В історико-педагогічному аспекті здійснено цілісний аналіз теорії та практики навчання співу у початкових школах Слобожанщини у період другої половини XIX - початку XX ст. Систематизовано погляди зарубіжних і вітчизняних педагогів щодо даного навчання. Конкретизовано суть, мету та принципи навчання співу. Науково обгрунтовано етапи становлення співу як навчального предмета на Слобожанщині у даний історичний період, а саме: перший - 1864 - 1883 рр., другий - 1884 - 1888 рр., третій - 1889 - 1907 рр., четвертий - 1908 - 1917 р. Поетапно проаналізовано зміст програми з навчального предмета "Спів". Виділено найпоширеніші методи й організаційні форми навчання співу, зокрема, розширення співацького репертуару шкільних хорів завдяки музичним творам різних жанрів, поступове ознайомлення учнів з нотною грамотою (мажором, знаками альтерації). Узагальнено педагогічний досвід упровадження методів і організаційних форм навчання співу (спів з листа, виразне читання перед співом). Актуалізовано роль учителя у вихованні та навчанні співу молоді. Розвинуто методи та форми практичної діяльності учителів співу у шкільній та позашкільній роботі. До наукового обігу введено маловідомі та раніше невідомі архівні матеріали.