вище на 21,8 та 27,4 % відповідно у порівнянні з відкритою ділянкою водоймища. Риби, виловлені з Сулинської затоки, характеризуються більш високими показниками накопичення енергоємних речовин (ліпідів і глікогену) у порівнянні з такими, виловленими з відкритої ділянки Кременчуцького водосховища.

Розглянуто проблеми збереження та відтворення різноманіття аборигенної іхтіофауни басейну р. Дніпро. Наведено інформацію про систематику, екологію, поширення, природоохоронний статус і господарське значення таких основних аборигенних видів риб, як мінога українська, шип, стерлядь, лосось чорноморський, вугор річковий, синець, лящ звичайний, марена дніпровська.